Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/2151/21

адміністративне провадження № К/990/19074/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 (суддя Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №640/2151/21 (колегія суддів: Федотов І.В., Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій, Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, оформлене протоколом Міжвідомчої комісії від 03.12.2020 №11, про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та скасувати його;

- зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність, а саме на 1 січня 2020 року, з урахуванням виплаченої раніше суми в розмірі 172 890,00 грн. відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачами протиправно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі виникло у нього в 2020 році після встановлення другої групи інвалідності, з огляду на що, позивач має право на отримання різниці виплат на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2022 відкрито касаційне провадження на підставі п.3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України у місті Києві від 29.05.2019 №519 о/с звільнений зі служби в поліції згідно пункту 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 31.05.2019.

10. Підставою для видачі вказаного наказу, серед іншого, є свідоцтво про хворобу №35, видане військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» 13.05.2019. В пункті 12 свідоцтва вказано, що захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в поліції. Аналогічна інформація міститься в індивідуальній програмі реабілітації інваліда №1190/19 від 26.06.2019, а саме: група інвалідності - друга, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

11. За наслідком повторного огляду ОСОБА_1 19.08.2020 йому встановлено другу групу інвалідності з 18.08.2020 довічно, причина інвалідності - захворювання отримано під час безпосередньої участі в антитерористичній операції; інвалідність встановлено довічно (довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №437846).

12. Позивачем отримано одноразову грошову допомогу у зв`язку з проходженням служби в поліції у розмірі 172 890,00 грн.

13. 10.09.2020 позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою (вх. К-2597) про розгляд питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, внаслідок захворювання, одержаного під час участі в антитерористичній операції.

14. Рішенням Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яке оформлене протоколом від 03.12.2020 №11, вирішено відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з підстав призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно пункту 9 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 у разі, коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про Національну поліцію", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Відповідно до положень Закону №3551-ХІІ право на отримання одноразової грошової допомоги пов`язано із встановленням інвалідності, а не зміною її причини.

Оскільки позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", то він не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. В касаційній скарзі позивач покликається на те, що одноразову грошову допомогу йому виплачено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Проте, право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виникло у нього лише в 2020 році у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, оскільки у 2020 змінено причину інвалідності на захворювання, отримане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Звертає увагу на те, що згідно п.4 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 та ч. 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» у разі, коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Вважає, що до спірних відносин необхідно застосовувати такі норми матеріального права, зокрема щодо вибору закону, відповідно до якого позивач може отримати ОГД чи доплату, в тому числі у зв`язку зі зміною причини інвалідності.

Посилається на неврахування судами всіх доказів щодо зміни причини інвалідності, що, на думку позивача, надає право на отримання ОГД відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

17. У відзиві відповідач вказав, що позивач, звертаючись до міжвідомчої комісії, вже реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги саме у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Оскільки позивачу вже була виплачена одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», то відсутні правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

19. Ключовим питанням у цій справі є право позивача на отримання ОГД згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у випадку отримання позивачем ОГД на підставі іншого закону, а саме Закону України "Про Національну поліцію".

20. Згідно з частиною 7 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551) особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

21. Відповідно до пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

- військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) (далі - Порядок № 336).

23. У пункті 2 Порядку № 336 зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.

24. Згідно підпункту 4 Порядку № 336 у разі, коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

25. Тобто, законодавством передбачено для одержувача одноразової грошової допомоги право вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.

26. Згідно із пунктом 17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:

1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:

- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;

- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);

- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;

2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;

3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.

27. Колегія суддів звертає увагу на те, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12.04.2023 у справі № 440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.

При цьому, виходячи з аналізу абзацу 6 пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, колегія суддів приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановленні вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановленні інвалідності одноразову грошову допомогу було призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.

У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та беручи до уваги те, що у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності (первинно) Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області 10.02.2021 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 580-VIII у розмірі 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII, колегія суддів приходить до висновку, що Міжвідомчою комісією було прийнято правомірне рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ, оскільки він не може реалізувати право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності за цим законом, з огляду на те, що при первинній виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності ІІІ групи було застосовано положення Закону № 580-VIII».

28. Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом у в постановах від 30.05.2023 у справі № 640/9709/19 та від 20.06.2023 у справі № 640/32345/21.

29. Судами встановлено та позивачем не заперечується що позивачем отримано одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи в розмірі 172890,00 грн. на підставі норм Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджується листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 28.09.2020.

30. Враховуючи приписи частини сьомої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336, Суд дійшов висновку, що відповідачі діяли обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв`язку із чим суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", незважаючи на зміну причини інвалідності.

31. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

32. Колегія суддів зазначає, що касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої ст. 328 КАС України через відсутність висновку щодо застосування норм матеріального права. Проте після відкриття касаційного провадження Верховним Судом розглянуто справи, правовідносини у яких за фактичними обставинами, матеріально - правовим регулюванням, підставами позову та предметом спору, суб`єктним складом учасників є подібними до тих, у яких виник спір у справі, яка розглядається (постанова 12.04.2023 у справі № 440/2563/22, від 30.05.2023 у справі № 640/9709/19 та від 20.06.2023 у справі № 640/32345/21), висновки яких враховані під час розгляду цієї справи.

33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець