Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.03.2023 року у справі №160/6645/21
Постанова КАС ВП від 09.03.2023 року у справі №160/6645/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 160/6645/21

адміністративне провадження № К/990/5449/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді: Семененко Я.В., Суховаров А.В.)

у справі №160/6645/21

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення та щодо непроведення повного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 24 листопада 2017 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.

2. Зазначав про те, що за період проходження військової служби йому не у повному обсязі нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. У відповідь на заяву про причини ненарахування та невиплати індексації отримав повідомлення про те, що в межах фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію у Міністерства оборони не було.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

У задоволенні позову у вказаній частині відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

8. Наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2017 року № 244 позивача, звільненого з військової служби у запас за підпунктом «і» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), вважати, що 24 листопада 2017 року справи та посаду здав; з 24 листопада 2017 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1.

9. Листом від 07 квітня 2021 року № 237 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що індексація за період з січня по травень 2016 року йому не нарахована та не виплачена, а з 01 червня 2016 року по листопад 2017 року - була нарахована, проте не виплачена.

10. Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, в результаті чого було порушено його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у 2016-2018 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов`язковій індексації відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

12. Суд відхиляв доводи відповідача про те, що оскільки у 2016 - 2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником не виділено, то він діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не повинно впливати на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

13. Відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а непроведення та невиплата цієї гарантії є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

14. Враховуючи наявність факту невиплати сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 24 листопада 2017 року вважав, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за цей період.

15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи в частині позовних вимог нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 24 листопада 2017 року позивачеві не нарахована та не виплачена, відповідно, відповідачем не здійснювався розрахунок суми індексації грошового забезпечення за спірний період, в тому числі і не встановлювався базовий місяць для її здійснення.

16. Оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний позивачем період, питання про те, який базовий місяць має бути використаний відповідачем при нарахуванні індексації, спірним не є, отже у цій частині права позивача ще не порушені, тому висновки суду першої інстанції з цього приводу визнані помилковими.

17. Керуючись позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, суд враховував те, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону № 1282-ХІІ, покладається на відповідача, а тому підстави для зобов`язання здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням конкретного базового місяця відсутні.

18. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

19. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

20. Позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Позивач у обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, відповідно до яких місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. У разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

22. Також вказував на те, що у цій справі Верховний Суд вважав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

23. Оскільки підвищення посадового окладу відбулося у січні 2008 року, то відповідно він є базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення.

24. Вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим та правильним, проте помилково скасованим судом апеляційної інстанції.

25. Також вказував на те, що подана касаційна скарга має виняткове значення для нього, оскільки належна сума індексації перевищує його місячний дохід і ці гроші мають для нього критичне значення.

26. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

27. Вказував на те, що Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України за січень 2016 року - лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було.

28. У частині вимоги про нарахування суми виходячи з базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, то саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку, встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації, а тому така вимога позивача є передчасною.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

30. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

31. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

32. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

33. Приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

34. Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

35. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

36. Частинами другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

37. Згідно з абзацом другим пункту 1-1 Порядку № 1078 (в редакції, яка застосовується з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

38. Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

39. За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

40. Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка застосовується з 01 грудня 2015 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

41. Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

42. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

43. Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20.

44. Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 12 травня 2022 року у справі № 200/7006/21, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

45. Позивач звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення у відповідний період, оскільки така індексація не була йому виплачена, а відповідач покликався на відсутність бюджетних коштів для такої виплати.

46. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у 2016-2018 роках грошове забезпечення ОСОБА_1 підлягало обов`язковій індексації відповідно до норм Закону № 1282-ХІІ, яка не була виплачена через протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 .

47. Суд апеляційної інстанції у свою чергу прийшов до висновку про передчасність позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації.

48. Проте висновок судe апеляційної інстанції про нарахування індексації грошового забезпечення позивача за спірний період та її невиплату у зв`язку з об`єктивними причинами, є необґрунтованим та зробленим без з`ясування всіх обставин справи.

49. Слід звернути увагу на практику Верховного Суду, відповідно до якої повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

50. Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 09 червня 2022 року у справі № 600/524/21-а.

51. Також у справах №400/1118/21 і 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

52. Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

53. На основі аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

54. Проте при вирішенні спірних правовідносин у цій справі суд першої інстанції не встановив місяць, у якому було підвищено тарифну ставку (оклад) за посадою позивача, тобто базовий місяць для проведення індексації, не було досліджено розмір його посадового окладу за спірний період. У той же час у резолютивній частині рішення суд зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

55. Суд апеляційної інстанції також не встановлював базовий місяць для нарахування та виплати індексації.

56. Наведене у своїй сукупності унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

57. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

58. Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.

59. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в цих рішеннях.

60. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення зі встановленням для такого обчислення місяця підвищення тарифної ставки (окладу), є такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України.

61. Зважаючи на це, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи у вказаній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

62. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

63. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

64. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд в частині позовних вимог.

65. Стосовно нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень в цій частині, а тому відсутні підстави для надання відповідної оцінки.

66. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі №160/6645/21 в частині позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 24 листопада 2017 року із встановленням для такого обчислення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду