Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року

Київ

справа №815/7152/16

адміністративне провадження №К/9901/38709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/7152/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, постановлену суддею Івановим Е.А., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Зуєвої Л.Є., суддів Шевчук О.А., Федусика А.Г.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу повторно надати додаткову інформацію стосовно змін до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до яких включено позивача стосовно гарантованої суми у розмірі 150000 грн.;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 150000 грн., що належать до виплати позивачу;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів за вкладом позивача згідно договору банківського вкладу від 15.01.2015 №990413234.

24.01.2017 до суду першої інстанції надійшло клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним судом України конституційного подання Верховного суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також, 30.01.2017 надійшло аналогічне клопотання від Уповноваженої особи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, задоволено клопотання відповідачів. Зупинено провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частини першої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Постановляючи рішення, суди обох інстанцій послалися на необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків та має застосовуватись до спірних правовідносин.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на спірні правовідносини не вплине.

12 червня 2017 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК"на касаційну скаргу, в яких відповідач зазначив про незгоду з касаційною скаргою та обґрунтованість судових рішень.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, судами установлено, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є чинним та діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на спірні правовідносини не вплине.

Таким чином, Суд вважає помилковими висновки судів про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування ухвалених у справі судових рішень з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року у справі №815/7152/16 скасувати і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду