ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №620/15963/23

адміністративне провадження № К/990/18662/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Грейн» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправної та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024 (суддя-доповідач Ганечко О.М., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівер Грейн» (далі - ТОВ «Сівер Грейн») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №033682 від 04.10.2023.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску строку для подачі апеляційної скарги та сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт, як при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, так і на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не надав доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували б на об`єктивні причини неможливості звернутися з апеляційною скаргою вчасно. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була скерована до електронного кабінету апелянта в системі «Електронний Суд» та доставлена 30.01.2024, проте станом на 16.02.2024 вимоги ухвали суду не були виконані, а тому суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, Укртрансбезпека звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до довідки про доставку електронного листа повний текст рішення суду першої інстанції від 27.12.2023 було надіслано в електронний кабінет Укртрансбезпеки 27.12.2023 о 19:56 год., зареєстроване зазначене рішення та передано для подальшого опрацювання виконавцю 28.12.2023, а тому строк звернення з апеляційною скаргою рахується з наступного дня, тобто з 28.12.2023. Оскільки 30-денний строк на подачу апеляційної скарги спливав 27.01.2024, що припадало на суботу, тобто вихідний день, то звернення з апеляційною скаргою 29.01.2024 (в перший робочий день) відбулося в строк, передбачений статтею 295 КАС України.

Водночас скаржник наголосив, що ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 не було направлено на адресу Укртрансбезпеки в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку, чим порушено вимоги статті 251 КАС України. У контексті зазначеного скаржник покликався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31.10.2019 у справі №760/22516/18, від 28.10.2020 у справі №826/10044/18, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20.

Також скаржник указав, що з моменту початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Укртрансбезпека вимушена провадити роботу в дистанційній формі задля забезпечення заходів безпеки для працівників, що суттєво впливає на виконання всіх функцій та обов`язків, а тому важливим є забезпечення прав учасників процесу в найбільш об`єктивний спосіб. В умовах воєнного часу дотримання процесуальних строків, зокрема на подачу апеляційних скарг у загальний строк, визначений статтею 295 КАС України, та вчасне виконання вимог ухвал суду, є об`єктивно неможливим.

Ухвалою від 27.06.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув справу №620/15963/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та 27.12.2023 прийняв рішення по суті (повний текст складено 27.12.2023).

З огляду на приписи частини першої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 розпочався 28.12.2023 та закінчився 26.01.2024, однак з апеляційною скаргою Укртрансбезпека звернулася через підсистему «Електронний суд» лише 29.01.2024, тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження судового рішення, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 30.01.2024.

Водночас Суд зауважує, що в апеляційній скарзі скаржник не порушив питання про поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку або дати отримання судового рішення, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху та надав десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом, зокрема, подання заяви про поновлення строку та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді було надіслано Укртрансбезпеці в її електронний кабінет та доставлено 30.01.2024 о 21:17, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Оскільки ухвала від 30.01.2024 була надіслана 30.01.2024 пізніше 17 години, то відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення зазначеної ухвали вважається 31.01.2024 (робочий день, наступний за днем її відправлення). Таким чином, останнім днем визначеного судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків апеляційної скарги є 12.02.2024.

Проте станом на 16.02.2024 до суду апеляційної інстанції від скаржника не надійшло жодних документів на виконання вимог ухвали від 30.01.2024.

Суд враховує, що від представника Укртрансбезпеки до Шостого апеляційного адміністративного суду 20.02.2024 надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі, проте зазначена заява направлена засобами поштового зв`язку 16.02.2024, тобто після спливу встановленого судом апеляційної інстанції десятиденного строку на усунення недоліків апеляційної скарги. До того ж, зміст зазначеної заяви не містить обґрунтувань поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, а до заяви не додано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Доводи скаржника стосовно того, що строк на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 потрібно відраховувати з дня отримання копії цього рішення, Суд відхиляє з огляду на приписи частини першої статті 295 КАС України, відповідно до яких у разі розгляду справи в порядку письмового провадження строк на апеляційне оскарження рішення суду обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частина друга статті 295 КАС України передбачає право учасника справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Водночас Суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, скаржник повинен був подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження та додати неї відповідні докази, що рішення суду першої інстанції від 27.12.2023 Укртрансбезпека отримала 28.12.2023, що було б підставою для поновлення пропущеного строку в силу частини другої статті 295 КАС України. Однак, як уже було встановлено, ні при подачі апеляційної скарги, ні на виконання вимог ухвали від 30.01.2024, скаржник не надав суду апеляційної інстанції заяви про поновлення процесуального строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, а саме: доказів дати отримання скаржником рішення суду від 27.12.2023.

Стосовно твердження касаційної скарги стосовно того, що ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 не було направлено на адресу Укртрансбезпеки в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку, чим порушено вимоги статті 251 КАС України, Верховний Суд зазначає про таке.

За змістом частин першої і четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Згідно з частиною п`ятою цієї статті суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Приписами частин шостої-сьомої цієї статті обумовлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 було надіслано в електронній формі до електронного кабінету Укртрансбезпеки, що узгоджується з приписами статей 18 251 КАС України, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Водночас покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31.10.2019 у справі №760/22516/18, від 28.10.2020 у справі №826/10044/18, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, Суд не бере до уваги, оскільки висновки в зазначених справах були сформовані за іншого нормативно-правового регулювання, а також до початку функціонування окремих підсистем ЄСІТС, зокрема «Електронний кабінет», «Електронний суд».

Аргументи скаржника стосовно того, що запровадження роботи Укртрансбезпеки в дистанційній формі задля забезпечення заходів безпеки для працівників в умовах воєнного стану суттєво впливає на виконання всіх функцій та обов`язків, не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки проблеми в організації роботи з документами в державній установі не вказують на наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, які б перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню судового рішення у цій справі. Крім того, наведений аргумент скаржника спростовується вчасним оскарженням ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження в цій справі.

Оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Міркування і твердження Укртрансбезпеки в касаційній скарзі не спростовують правильності висновку, викладеного в оскарженій ухвалі.

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська