Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №462/1961/19

адміністративне провадження №К/9901/33602/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Блажівська Н. Є., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (судді Глушко І. В., Бруновська Н. В., Довга О. І.) у справі № 462/1961/19 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову Чернівецької митниці ДФС від 25 липня 2018 року № 1637/40800/18 у справі про порушення митних правил.

Залізничний районний суд м. Львова рішенням від 14 серпня 2019 року позов задовольнив частково.

11 вересня 2019 року Чернівецька митниця ДФС звернулася з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 вересня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до апеляційного суду, апеляційну скаргу залишив без руху для надіслання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами.

Ухвалою від 31 жовтня 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Чернівецької митниці ДФС на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року.

Не погодившись із цією ухвалою, Чернівецька митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.

На обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що при поданні до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги було додано належним чином завірені документи на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено строки на апеляційне оскарження судового рішення. Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення ухвалене судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні 14 серпня 2019 року без участі представника відповідача.

Звертаючись 11 вересня 2019 року з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, відповідач на обґрунтування наявності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження зазначив про отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише 9 вересня 2019 року, на підтвердження чого додав копію супровідного листа, конверта та витяг з офіційного сайту «Укрпошта».

Відмовляючи в поновленні строку на апеляційне оскарження та прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що у цьому випадку мало місце порушення судом першої інстанції правил статті 271 КАС України щодо невідкладного надсилання копії судового рішення учасникам справи, що об`єктивно унеможливило реалізацію відповідачем права на подання апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що у справах цієї категорії, які є терміновими, в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Як вже зазначалося, положення частини четвертої статті 286 КАС України встановлюють спеціальний у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії мають оцінюватися на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей.

Отже, Колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Чернівецької митниці ДФС на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року, направивши справу до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: Н. Є. Блажівська

Є. А. Усенко