Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.04.2018 року у справі №826/13195/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року

Київ

справа №826/13195/16

адміністративне провадження №К/9901/35399/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 826/13195/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон-Ексім» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон-Ексім» (далі - ТОВ «Бон-Ексім») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 11.05.2016 № 0020011201 та №0020001201.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що виходячи з даних, які містяться в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач провів перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкового кредиту за лютий 2016 року, а отже, при проведенні камеральної перевірки в порушення вимог чинного податкового законодавства відповідачем були використані інші документи, ніж податкові декларації (розрахунки), що не охоплюється предметом камеральної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що оскільки перевірку позивача проведено з порушенням процедурних підстав для її проведення, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 Податкового кодекс України та порушення норм процесуального права, а саме: статей 72, 86, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що судами попередніх інстанції належним чином не перевірено доводи контролюючого органу щодо неправомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість у лютому 2016 року з придбання основних фондів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Бон-Ексім», про що складено акт від 20.04.2016 №2139/26-54-12-01-11.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Бон-Ексім» пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 Податкового кодекс України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2016 року в сумі 75011633,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 Податкового кодекс України на момент подання декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 75011571,00 грн. за лютий 2016 р.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету (р.18.1) у сумі 1062,00 грн.

На підставі названого акту перевірки, ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві 11.05.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0020001201, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість по декларації №9057028066 всього на суму 75010571,00 грн.;

- № 0020011201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 1330,50 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 1062,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 265,50 грн.

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі й документальних позапланових виїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки. Невиконання, в свою чергу, процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, з огляду на приписи пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків.

В силу приписів пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

У справі, що переглядається судами попередніх інстанцій з'ясовано, що ТОВ «БОН-ЕКСІМ» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за квітень 2016 року по декларації з ПДВ за лютий 2016 року від 15.04.2016 № 9057028066.

Передумовою подання вказаного уточнюючого розрахунку, та, як наслідок, передумовою виникнення від'ємного значення податку на додану вартість, стали господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «Імперово Фудз» будівель та споруд за договорами купівлі-продажу від 27.02.2016 №366, 369 та 372.

Відповідно до акту перевірки від 20.04.2016 №2139/26-54-12-01-11 контролюючий орган здійснив перевірку достовірності формування позивачем податкового кредиту за лютий 2016 року на підставі договорів, видаткових накладних, платіжних доручень, службової записки оперативного управління ДПІ, сертифікату та інформації мережі Інтернет, зокрема ресурсу OLX.UA.

Відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, під час проведення камеральної перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві вчинено дії, які є предметом документальної перевірки.

Разом з тим, судами встановлено та вбачається з акту перевірки, під час проведення контрольного заходу відповідачем використано лист-пояснення ТОВ «БОН-ЕКСІМ» від 14.03.2016 на запит ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.03.2016 № 3444/10/26-54-12-01-29 «Про надання письмових пояснень та їх документальне підтвердження» щодо правомірності формування податкового кредиту за наслідками придбання у ТОВ «Імперово Фудз» будівель та споруд за договорами купівлі-продажу від 27.02.2016 №366, 369 та 372.

Відповідно до пункту 85.1 статті 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідачем під час проведення перевірки використано відповідь ТОВ «Імперово Фудз» від 14.04.2016 на запит ДПІ в Оболонському райно м. Києва від 06.04.2016 №5010/10/26-54-12-02-25 про надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «БОН-ЕКСІМ» за лютий 2016 року.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшов правильного висновку про те, що оскільки в рамках камеральної перевірки контролюючий орган не має повноважень на перевірку первинних документів з метою підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між суб'єктами господарювання, в даному випадку відповідач фактично провів документальну невиїзну перевірку без законних на те підстав.

За таких обставин, враховуючи те, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог Податкового кодексу України, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками здійснення цієї перевірки.

Більш того, як встановлено судами, реальний характер господарської операції з придбання у ТОВ «Імперово Фудз» будівель та споруд підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна