Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №826/12267/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/12267/18

провадження № К/9901/29862/19, №К/9901/29864/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Желєзного І. В., Рибачука А. І.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD), Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD)

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів Белової Л. В., Епель О. В. )

у справі №826/12267/18

за позовом Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD), Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD)

до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон",

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2018 року позивачі - Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD) та Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - НБУ, Нацбанк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Юнісон" (далі - ПАТ
"Банк "Юнісон"), у якому просили:

визнати протиправним та скасувати рішення Правління НБУ від 18 червня 2018 року № 345-рщ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон";

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 19 червня 2018 року № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" та делегування повноважень ліквідатора банку;

зобов'язати Нацбанк повернути ПАТ "Банк "Юнісон" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267 разом з додатком.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.10.2019 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD) та Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD).

4. Не погодившись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD) та Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD) подали до Касаційного адміністартивного суду у складі Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, касаційні скарги, у яких Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD) просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019, а Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD) - скасувати зазначену постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство "Банк "ЮНІСОН" є суб'єктом господарювання та відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.12.2012 року зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, основним видом господарської діяльності якого є грошове посередництво.

6. Банком здійснювалась діяльність відповідно та на підставі банківської ліцензії від 08.02.2013 року №267 та генеральної ліцензії на здійснення валютних операції від 15.02.2013 року №267, виданих Національним банком України.

7. Інтентост Сістемс Лтд (INTENTOST SYSTEMS LTD) та Мелігант Груп ЛТД є акціонерами ПАТ "Банк "ЮНІСОН".

8. Листом від 03.11.2015 за вих. №24-01013/83329 Національним банком України повідомлено ПАТ "Банк "ЮНІСОН" про визнання структури власності останнього непрозорою (такою, що не відповідає вимогам прозорості, встановленим НБУ) відповідно до пункту 6 Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015 №328. У даному листі також зазначено, що у випадку неприведення структури власності Банку у відповідність до вимог щодо її прозорості у встановлений строк, НБУ залишає за собою право ухвалення рішення про віднесення Банку до категорії проблемних на підставі підпункту 6 пункту 12.2 глави 2 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №328.

9. Національним банком України 18 червня 2018 року прийнято рішення №345-рщ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ "Банк "Юнісон".

10. На підставі вказаного рішення, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 червня 2018 року прийнято рішення № 1725 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Юнісон" та делегування повноважень ліквідатора банку".

11. Вважаючи незаконними зазначені рішення відповідачів, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктами владних повноважень перевищено свої повноваження, оскільки спірні рішення прийняті в період дії ухвали Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року у справі №374/163/18.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

1) позивачами, як акціонерами банку, не доведено наявності у них права оскаржувати рішення регулятора в інтересах банку;

2) застосування такого виду забезпечення як зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії, а також зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, прямо заборонений законом. З огляду на викладене в межах спірних правовідносин відсутні підстави вважати, що Національний банк України діяв незаконно, приймаючи спірні рішення під час дії ухвали Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року у справі №374/163/18.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У своїх касаційних скаргах Мелігант Груп ЛТД та Інтентост Сістемс ЛТД наголошують, що вони є контролюючими акціонерами банку, підпадають під категорію осіб, що охоплюються наглядовою діяльністю НБУ. Позов направлений на відновлення прав та інтересів ПАТ "Банк "Юнісон", а не персонально позивачів. Враховуючи, що виконавчі органи ПАТ "Банк "Юнісон" були позбавлені своїх повноважень, в цьому випадку існують виключні обставини, в силу яких слід визнати повноваження позивачів на звернення до суду з цим позовом.

15. Стверджують, що НБУ не взяв до уваги того, що на момент ухвалення спірного рішення про ліквідацію банку була чинною ухвала Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року у справі №374/163/18 про забезпечення позову, якою НБУ було заборонено, у тому числі, приймати рішення про ліквідацію банку. Тому відповідачі не мали права приймати спірні рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Для вірного вирішення цього спору слід відповісти на питання:

чи мали позивачі повноваження на звернення до суду з цим позовом?

чи мав НБУ право приймати спірні рішення під час дії ухвали Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року у справі №374/163/18?

Щодо права на звернення до суду

18. Відповідачі вважають, що позивач не має права на звернення до суду від імені та в інтересах банку відповідно до статті 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

19. Суд апеляційної інстанції погодився з таким твердженням НБУ та Фонду.

20. Подібні правовідносини вже були предметом дослідження Верховним Судом у справі №826/2184/17 за позовом ТОВ "Авангард-Експо" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Златобанк", про визнання протиправними та скасування рішень. Скаржники зазначали, що законодавством не передбачено право акціонера звертатися до адміністративного суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому за статутом.

21. З посиланням на рішення у справі "Фельдман, Банк "Слов'янський" проти України (Заява № 42758/05,21.12.2017) Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 05.02.2019 дійшла висновку, що після введення тимчасової адміністрації всі повноваження виконавчого органу (правління) банку призупиняються, а у разі ліквідації припиняються. Ураховуючи викладене, банк як юридична особа в особі її органів правління позбавлений будь-якої можливості на звернення до суду за захистом порушених прав банку (його акціонерів) з метою оскарження відповідного рішення НБУ, зокрема, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. ФГВФО чи його уповноваженої особи, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку (ліквідатора), у силу норм ~law18~ у своїй діяльності спрямована на співпрацю з НБУ, а не на звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій НБУ та/або оскарження прийнятих НБУ рішень.

22. Позивачем у справі є особа, на захист прав чи інтересів якої спрямовані позовні вимоги. У цій справі йдеться про порушення прав ПАТ "Златобанк", а не ТОВ "Авангард-Експо". Способи захисту, про застосування яких просить позивач, направлені на відновлення прав та інтересів ПАТ "Златобанк", а не ТОВ "Авангард-Експо ". Тому позивачем у цій справі має бути не ТОВ "Авангард-Експо", а ПАТ "Златобанк".

23. Водночас, ТОВ "Авангард-Експо", яке звернулося з позовною заявою фактично в інтересах ПАТ "Златобанк" як контролюючий акціонер банку, за звичайних обставин не вправі звертатись до суду в інтересах позивача - ПАТ "Златобанк", але, ураховуючи, що виконавчі органи ПАТ "Златобанк" були позбавлені своїх повноважень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про існування виключних обставин, у силу яких слід визнати повноваження контролюючого акціонера, тобто ТОВ "Авангард-Експо" звернутись до суду з позовом у цій справі в інтересах ПАТ "Златобанк", і призначити осіб, уповноважених на процесуальне представництво.

24. Верховний Суд України у постанові від 27.06.2017 у справі № 826/4275/16 (провадження № 21-3739а16) за подібних обставин, серед іншого, дійшов висновків, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, і що особа, яка є власником істотної участі в банку, має право звертатись до суду у зв'язку із втручанням органів державної влади в особі НБУ та Фонду в діяльність банку. Велика Палата Верховного Суду погодилася з правовими висновками Верховного Суду України в цій частині, але вважала за необхідне уточнити, що така особа діє від імені банку, а не у власних інтересах.

25. Фактичні обставини у справі, що розглядається, не містять істотних відмінностей, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду є релевантними.

26. Встановлені у цій справі обставини не дають підстав для того, щоб не погодитися з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у рішенні від
05.02.2019 у справі №826/2184/17.

27. З урахуванням цих висновків Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на звернення до суду. В цьому випадку підстави позову, стосуються неправомірності оскаржуваних постанов та перешкоджання діяльності банку. Відтак, позов подано в інтересах саме банку, а не його акціонерів-позивачів. Не зазначення у вступній частині позовної заяви банку як позивача Суд вважає формальним недоліком, який не може бути підставою для скасування судового рішення.

28. Крім того, Суд звертає увагу, що Мелігант Груп ЛТД вже зверталось до суду з подібним позовом до НБУ (про визнання протиправними та скасування рішень про віднесення ПАТ "Банк "Юнісон" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" та про віднесення ПАТ "Банк " Юнісон" до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації; справа №826/7238/16).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
02.08.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 касаційну скаргу Мелігант Груп ЛТД залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 - без змін.

Зазначені судові рішення у справі №826/7238/16 прийняті по суті спору, право Мелігант Груп ЛТД на звернення до суду в інтересах банку відповідачем (НБУ) під сумнів не ставились.

Щодо законності рішень НБУ та Фонду

29. Оскаржуване рішення Правління Національного банку України № 345-рщ від 18 червня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" прийнято в період дії ухвали Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року в справі №374/163/18.

30. Зазначеною ухвалою, окрім іншого, прийнято рішення про заборону до вирішення справи по суті посадовим особам Національного банку України та іншим уповноваженим особам та/aбо органам та/або комітетам Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) приймати рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк " Юнісон" (адреса: 03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375), та/або відкликання Банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" №267 від 08.02.2013, Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 15.03.2013, додатка до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 2367 від 15.02.2013 (адреса: 03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375), а також будь-яким чином використовувати у роботі постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 року № 300/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк "Юнісон" до категорії неплатоспроможних", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 року № 614 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Юнісон" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та від 19.04.2018 № 309 "Про продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Юнісон" та від
19.04.2018 №1139 "Про зміну повноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "Юнісон".

31. Крім того, зазначеним судовим рішенням заборонено до вирішення справи по суті посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 Б, ідентифікаційний код 21708016) будь-яким чином використовувати у роботі постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 року № 300/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк "Юнісон" до категорії неплатоспроможних", в тому числі проводити засідання органів управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на яких розглядати питання про внесення Національному банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) пропозицій щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" (адреса: 03028, місто Київ, проспект Науки, буд.30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375).

32. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

33. Так, у постанові від 04.11.2020 у справі №826/3525/17 Верховний Суд сформував такий правовий висновок

"Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення, яким є і ухвала суду про забезпечення позову, є безумовним обов'язком суб'єкта владних повноважень, якому воно адресовано.

Відтак, рішення чи дії, ухвалені (вчинені) всупереч ухвалі про забезпечення позову, є протиправними. Наступне скасування цієї ухвали і, відповідно, застосованих нею заходів забезпечення позову, не може бути підставою для переоцінки рішень (дій) суб'єкта владних повноважень, оскільки правомірність його рішень та дій оцінюється на час їх вчинення. Інший підхід призвів би до толерування невиконання судових рішень, які суб'єкт владних повноважень оскаржує, сподіваючись, що вони будуть скасовані. Це не узгоджується з вимогами ст. 129-1 Конституції України та де-факто звільняє суб'єкта владних повноважень, що діяв всупереч судовому рішенню, від відповідальності за його невиконання.

З метою запобігання підриву конституційних засад судової влади, до яких безумовно, належить обов'язковість судових рішень, Суд не може вважати це порушення формальним. Видається, що духу Конституції України більше відповідатиме підхід, за якого прийняття рішення (вчинення дій) з порушення заходів забезпечення позову, застосованих судом, буде вважатися безумовною підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення (дії), незалежно від того чи будуть відповідні судові рішення скасовані в майбутньому.

Судові рішення повинні виконуватися незалежно від того, чи мають сторони сумнів у їх законності. Законність судових рішень може ставитися під сумнів лише шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги. Дії судді під час розгляду справи можуть бути предметом перевірки за відповідною дисциплінарної скаргою".

34. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, та зважаючи на те, що відповідач знав про заборону, але свідомо діяв всупереч судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності рішення Правління НБУ від 18 червня 2018 року № 345-рщ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" та рішення виконавчої дирекції Фонду від 19 червня 2018 року № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" та делегування повноважень ліквідатора банку".

35. Окремо Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що застосування такого виду забезпечення як зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії, а також зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, прямо заборонено законом (статті 149, 150 ЦПК України), є цілком правильним.

36. Проте, в межах розгляду цієї справи зазначене твердження не має вирішального значення, оскільки на час виникнення спірних правовідносин ухвала Ржищівського міського суду Київської області про забезпечення позову від 08 червня 2018 року в справі №374/163/18 діяла та не була скасована. Національний банк України не є суб'єктом, який наділений правом оцінювати законність судових рішень. Більше того, Національний банк України скористався своїм правом на оскарження зазначеного судового рішення (постановою Київського апеляційного суду від
21.02.2019 року у справі №374/163/18 зазначену ухвалу суду про забезпечення позову скасовано). Також, ухвалою від 16.07.2018 самим Ржищівським міським судом Київської області були скасовані заходи забезпечення позову, вжиті вищевказаною ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 08.06.2018 про забезпечення позову у справі №374/163/18.

37. Натомість, як вже зазначено вище, на момент виникнення спірних правовідносин ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 08.06.2018 діяла, Національний банк України був обізнаний щодо її існування, а підстави для її невиконання в силу зазначеного вище правого висновку Верховного Суду у регулятора були відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Національний банк України повернути ПАТ
"Банк "Юнісон" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267

38.13.05.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" №590-IX (набув чинності з 23.05.2020, далі ~law20~).

39. Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ~law21~ судові провадження в адміністративних справах, визначених частиною 1 статті 2661 КАС України, в яких предметом спору є вимоги, що не відповідають нормам частин 7 -10 статті 2661 КАС України, і судовий розгляд яких станом на день набрання чинності ~law22~ не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом постановлення рішення (ухвали, постанови), підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу.

40. Відповідно до частини 1 статті 2661 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2) законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень;

3) законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

4) законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

5) законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

41. Згідно з частиною 7 статті 2661 КАС України Суд за результатами розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень;

2) стягнення з відповідача (відповідачів) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним (незаконним) індивідуальним актом/рішенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення;

3) відмову в задоволенні позовних вимог (повністю або частково).

42. Відповідно до частини 10 статті 2661 КАС Суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що кінцеве судове рішення у цій справі за будь-яких обставин не потягне за собою можливість відновлення попереднього стану, що існував до прийняття НБУ та Фондом спірних рішень.

43. У цій справі позивачем заявлено три позовні вимоги:

а) визнати протиправним та скасувати рішення Правління НБУ від 18 червня 2018 року №345-рщ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк " Юнісон";

б) визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 19 червня 2018 року № 1725 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" та делегування повноважень ліквідатора банку;

в) зобов'язати Нацбанк повернути ПАТ "Банк "Юнісон" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267 разом з додатком.

44. Зазначені вище вимоги а) та б) відповідають вимогам статті 2661 КАС України в розрізі того, які правовідносини можуть бути предметом розгляду у адміністративному суді та не суперечать вимогам частини 10 статті 2661 КАС.

45. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що позовна вимога "зобов'язати Нацбанк повернути ПАТ "Банк "Юнісон" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року № 267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року № 267 разом з додатком" в силу наведених вище норм, чинних на момент винесення цього судового рішення, не може бути предметом розгляду у цій справі, а провадження у відповідній частині підлягає закриттю на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ~law23~.

46. За змістом частини 1 статті 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно частини 1 статті 354 КАС України.

47. Відповідно до статті 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону

48. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі відповідного рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.

49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 354, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Мелігант Груп ЛТД (Meligant Group LTD) та Інтентост Сістемс ЛТД (Intentost Systems LTD) задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №826/12267/18 - скасувати.

3. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 у справі №826/12267/18 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Національного банку України повернути ПАТ "Банк "Юнісон" банківську ліцензію від 08 лютого 2013 року №267 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 15 лютого 2013 року №267 разом з додатком - скасувати. Провадження у справі у зазначеній частині - закрити.

4. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
30.05.2019 у справі №826/12267/18 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя А. І. Рибачук