Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.11.2022 року у справі №380/25524/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 380/25524/21

адміністративне провадження № К/990/12171/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Мацедонської В.Е.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2022 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.)

у справі № 380/25524/21

за позовом ОСОБА_1

до Державного агентства лісових ресурсів України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства

про поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б у 2021 році» № 690-к від 16 грудня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 708-к від 22 грудня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2021 році» №690-к від 16 грудня 2021 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 708-к від 22 грудня 2021 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2022 року апеляційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року у справі №380/25524/21 в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б у 2021 році» № 690-к від 16 грудня 2021 року та визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення ОСОБА_1 » № 708-к від 22 грудня 2021 року.

У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року у справі № 380/25524/21 залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що, недотримання відповідачем вимог щодо кількості завдань (шість, замість максимально передбачених п`ять) для оцінювання та формального підходу і ставлення до оцінювання позивача, вплинуло на розрахунок середнього балу при оцінюванні позивача та відтак на отримання негативної оцінки. Тому, відповідач провів оцінювання позивача формально, не дослідив всі надані позивачем матеріали оцінювання, що призвело до необґрунтованого оцінювання завдань. Тому встановлення результатів оцінювання позивача без належного обґрунтування виставлених балів, з порушенням критеріїв оцінювання суперечить ч.5 ст.44 та п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну службу». Щодо визнання протиправним наказу про звільнення позивача, то суд зазначив, що цей наказ станом на день ухвалення рішення у цій справі не реалізований, оскільки відповідно до змісту цього наказу ОСОБА_1 підлягає звільненню у перший день після закінчення тимчасової непрацездатності. З огляду на визнання судом протиправним висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , який є підставою для видання відповідачем наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22.12.2021 № 708-к, то суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення підлягає скасуванню. Окрім того, суд зазначив, що, з огляду на те, що позивач фактично не звільнений з посади, то позовні вимоги в частині про поновлення позивача на посаді є безпідставними, а отже у їх задоволенні слід відмовити.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що висновок про результати оцінювання службової діяльності державного службовця може бути оскаржений лише керівнику державної служби. Водночас, рішення, прийняте за результатами розгляду скарги на цей висновок (відповідь керівника державної служби), або бездіяльність керівника державної служби (ненадання відповіді на скаргу) можуть бути оскаржені до суду, в результаті чого також може бути скасовано такий висновок. При цьому, виходячи зі змісту п. 47-49 Порядку № 640 та ст. 11 Закону № 889-VIІІ, зазначення у п. 49 Порядку № 640 того, що "висновок скасовується суб`єктом призначення або судом" означає можливість скасування висновку кожним із цих суб`єктів за результатами розгляду скарги в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законодавством (суб`єкт призначення розглядає скаргу на висновок; суд розглядає скаргу на відповідь суб`єкта призначення за результатами розгляду скарги, або пов`язану з цим бездіяльність). Апеляційний суд встановив, що позивач не дотримався обов`язкового досудового порядку оскарження вищевказаного висновку, а тому не знайшов підстав для його скасування.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

19 травня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене рішення суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Оскаржуючи оспорюване судове рішення скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у справах №320/425/21, №640/31884/20, №1.380.2019.002643 стосовно застосування статей 11 та 44 Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640.

15 червня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив відповідача на вказану касаційну скаргу, в якому вважає доводи останньої необґрунтованими. Просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року за даною касаційною скаргою відкрите касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Голови Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 № 472-к «Про проведення у 2021 оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» передбачено проведення відповідного оцінювання у жовтні - грудні 2021 року для державних службовців територіальних органів агентства лісових ресурсів України. У додатку до цього наказу встановлено, що 30.12.2020 є датою затвердження завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2021 рік, зокрема, ОСОБА_1 .

30.12.2020 Голова Державного агентства лісових ресурсів України погодив завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2021 рік для начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

За результатами проведеного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2021 році, складений висновок, який затверджений наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України від 16.12.2021 № 690-к, відповідно до якого позивач отримав негативну оцінку.

У зв`язку із отриманням негативної оцінки за результатами проведення оцінювання та на підставі вказаного висновку, Голова Державного агентства лісових ресурсів України видав наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22.12.2021 № 708-к.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до ч.4 ст.44 Закону № 889-VIII державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Відповідно до ст.11 Закону № 889-VIII у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (далі - Порядок № 640).

Відповідно до п.8 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Відповідно до п.10 Порядку № 640 оцінювання проводиться поетапно: - визначення та перегляд завдань і ключових показників; - оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); - визначення результатів оцінювання та їх затвердження.

Згідно з п.13 Порядку № 640 державному службовцю встановлюється від двох до п`яти завдань па період, що підлягає оцінюванню.

Відповідно до п.13 Порядку № 640 державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників: ознайомлюється з результатами оцінювання.

У абз.7 п.29 Порядку № 640 вказано, що завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами:

- державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - суб`єктом призначення після погодження з відповідним заступником керівника державного органу, за яким закріплено здійснення контролю, координації та інше спрямування роботи такого територіального органу або структурного підрозділу (за наявності);

- державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності).

Згідно з п. 33 Порядку № 640 державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4.

Безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.

У разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання v зв`язку з його відсутністю безпосередній керівник передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», для ознайомлення такого державного службовця у строк, визначений законом.

Згідно з п.37 Порядку №640 у разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання у зв`язку з його відсутністю безпосередній керівник передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», для ознайомлення такого державного службовця у строк, визначений законом.

Додатком 4 до Порядку №640 встановлено Критерії виставлення балів, зокрема:

- « 1» - Завдання виконане частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- « 2» - Завдання виконане, але з порушенням строку виконання чи/або із залученням до виконання завдання допомоги інших (під час виконання роботи державний службовець погребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку ініціативність, самостійність, недостатність знання нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, погребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- « 3» - Завдання виконане своєчасно, результат якого повною мірою можна використати у роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- « 4» - Завдання виконане своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Пункт 41 Порядку № 640 визначає, що висновок щодо результатів оцінювання з негативною оцінкою може бути оскаржений державним службовцем.

Пунктом 43 Порядку № 640 передбачено, що висновок щодо результатів оцінювання окремого державного службовця скасовується суб`єктом призначення або судом. Не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд підкреслює, що касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України - неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у справах №320/425/21, №640/31884/20, №1.380.2019.002643 стосовно застосування статей 11 та 44 Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640.

Суд зауважує, що за результатами касаційного розгляду справ №320/425/21, №640/31884/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.»

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2021 році, складений висновок, який затверджений наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України від 16.12.2021 № 690-к, відповідно до якого позивач отримав негативну оцінку.

Тому, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27.10.2021 у справі № 640/31884/20 та від 17.11.2021 у справі № 320/425/21, від якої колегія суддів не має наміру відступати, а також те, що позивачем, за результатами проведеного оцінювання результатів службової діяльності, отримано саме негативну оцінку, то Суд дійшов переконання про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про недотримання обов`язкового досудового порядку оскарження цього висновку.

Водночас, щодо доводів позивача про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у справі №1.380.2019.002643, то Суд відхиляє їх, як необгрунтовані, з огляду на таке.

Так, в рамках розгляду справи №1.380.2019.002643 предметом спору була правомірність відмови у призначенні Куліцького Віктора Володимировича на посаду головного спеціаліста Сектору матеріально-технічного забезпечення ТУ ДБР, розташованого у м. Львові та вимога призначити на цю посаду.

Доводи касаційної скарги у справі №1.380.2019.002643 зводилися до того, що судами попередніх інстанцій не враховано обставини, на які посилається позивач, як на підставу пропуску строку звернення до суду відповідно до частини 4 статті 122 КАСУ; судами не враховану обставину щодо перебування на утриманні позивача онкохворої матері, за якою здійснювався догляд позивачем що й ускладнило фізичну можливість позивача на вчасне реагування та подачу позовної заяви до суду.

Відтак, Верховним Судом при касаційному перегляді справи №1.380.2019.002643 предметом перевірки було порушення норм процесуального права щодо пропущення строку звернення до суду із позовом.

Таким чином, висновки Верховного Суду стосовно застосування норм права, викладені у справі №1.380.2019.002643 на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються виключно порушення норм процесуального права, а відтак не можуть слугувати прикладом неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права - статей 11 та 44 Закону України «Про державну службу» при ухваленні судового рішення.

Окрім того, Верховний Суд зазначає, що, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006, рішення у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства» від 02.08.1984).

Європейським Судом з прав людини висловлено правову позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» від 31.07.2008, рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» від 22.11.1995, рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» від 21.07.2011, рішення у справі «Путтер проти Болгарії» від 02.12.2010).

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 120/78/20, від 27.10.2021 у справі № 640/31884/20.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем, в порушення пункту 13 Порядку № 640 встановлено шість завдань, замість максимально допустимих вказаною нормою п`яти завдань.

Заслуговують на увагу також висновки суду першої інстанції щодо виставлення відповідачем балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям.

Як встановлено судом першої інстанції, по першому завданню позивачем отримано 2 бали з приміткою, що завдання виконане, але із залученням до виконання інших осіб (потребував нагадування і високого рівня контролю з боку Держагенства лісових ресурсів України).

Суд вважає правильним висновок першої інстанції про необґрунтованість оцінювання першого завдання з підстав відсутності доказів того, що виконання цього завдання передбачало залучення інших осіб та потребувало нагадування і високого рівня контролю з боку Держлісагентства України.

Оцінка відповідачем другого завдання («щодо збільшення обсягів продажу необробленої деревини») у 3 бали з приміткою - реалізація деревини відбувалась понад обсяги електронних договорів також, на думку Суду є безпідставною з наступних причин. У завданні і ключових показниках передбачено збільшити обсяги продажу необробленої деревини за допомогою електронних торгових систем на 10 %. У звіті, поданому позивачем (а.с.26-32) зазначено, що досягнуто результату збільшення обсягу продажу необробленої деревини за допомогою електронних торгових систем на 11 %, що свідчить про формальність підходів до оцінювання вказаного завдання.

Щодо оцінки третього завдання («зниження виробничого травматизму»), Суд вважає справедливим висновок суду першої інстанції, що відповідач, оцінивши дане завдання у 3 бали з приміткою - допущено випадок травмування на виробництві, не оцінив обставини, що такий показник є суттєво менший, ніж показник попереднього року.

Стосовно першої половини четвертого завдання ОСОБА_1 «щодо приведення у відповідність до чинного законодавства інформаційних та технологічних карток надання адмінпослуг з видачі посвідчення мисливця та забезпечення вільного доступу суб`єктів звернення до інформації про надання відповідних послуг», відповідач зазначив, що, станом на 30.09.2021, на сайті Тернопільського ОУЛМГ не було інформації щодо надання адміністративних послуг у сфері мисливського господарства та полювання.

Друга половина четвертого завдання полягала в охороні мисливських угідь держрезерву, забезпечення контролю за виконанням договорів про умови ведення мисливського господарства. Держлісагентство України, при оцінці даного завдання зазначило, що позивачем не надано інформації щодо проведення обліку мисливських тварин офіційним листом за підписом керівника Тернопільського ОУЛМГ у термін до 01.03.2021. Недостатньо велася робота по охороні державного мисливського фонду, що призводило до необхідності нагадувань з боку керівництва. Частково та недостатньо здійснено контроль за умовами ведення мисливського господарства.

Суд підкреслює, що у звіті позивача зазначено, що на офіційному веб-сайті Управління та в приміщенні єдиного вікна розміщено інформаційні та технологічні картки надання адміністративних послуг, реквізити для сплати за послуги, години прийому. Водночас, як правильно стверджує суд першої інстанції, відповідач, зазначаючи у результатах оцінювання протилежне, жодними доказами цього не підтверджує, як і не може спростувати невиконання позивачем другої половини четвертого завдання, яка на думку Держлісагентства України полягала у недостатності роботи по охороні державного мисливського фонду, що призводило до необхідності нагадувань з боку керівництва.

Таким чином, викликає сумнів обґрунтованість оцінювання виконання цього завдання, шляхом проставлення 2 балів.

По п`ятому завданню: «щодо заходів стосовно діяльності мобільних рейдових груп з охорони лісів від незаконних рубок» відповідачем зазначено про недостатньо висвітлюваність інформацію на вебсайтах щодо незаконного використання лісів, висвітлення руху справи про лісо порушення на неналежному рівні;

«щодо лісових пожеж та загорянь на території державного лісового фонду та проведення профілактичних та попереджувальних заходів з охорони лісів від пожеж» - то відповідач зауважив про недостатнє приділення позивачем уваги закупівлі засобів за належною тематикою;

«щодо заходів з поліпшення санітарного стану лісів» - Держлісагентство України вказало, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів проведено на 52 %. Розроблення насаджень у пошкоджених внаслідок стихійного лиха ділянках виконано на 10 %. Виконання цього завдання оцінено 2 бали.

Суд першої інстанції, аналізуючи завдання і ключові показники, поставлені перед позивачем, обґрунтовано звернув увагу, що закупівля засобів за належною тематикою, а саме в частині проведення профілактичних та попереджувальних заходів з охорони лісів від пожеж не була передбачена у поставлених позивачу завданнях і ключових показниках.

Також судом першої інстанції правильно підкреслено, що відповідачем не надано доказів, на підтвердження того, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів проведено на 52%, рівно ж як і розроблення насаджень у пошкоджених внаслідок стихійного лиха ділянках виконано на 10 %.

По шостому завданню «щодо забезпечення беззбитковості та рентабельності державних лісогосподарських підприємств» - то, на думку відповідача, недостатньо уваги приділено ефективності та рентабельності діяльності підприємств.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач вказав про забезпечення рівня беззбитковості державних лісгоспів, рентабельності діяльності на рівні 1,1% по області та зростання основних виплат працівникам держлісгоспів в розмірі 118%. Однак, як справедливо висновувано судом першої інстанції, відповідач не оцінив вказаних обставин, а тому оцінка виконання цього завдання 2 бали не може вважатися підставною.

Як обґрунтовано зауважено судом першої інстанції, відповідач також в графі «Обґрунтування» у Додатку 8 до Типового порядку, не навів оцінки конкретних аргументів виставленого балу, що підтверджує безпідставність виставлених Держлісагентством України оцінок позивачу.

Суд зауважує, що скаржником оспорюється постанова суду апеляційної інстанції виключно у частині вимог, задоволення яких визнано цим судом протиправним та скасовано рішення суду першої інстанції у цій частині вимог. Скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить залишити в силі рішення суду першої інстанції повністю, що засвідчує неоспорюваність позивачем вимог, у задоволенні яких цим судом відмовлено скаржником.

Відтак, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341 345 349-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2022 року - скасувати.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова