Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.02.2020 року у справі №340/448/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 340/448/19

адміністративне провадження № К/9901/2600/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н. М.,

суддів: Калашнікової О. В., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/448/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича, першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, рішень зборів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (головуюча суддя: Кармазина Т. М. )

і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року (головуюча суддя: Божко Л. А., судді: Баранник Н. П., Дурасова Ю. В. ).

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

18 лютого 2019 року ОСОБА_1 пред'явив позов до відповідачів, у якому просив:

- визнати протиправними дії першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова Олексія Володимировича, які полягають у проведенні зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону 7 листопада та 7 грудня 2018 року;

- визнати протиправними дії начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича, які полягають у затвердженні незаконних рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 7 листопада та 7 грудня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника цивільного захисту Миронюка Віталія Григоровича №21 від 18 січня 2019 року "Про звільнення", яким його звільнено з посади начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області;

- поновити його на посаді начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 18 січня 2019 року;

- стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 січня 2019 року і до дня повного виконання судового рішення відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що наказ про його звільнення з посади було прийнято з порушенням норм чинного законодавства України і за відсутності достатніх підстав для цього. Стверджував, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за систематичне невиконання умов контракту є протиправним.

22 лютого 2019 року Кіровоградський окружний адміністративний суд залишив позов ОСОБА_1 без руху.

Суд зауважив, що позивач оскаржує дії першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області Родіонова О. В., які полягають у проведенні зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону 7 листопада та 7 грудня 2018 року, а також дії начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області Миронюка В. Г., які полягають у затвердженні незаконних рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 7 листопада та 7 грудня 2018 року. Однак до суду з цими позовними вимогами звернувся 18 лютого 2019 року, тобто з пропуском місячного строку, і у порушення вимог частини 6 статті 161 КАС України не додав до позову заяву про поновлення процесуального строку й докази поважності причин його пропуску.

4 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків позову, у якій, з-поміж іншого, зазначив, що хоча він й був присутній на зборах 7 листопада 2018 року, про зміст рішення зборів йому нічого не відомо. Вказував, що незаконне проведення відповідачами зборів 7 листопада та 7 грудня 2018 року й затвердження їхніх рішень слугувало передумовою для його звільнення з роботи, а також призвело до погіршення стану здоров'я. Покликаючись на необхідність всебічного розгляду питання правомірності дій відповідачів, а також через його перебування на лікарняному до 11 січня 2019 року й з огляду на короткий час між його атестацією і звільненням, просив поновити строк звернення до суду.

11 березня 2019 року Кіровоградський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі.

25 квітня 2019 року на стадії підготовчого провадження ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, де крім первісно заявлених вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника цивільного захисту Миронюка В. Г. №11 від 14 січня 2019 "Про покарання винного";

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області від 7 листопада 2018 року про оголошення громадського осуду начальнику чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області від 7 грудня 2018 року про оголошення громадського осуду начальнику чергової зміни оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області ОСОБА_1;

- стягнути з Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на його користь відшкодування моральної шкоди у сумі: 100000 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними й скасування наказу №11 від 14 січня 2019 року, рішень зборів від 7 листопада та 7 грудня 2018 року.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з цими позовними вимогами ОСОБА_1 послався на те, що про зміст наказу №11 від 14 січня 2019 року "Про покарання винного" він дізнався лише після подання відповідачем до суду відповідних документів. Зауважив, що з наказом про своє звільнення ознайомився 18 січня 2019 року й у межах місячного строку, а саме 18 лютого 2019 року, пред'явив цей позов. Водночас покликався на те, що між обома наказами минув незначний проміжок часу, у той період він проходив атестацію й процедуру звільнення. Тому просив суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження наказу №11 від 14 січня 2019 року "Про покарання винного".

Окремо від цього ОСОБА_1 зазначав, що про існування рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області йому стало відомо з листа, який був отриманий його батьком наприкінці грудня 2018 року. Запевняв, що копії рішень вказаних зборів він не отримував. У зв'язку з цим, просив суд витребувати ці документи у відповідача. Наголошував на тому, що лише після подання відповідачем вказаних документів до суду він зміг ознайомитися як зі змістом рішень, так і зі змістом протоколів зборів. Просив суд поновити йому строки на звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 7 листопада і 7 грудня 2018 року, стверджуючи, що їхнє скасування буде відповідати меті ефективного захисту порушених прав.

3 червня 2019 року місцевий суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Водночас суд дійшов висновку, що вирішення питання про поновлення позивачу строку звернення до суду стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу №11 від 14 січня 2019 року, рішень зборів від 7 листопада і 7 грудня 2018 року, надання оцінки викладеним фактам у заявах про поновлення строку та запереченнях відповідачів, необхідно здійснити під час розгляду справи по суті та за результатами дослідження доказів і матеріалів справи.

22 липня 2019 року Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по суті справи, а також постановив ухвалу про залишення без розгляду позову у частині визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень зборів.

Залишаючи без розгляду частину позовних вимог, місцевий суд керувався приписами пункту 8 частини 1 статі 240 КАС України та виходив з того, що оскаржувані рішення зборів прийнято і дії вчинені 7 листопада та 7 грудня 2018 року, а позовну заяву подано до суду 18 лютого 2019, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що ні адміністративний позов, ні матеріали справи не містять відомостей щодо існування об'єктивних обставин та поважних причин, які обумовили неможливість звернення позивача до суду з позовними вимогами.

Зрештою суд зауважив, що без надання оцінки наказу №11 від 14 січня 2019 року "Про покарання винного" неможливо надати оцінку правомірності наказу №21 від 18 січня 2019 року "Про звільнення", який оскаржено позивачем із дотриманням строків звернення до суду.

ОСОБА_1 оскаржив вказану ухвалу до апеляційного суду.

6 листопада 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 й залишення без змін ухвали місцевого суду.

Апеляційний суд погодився з тим, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 20 січня 2020 року подав на них касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити у цій частині до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

ОСОБА_1 вважає, що оскаржувані судові рішення не відповідають дійсним обставинам справи та ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, позивач стверджує, що йому не було повідомлено про рішення, прийняті за наслідками зборів, які були проведені 7 листопада та 7 грудня 2018 року.

Запевняє, що ніякі рішення не оголошувалися, протоколи не велися, тому він не знав зміст цих рішень і їхні копії не отримував. Стверджує, що ознайомився з їх змістом лише після того, як суд витребував відповідні документи у відповідача.

Крім цього, запевняє, що з урахуванням його перебування на лікуванні після зборів, проведених 7 грудня 2018 року, короткого часу між зборами, атестацією й звільненням, суд першої інстанції мав підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Зрештою ОСОБА_1 наполягає на тому, що суди обох інстанцій формально підійшли до вирішення спірного питання й не дослідили докази, які підтверджували обставини пропуску ним процесуального строку звернення до суду, і, як наслідок, ухвалили необґрунтовані й незаконні судові рішення.

Відповідач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області - у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Наполягає на тому, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про зміст рішень зборів, які відбулися 7 листопада та 7 грудня 2018 року, позаяк останній був присутній на них, надав свої відповіді на питання порядку денного, при ньому проводились голосування та оголошувалися результати. Перебіг зборів фіксувався відповідними протоколами й після них позивач не звертався за копіями рішень чи іншою документацією стосовно цих питань.

Вважає, що посилання ОСОБА_1 на лист від 20 грудня 2018 року, який отримав його батько, є намаганням штучно створити підстави для поновлення строку звернення до суду. Зауважує, що навіть якщо й рахувати місячний строк звернення до суду з кінця грудня 2018 року, то позивач все одно його пропустив, пред'явивши позов 18 лютого 2019 року.

Також покликається на необґрунтованість аргументів ОСОБА_1 стосовно його лікування як підстави для пропуску процесуального строку, оскільки останній з 12 січня 2019 року не перебував на лікарняному й не був обмежений звернутися до суду, однак позов подав лише 18 лютого 2019 року.

Відповідач - начальник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковник служби цивільного захисту Миронюк В. Г. - подав відзив на касаційну скаргу, який загалом тотожний змісту й правовій позиції, яка викладена у відзиві цього Управління. Також просить залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідач - перший заступник начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковник служби цивільного захисту Родіонов О. В. - відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 10 лютого 2020 року.

Ознайомившись із доводами сторін, Верховний Суд вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на таке.

II. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, виходить із такого.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Статтею 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 3 статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених Частиною 3 статті 9 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).

Зі змісту наведених норм випливає, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас частинами 3 та 4 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Тому поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 15 серпня 1998 року до 18 січня 2019 року перебував на службі в органах цивільного захисту.

7 листопада 2018 року під головуванням першого заступника начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковника служби цивільного захисту Родіонова О. В. були проведені збори осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону.

Учасники зборів у своїх виступах обговорили питання порядку денного. Також слово для виступу надавалося ОСОБА_1. За результатами обговорення вирішено оголосити позивачу громадський осуд.

Того ж дня, рішення цих зборів затверджено начальником Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області полковником служби цивільного захисту Миронюком В. Г.

Такі ж збори, з тим же результатом і їх подальшим затвердженням начальником Управління відбулися 7 грудня 2018 року. Серед присутніх також був ОСОБА_1 і йому надавалося слово.

На основі цих обставин місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду, коли 18 лютого 2019 року пред'явив позовні вимоги про визнання протиправними дій начальника та першого заступника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, а 26 квітня 2018 року їх уточнив, заявивши також вимоги про визнання протиправними та скасування рішень зборів осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону від 7 листопада та 7 грудня 2018 року.

З огляду на це суди відхилили доводи ОСОБА_1 стосовно його необізнаності з оскаржуваними діями й рішеннями відповідачів, внаслідок яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суди не знайшли поважних причин для пропущення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

Ці висновки судів попередніх інстанцій є правильними.

Суди обґрунтовано визначили умови, за яких ОСОБА_1 мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів та дійшли мотивованого висновку про те, що його участь у зборах осіб старшого начальницького складу Кропивницького гарнізону 7 листопада та 7 грудня 2018 року є доказами обізнаності з оскаржуваними діями й рішеннями.

З огляду на це початок перебігу процесуального строку на звернення до суду належить рахувати з 7 листопада та 7 грудня 2018 року відповідно.

Суди обґрунтовано відхилили доводи ОСОБА_1 стосовно поважності причин пропуску відповідного процесуального строку. Адже у своїй заяві й доводах позивач не навів жодних вагомих підстав, які б заважали йому звернутися до суду у встановлений законом строк. Наведені ним аргументи не є тими істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, які унеможливлюють своєчасне звернення до суду.

Цей строк був пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності, особливо з огляду на його реальну обізнаність з фактом проведення зборів та участю в них.

Зважаючи на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними, та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, то суди попередніх інстанцій дійшли законного й обґрунтованого висновку про необхідність залишення частини позовних вимог без розгляду.

У відповідності до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка. Суди попередніх інстанцій під час вирішення спірного питання не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, відсутні підстави для скасування чи зміни цих судових рішень.

За таких обставин і висновків у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена......................................................................

Н. М. Мартинюк

О. В. Калашнікова

В. М. Соколов,

Судді Верховного Суду