Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.07.2018 року у справі №826/8166/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 826/8166/17

адміністративне провадження № К/9901/55485/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши у попередньому засіданні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 12.03.2018 (головуючий суддя Григорович П. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 (колегія суддів: Собків Я. М., Петрик І. Й., Сорочко Є. О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРОРГСИНТЕЗ" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання неправомірними дій та скасування наказу від 09.06.2017 №207,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРОРГСИНТЕЗ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просило суд:

- визнати неправомірними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) при прийнятті наказу від 09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації;

- скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від
09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ про скасування реєстрації декларації від 09.06.2017 №207 прийнято на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки від 08.06.2017, а відтак є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) при прийнятті наказу від 09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації.

Скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від
09.06.2017 №207 про скасування реєстрації декларації.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що проектна документація, розроблена ПП "Архібуд - дизайн" розроблена з порушенням вимог законодавства, без отримання технічних умов, з відхиленням від Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки та без інженерно - геологічних вишукувань, однак судами вказані факти проігноровано.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами установлено, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРОРГСИНТЕЗ" на об'єкті будівництва "Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул.

Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва".

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРОРГСИНТЕЗ": статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", зокрема: проектна документація розроблена без отримання технічних умов, з відхиленням Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки та без інженерно-геологічних вишукувань; пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва" технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування проекту будівництва корпусу №112 заводу "Радикал" по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва розроблений у 2007 році, в той час як максимальний строк використання матеріалів вишукування попередніх років, без виконання контрольних досліджень та коректури, для інженерно-геологічних вишукувань становить до 5 років.

За наслідками перевірки 08.06.2017 відповідачем складено акт та прийнято припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

09.06.2017 відповідачем винесено наказ №207 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності.

Не погоджуючи з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначені в акті перевірки від 08.06.2017 порушення вимог законодавства відсутнє, а відтак є підстави вважати спірні рішення відповідача протиправними.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - ~law6~).

~law7~ передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 указаного Порядку закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (пункт 7 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

Пунктом 18 Порядку закріплено, що акт перевірки складається у двох примірниках.

Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Як установлено судами, в ході проведення перевірки виявлено, що проект "Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва", розроблений ПП "Архібуд-дизайн" під керівництвом головного архітектора проекту Євгененко Н. О. (кваліфікаційний сертифікат АА №000007), передбачає нове будівництво, а тому ТОВ "НВП "УКРОРГСИНТЕЗ" не виконані вимоги Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 №232/15/12/009-15 в частині вирішення майново-правових питань в установленому законодавством порядку.

Однак жодної конкретизації, які саме майново-правові питання не були вирішені позивачем акт перевірки не містить, відтак суди попередніх інстанцій дійшли слушних висновків, що відсутність чіткого переліку таких питань унеможливлює встановлення факту виконання чи невиконання вказаного пункту Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 №232/15/12/009-15.

Так, положеннями п 4.1. ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації" (далі - ДБН) передбачено, що проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Пунктами 4.3 та 4.4 ДБН передбачено, що основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б); Інші вихідні дані, які надаються замовником.

Відповідно до положень ~law8~ технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Судами установлено, що проект "Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва" розроблений ПП "Архібуд-дизайн" під керівництвом головного архітектора проекту Євгененко Н. О. (кваліфікаційний сертифікат АА №000007), передбачає будівництво лабораторно-виробничого корпусу з подальшим збільшенням об'ємів споживання тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Електропостачання здійснюється згідно діючого договору від 26.08.2005 №10154, укладеного між АЕК "Київенерго" та ТОВ "Поліхімпром", водопостачання та водовідведення здійснюється згідно діючого договору від 13.06.2005 №08382/5-03, укладеного між ЗАТ ХК "Бліц-інфо" (правонаступник ВАТ "Радикал") з ПАТ АК "Київводоканал", теплопостачання від власної котельні з 4-ма котлами КВН-2,9 Те, введеної в експлуатацію 31.05.2012, декларація №КВ 14312085727.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в тому, що об'єкт "Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва", розміщений на земельній ділянці площею 0,4055 га на місці зруйнованих виробничих будинків корпусу 112, проммайданчика площею 25 га ВАТ "Радикал" та входить по енерго - та іншому забезпеченню в цілісний майновий комплекс, відтак був приєднаний до вже існуючих інженерних мереж.

Що стосується встановлених порушень вимог пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва", Верховний Суд зазначає.

Положенням пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва" передбачено встановлення наступних строків використання матеріалів вишукувань минулих років, без виконання контрольних досліджень та коректури (при відсутності змін), а саме: інженерно-геодезичні вишукування - до 1 року; інженерно-геологічні та інші вишукування - до 5 років. В усіх випадках, рішення щодо можливості використання матеріалів вишукувань минулих років і визначення об'ємів контрольних вишукувань, виноситься керівником робіт (відповідальним виконавцем) ґрунтуючись на рекогносцирувальному дослідженні ділянки (траси).

Як свідчать матеріали даної справи, після введення в дію ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва" та згідно пункту 4.13 були виконані контрольні дослідження та коректури, де відповідальним виконавцем було прийнято рішення щодо можливості використання матеріалів вишукувань минулих років, що підтверджується технічним висновком ОП "Укрбудрозвідування" про контрольні інженерно-геологічні вишукування для проекту будівництва корпусу №112 заводу "Радикал" по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що виявлені в ході проведення перевірки порушення повністю спростовані в ході судового розгляду.

Крім того, Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки наділений відповідними повноваженнями орган зареєстрував відповідну декларацію та протягом певного часу позивач виконав усі заявлені роботи, допущення органом нагляду певних порушень під час прийняття первісного рішення не можуть бути поставлені у провину ТОВ "УКРОРГСИНТЕЗ", адже позивач правомірно розраховував на відповідність нормам чинного законодавства поданої ним документації.

В той же час, перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові № 803/952/17 від 07.02.2019.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про відсутність порушень вимог містобудівного законодавства з боку позивача, відтак не вбачає підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Не дають підстав для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук