Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2019 року у справі №821/595/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №821/595/16

адміністративне провадження №К/9901/11497/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 821/595/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Варняка С. О.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Косцової І. П., суддів - Турецької І. О., Стас Л. В.

УСТАНОВИЛ:

I. Суть спору

1.29 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, в якому просила:

1.1. скасувати наказ начальника управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 29 березня 2016 року № 11-0 "Про звільнення працівників управління" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області, у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України;

1.2. поновити її на посаді головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області з 01 квітня 2016 року;

1.3. стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року з відрахуванням обов'язкових платежів;

1.4. допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць;

1.5. стягнути витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 2 500 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю звільнення її з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області наказом від 29 березня 2016 року № 11-0.

3. На думку позивача, відповідачем не було виконано вимоги законодавства щодо її належного працевлаштування у новоствореному органі та не дотримано процедуру вивільнення.

4. Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що звільнення позивача здійснено відповідно до чинного законодавства.

5. Третя особа до судів першої та апеляційної інстанцій не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи у її відсутність

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

6. ОСОБА_1 станом на 2016 рік працювала в управлінні Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому райні Херсонської області на посаді головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи контрольно-перевірочної роботи.

7. Наказом управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 04 січня 2016 року №1 "Про заходи щодо припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області" передбачено, зокрема, забезпечити проведення реорганізації цього управління шляхом злиття з іншими управліннями в Іванівське об'єднане управління Пенсійного фонду України та здійснити передачу приймання майна з балансу управління на баланс новоствореного управління.

8. Наказом управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 05 січня 2016 року №6 "Про попередження працівників управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області" зобов'язано підготувати працівникам управління попередження про наступне вивільнення посад з 10 березня 2016 року; повідомити Центр зайнятості про майбутнє вивільнення працівників не пізніше 06 січня 2016 року; цей наказ довести до відома усіх працівників управління.

9. Згідно з додатком до наказу від 05 січня 2016 року № 6 позивач була попереджена про наступне звільнення 05 січня 2016 року, вакантних посад не запропоновано.

10.24 лютого 2016 року начальник управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області ОСОБА_3 звернулась з поданням до в. о. голови професійної спілки ОСОБА_4 розглянути питання щодо погодження звільнення працівників управління, членів професійної спілки працівників Пенсійного фонду України, посади яких підлягають скороченню згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України, зокрема, Нестерової Оксани Вікторівни - головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи.

11.25 лютого 2016 року загальними зборами профспілки працівників управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області протоколом № 2 ухвалено - дати згоду на звільнення позивачки з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи за скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

12. Наказом управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 10 березня 2016 року № 30 "Про продовження терміну попередження" передбачено повідомити всіх працівників управління про продовження терміну попереджень про наступне вивільнення до дати внесення до Єдиного державного peєстру запису про припинення діяльності управління.

13. Відповідно до додатку до наказу від 10 березня 2016 року № 30 позивач була попереджена про продовження терміну попередження 10 березня 2016 року, вакантних посад не запропоновано.

14.23 березня 2016 року позивачу було запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста бюджетно-фінансового сектору Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України. В той же день працівниками відповідача складено акт про відмову ОСОБА_1 від підпису в повідомленні про запропоновану посаду.

15.24 березня 2016 року ОСОБА_1 власноручно зробила запис на повідомленні про відмову від посади головного спеціаліста бюджетно-фінансового сектору Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

16. Наказом начальника Управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 29 березня 2016 року № 11-О "Про звільнення працівників управління" ОСОБА_1 звільнена з 31 березня 2016 року з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області у зв'язку з реорганізацією управління відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

17. ОСОБА_1 утримує неповнолітню дитину суду та є одинокою матір'ю, що підтверджується відповідними документи з управління соціального захисту та РАЦС.

18. На посаду головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи в новоствореному органі замість ОСОБА_1 прийнято іншого працівника ОСОБА_2, врахувавши її переважне право на залишення на роботі працівника з фаховою повною вищою освітою, якої не має позивач, в якої кваліфікація товарознавця-комерсанта Львівської комерційної академії.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення

19. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірне звільнення позивача із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, з дотриманням процедури звільнення та за згодою первинної профспілкової організації, а також із забезпеченням трудових гарантії позивача.

ІV. Касаційне оскарження

21.28 листопада 2016 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу позивача.

22. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

23. У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не існує окремого наказу про скорочення штату на підставі якого було скорочено її посаду. Всупереч вимогам чинного законодавства одночасно із попередженням про звільнення їй не було запропоновано всіх наявних вакантних посад, які вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

24. Відповідно до розгорнутої структури Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області у Нижньосірогозькому відділі всього було передбачено 11 штатних посад, серед них є посада головного спеціаліста сектору контрольно-перевірочної роботи.

25. Фактично ж позивачу було запропоновано лише одну (іншу) посаду в іншому населеному пункті.

26. На думку позивача, при її звільненні відповідачем не враховано її переважне право на залишенні на роботі і призначено на її посаду, яка фактично не скорочувалася, іншу особу - ОСОБА_2

27. Крім того, за доводами позивача, оскаржуваний наказ є нікчемним, оскільки він підписаний ОСОБА_3 як начальником управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області, а не як головою комісії з припинення діяльності цього пенсійного фонду.

28.28 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Пасічник С. С. відкрито касаційне провадження та витребувано із Херсонського окружного адміністративного суду справу № 821/595/16.

29.19 грудня 2016 року справа № 821/595/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

30. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

31.30 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

32. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя - Шарапа В. М., судді: Бевзенко В. М., Данилевич Н.

А.

33.31 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 548/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

34. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В., судді: Кашпур О. В., Уханенко С.

А.

35.25 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду адміністративну справу прийнято до провадження та замінено відповідача у справі - Іванівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області його правонаступником - Генічеським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Херсонської області.

36.05 серпня 2019 року позивач звернулася до суду із заявою про заміну неналежної сторони.

37.10 вересня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року № 548/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

38. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В., судді: Данилевич Н. А., Кашпур О.

В.

39.11 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду замінено відповідача у справі - Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

40.11 вересня 2019 року у зв'язку із неприбуттям сторін у судове засідання Верховний Суд прийняв ухвалу про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

41.04 жовтня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить відмовити у її задоволенні.

42. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що всім працівникам, у тому числі і спеціалісту ОСОБА_1, відповідно до встановлених критеріїв щодо кваліфікації запропоновано посади з ідентичними назвами в новоствореному управлінні. Крім того, в результаті неодноразового скорочення чисельності або штату працівників на роботі залишено найбільш кваліфікованого працівника - ОСОБА_2

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

43. За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

44. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Згідно з частиною 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

47. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" від 16 грудня 2015 року № 1055, реорганізовані деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі, в Нижньосірогозькому районі, в Новотроїцькому районі, які реорганізовані в Іванівське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

48. Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31 грудня 2015 № 161 "Про заходи у зв'язку з реорганізацією деяких підвідомчих управлінь Фонду області" передбачено необхідність, зокрема, забезпечити документальне оформлення попереджень про наступне вивільнення осіб, які працюють на посадах начальників управлінь Пенсійного фонду України, зокрема, в Іванівському, Нижньосірогозькому районах та їх заступників, а також повідомлень щодо зайняття інших посад в новостворених управліннях; затвердити голів комісій з припинення діяльності управлінь Пенсійного в Іванівському та Нижньосірогозькому районах. Головам комісій з припинення діяльності управлінь наказано забезпечити проведення реорганізації шляхом злиття в строк до 11 березня 2016 року.

49. Частиною 6 статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

50. Статтею 51 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) установлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

51. Згідно з частиною 4 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

52. Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

53. На підставі частини 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

54. Частина 1 статті 42 КЗпП України унормовує, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

55. Згідно положеннями статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

55.1. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

55.2. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

56. У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

57. Частина 1 статті 235 КЗпП України визначає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

58. Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до частиною 2 статті 9 КАС України, в межах позовних вимог.

59. Четвертою статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

60. Частиною 1 статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

61. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. Згідно статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

63. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

63.1. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

64. Приписами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

VІ. Позиція Верховного Суду

65. Матеріалами справи встановлено, що внаслідок реорганізації, яка відбулася в органах Пенсійного фонду України, припинено діяльність управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області, що підтверджено записом про припинення цього управління Пенсійного фонду України, який внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 22 квітня 2016 року.

66. Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі, в Нижньосірогозькому районі, в Новотроїцькому районі шляхом злиття реорганізовані в Іванівське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

67. У зв'язку із реорганізацією управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" від 16 грудня 2015 року № 1055, наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31 грудня 2015 № 161 "Про заходи у зв'язку з реорганізацією деяких підвідомчих управлінь Фонду області", наказу управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 04 січня 2016 року №1 "Про заходи щодо припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області", Наказу управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 05 січня 2016 року № 6 "Про попередження працівників управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області" позивача попереджено про наступне звільнення з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи контрольно-перевірочної роботи.

68. Однією з гарантій забезпечення прав громадян на працю є передбачений статтею 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботі і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

69. Виходячи із системного аналізу пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 40, частини 2 статті 49-2 КЗпП України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці покладається обов'язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Тобто, законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.

70. За приписами частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов'язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв'язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, роботодавець зобов'язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник який вивільнюється, працював.

71. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що такий обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з'явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

72. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що при попередженні позивача про звільнення 05 січня 2016 року їй не було запропоновано жодної вакантної посади. 10 березня 2016 року при прийнятті наказу № 30 "Про подовження терміну попередження" позивачу також не запропоновано жодної вакантної посади.

Лише 23 березня 2016 року ОСОБА_1 запропоновано посаду головного спеціаліста бюджетно-фінансового сектору Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області.

73. При цьому 23 березня 2016 року ОСОБА_1 запропоновано лише одну наявну вакантну посаду в іншому відділі, натомість на посаду, яку обіймала позивач, прийнято на роботу іншу особу - ОСОБА_2, мотивуючи це вищою кваліфікацією третьої особи.

74. Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Верховного Суду, що суди попередніх інстанцій правильно та повно встановили всі обставини справи щодо підстав та процедури звільнення позивача, але, ухвалюючи рішення, суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме приписи статті 51, пункту 1 частини 2 статті 40 та частин 1 -3 статті 49-2 КЗпП України щодо забезпечення відповідачем гарантованих позивачу прав на сприяння у збереженні роботи та дотримання процедури його вивільнення.

75. Суди першої та апеляційної інстанцій, стверджуючи про дотримання відповідачем процедури звільнення, залишили поза своєю увагою той факт, що позивачу при попередженні про звільнення не було запропоновано жодної вакантної посади, а єдина вакантна посада була запропонована лише 23 березня 2016 року, що є недотриманням гарантій, наданих працівнику на підставі статті 49-2 КЗпП України.

76. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд дійшов помилкового висновку про законність наказу від 29 березня 2016 року № 11-0 "Про звільнення працівників управління" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області, у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України та дотримання відповідачем процедури її звільнення.

77. Звільнення ОСОБА_1 із порушенням процедури звільнення та без законної на те підстави, в силу вимог частини 1 статті 235 КЗпП України, є підставою для її поновлення на попередній роботі.

78. Верховний Суд України в постанові від 16 жовтня 2012 року у справі № 21-267а12 дійшов висновку, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (частина 2 статті 235 КЗпП України). Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

79. Виходячи із положень трудового законодавства, незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. Проте така підстава у даному випадку відсутня.

80. Отже, позивач повинна бути поновлена не у Іванівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Херсонської області, а на посаді з якої вона незаконно звільнена, а саме на посаді головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області, тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

81. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи щодо обставин звільнення позивача, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про відмову в задоволенні позову.

82. Зробивши помилковий висновок про обґрунтованість та правомірність звільнення позивача, суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили питань щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року, що є порушенням вимог статей 9, 242, 308 КАС України.

83. У зв'язку із невстановленням наведених фактів, судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованих судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

84. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

85. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування спірного наказу та поновлення на роботі позивача. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

VІІ. Судові витрати

86. З огляду на категорію справи та результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі № 821/595/16 скасувати.

3. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

4. Скасувати наказ начальника управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області від 29 березня 2016 року № 11-0 "Про звільнення працівників управління" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

5. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області.

6. Адміністративну справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа - ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року направити на новий судовий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур