Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2018 року у справі №814/1673/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа №814/1673/16

адміністративне провадження №К/9901/57613/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 (головуючий суддя - О. О. Димерлій, судді - С. Д. Домусчі, О. В. Єщенко)

у справі № 814/1673/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області

про визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області зі звільнення ОСОБА_1 за статтею 64 пункту "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- визнати протиправними та скасувати накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 05.11.2010 № 745 та від 08.11.2010 № 133 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за статтею 64 пункту "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з дня звільнення 08.11.2010;

- зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2010 по час поновлення на роботі;

- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн;

- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області та стягнення середнього заробітку за один місяць.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував про протиправність оскаржуваних наказів про звільнення, оскільки прийняті вони з порушенням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Зазначає щодо недоведеності відповідачем перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області зі звільнення ОСОБА_1 за статтею 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Визнано протиправними та скасовано Накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області № 745 від 05.11.2010 та № 133 о/с від 08.11.20101 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за статтею 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з дня звільнення -
08.11.2010. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2010 по час поновлення на роботі. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області та стягнення середнього заробітку за один місяць. В решті позову відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів скоєння позивачем дисциплінарного проступку.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

6. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що невиконання позивачем наказу керівництва про проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у розумінні положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є порушенням службової дисципліни, за яке відповідною посадовою особою може накладатися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції, - скасувати, рішення суду першої інстанції - в частині поновлення на роботі, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, - скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 - начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1, зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2010 по 31.01.2018 в розмірі 163 713 грн 00 коп та стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн 00 коп.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції невірно проведено розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та в резолютивній частині рішення не зазначено його конкретний розмір, судом апеляційної інстанції невірно надано оцінку доказам, а саме: щодо доказів перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння, щодо релігійних принципів позивача, якими він керувався під час відмови від проходження медичного огляду та факту фіксування відповідачем перебування позивача на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння; не надано оцінку доказам позивача на підтвердження його перебування у тверезому стані та обґрунтуванням позивача, в яких він посилався на те, що у зв'язку із побоюванням у необ'єктивності проведення медичного огляду на стан сп'яніння 27.10.2010 через поведінку співробітників відділу внутрішньої безпеки, він відмовився від такого проходження, а 28.10.2010 самостійно пройшов хіміко-токсикологічне дослідження, в результаті якого етиловий спирт у крові не виявлено.

Позиція інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області.

13. Пунктом 1 наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 05.11.2010 № 745 "Про покарання співробітників Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області" за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у вживанні алкогольних напоїв під час несення служби та перебуванні на території підрозділу з ознаками алкогольного сп'яніння, а також невиконання вказівки щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння, начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 пунктом "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

14. Вказаний наказ реалізовано наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 08.11.2010 № 133 о/с.

15. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був висновок службової перевірки, затверджений 28.10.2010, яким встановлено, що
27.10.2010 о 22:00 год. до чергової частини районного відділу з метою перевірки несення служби під час добового чергування слідчо-оперативної групи прибули співробітники відділу внутрішньої безпеки. В ході перевірки було виявлено запах спиртного від помічника відповідального слідчо-оперативної групи районного відділу старшого лейтенанта ОСОБА_1. Після проведення огляду службового кабінету виявлено та вилучено порожні пляшки з-під горілки, коньяку, пива.

Також, під час перевірки виявлено, що ОСОБА_1 не розписався у книзі нарядів та проведення інструктажів незважаючи на неодноразові нагадування, у журналі здачі під охорону режимних приміщень не здаються під охорону 9 кабінетів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне обстеження на факт вживання спиртних напоїв, від проходження якого останній відмовився у зв'язку з релігійними принципами. На підставі викладеного, за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків та грубе порушення вимог наказів Міністерства внутрішніх справ України та управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області вирішено питання клопотати перед керівництвом про звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

16. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Згідно із статтею 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

18. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки врегульовано Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114.

19. Згідно підпункту "є" пункту 64 вказаного Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.

20. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

21. Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

22. Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

23. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

24. Відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття відповідачем спірних наказів, став висновок службової перевірки, яким встановлено, що під час несення служби 27.10.2010 від позивача був запах алкоголю, а в його службовому кабінеті виявлені порожні пляшки з алкогольними напоями.

28. На вимогу керівництва пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння під час проведення перевірки, позивач відмовився, що підтверджується актом про відмову проведення медичного огляду.

29. Судами встановлено, що позивач відмовився від проходження медичного обстеження у зв'язку з релігійними принципами, на підтвердження вказаних посилань позивачем жодних доказів не надано.

30. Факт відмови позивача від проходження медичного огляду 27.10.2010 підтверджено актом про відмову проведення відповідного огляду, який наявний в матеріалах справи та не заперечується і самим позивачем.

31. Вказаний акт було складено у присутності відповідального по Управлінню Міністерства внутрішніх справ підполковника міліції Наріжного С. О., співробітників відділу внутрішньої безпеки, а також керівництва Миколаївського районного відділу, про що також наявні рапорти в матеріалах справи.

32. Разом з цим, судами встановлено, що наступного дня - 28.10.2010 о 09:30 год позивач за власною ініціативою пройшов медичне обстеження у Миколаївському наркологічному диспансері на факт вживання спиртних напоїв, після чого йому було надано виписку з із амбулаторної картки реєстраційний № 3015 від 28.10.2010, за висновком якого наркопатологій не виявлено, тверезий.

33. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, наступного дня після чергування позивача, на якому стався вказаний випадок, зазначені причини викладені позивачем в своїх поясненнях 27.10.2010 щодо релігійних принципів не перешкоджали останньому пройти такий медичний огляд.

34. Доводи касаційної скарги щодо відсутності доказів перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння 27.10.2010 під час чергування на робочому місці, зокрема відповідного медичного висновку, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідач в установленому законом порядку зафіксував факт перебування позивача на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння та його відмову від проходження медичного огляду у присутності шістьох посадових осіб органів внутрішніх справ. На виконання положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав доказів на спростування вищезазначеного.

35. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2018 у справі № 640/17224/15-ц.

36. Доводи касаційної скарги щодо проходження медичного огляду наступного дня -
28.10.2010, за висновком якого наркопатологій не виявлено - тверезий, судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки час, що минув від моменту несення позивачем служби під час добового чергування до моменту проходження медичного огляду склав більше 11 годин, тому документи, надані позивачем за результатом такого огляду, не можуть підтверджувати, що позивач не перебував у стані алкогольного сп'яніння.

37. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 9901/413/19.

38. Оскаржувані накази прийняті відповідачем за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у вживанні алкогольних напоїв під час несення служби та перебуванні на території підрозділу з ознаками алкогольного сп'яніння, а також за невиконання позивачем наказу керівництва Миколаївського районного відділу під час добового чергування слідчо-оперативної групи про проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме 27.10.2010, що дає підстави вважати про порушення позивачем службової дисципліни.

39 Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки матеріалами службової перевірки встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

40. Вимоги касаційної скарги щодо ухвалення рішення про визнання ОСОБА_1 - начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 в силу положень частини 4 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції не приймаються, оскільки вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції судом касаційної інстанції не розглядаються.

Крім того, відповідно до вказаної норми зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

42. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

43. За змістом пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

44. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

45. Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

46. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 139, 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі № 814/1673/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк