Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року

м. Київ

справа № 804/2336/17

касаційне провадження № К/9901/41242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 (суддя Бондар М.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Чабаненко С.В., Шлай А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 № 0004921201.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що до 16.02.2016 був чинним наказ Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, згідно якого не затверджувався порядок застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. В свою чергу, Законом України від 24.12.2016 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (який набрав чинності з 01.01.2016) пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України був виключений. Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 був затверджений Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (який набрав чинності з 16.02.2016). Таким чином, на думку позивача, до 16.02.2016 був взагалі відсутній порядок, відповідно до якого можна було застосувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, зокрема, № 1 від 03.12.2015, № 2 від 03.12.2015 та № 5 від 31.01.2016, а з 16.02.2016 в силу положень статті 58 Конституції України у контролюючого органу були відсутні правові підстави застосовувати до Товариства штрафні санкції відповідно до Порядку № 1204 від 28.12.2015, оскільки цим порядком збільшується відповідальність особи.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 04.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, у задоволенні позову відмовив повністю.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що: відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних була закріплена у Податковому кодексі України як до 01.01.2016, так і після цієї дати, з огляду на що контролюючий орган на дату проведення перевірки та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних безвідносно порядку, який був передбачений пунктом 120-1.3 пункту 1201 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що зміна порядку застосування штрафних санкцій ніяким чином не погіршує становища платника податків, оскільки сам по собі порядок являє собою алгоритм застосування штрафних санкцій, тоді як погіршенням становища платника податку на додану вартість є запровадження принципово нових розмірів штрафів, більших від попередніх.

Товариство оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.11.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, оскільки суди, приймаючи рішення у справі, повинні були встановити усі обставини та підстави для прийняття контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій, зокрема, чи прийняте таке рішення в межах повноважень такого органу та чи прийняте воно із дотриманням встановленої законом процедури, оскільки акт № 484/212/33165522 від 12.12.2016 не містить посилання на вид проведеної податковим органом перевірки, а суди цих обставин не встановили. Також, скаржник посилається на те, що у випадку, якщо контролюючим органом була проведена камеральна перевірка, то така камеральна перевірка була проведена не у порядку та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням того, що до 01.01.2017 камеральна перевірка не могла проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних саме Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (який набрав чинності з 01.01.201) підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України було доповнено абзацом другим, яким розширено предмет камеральної перевірки та передбачено право контролюючого органу здійснювати перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Інспекція не скористалася своїм процесуальним правом на поданні відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.11.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09.11.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства, результати якої оформлені актом № 484/212/33165522 від 12.12.2016, за висновками якого Товариством були порушені граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (№1 від 03.12.2015, № 2 від 03.12.2015, № 5 від 31.01.2016, № 1 від 03.03.2016, № 4 від 18.08.2016, № 14 від 31.10.2016) на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 635913,34 грн. Товариству визначено штраф в розмірі 10% у сумі 63591,33 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (№ 6 від 15.02.2016, № 7 від 15.02.2016, № 8 від 18.03.2016) від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 293141,87 грн. Товариству визначено штраф в розмірі 20% у сумі 58628,37 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004921201 від 20.12.2016, яким на підставі статті 1201 Податкового кодексу України застосувала до Товариства штраф на загальну суму 122219,70 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до абзаців 1, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2016) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Законом України від 24.12.2016 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (який набрав чинності з 01.01.2016) абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було викладено в наступній редакції: «Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом».

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норма, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних була закріплена у Податковому кодексі України як до 01.01.2016, так і після цієї дати, розмір штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, визначений пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, не змінювався.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 № 165 були затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1, підпунктом 3.1.3.4 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 якого (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) передбачено, що податкова звітність, подана платником податку на додану вартість, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема, відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з аналізу наведених норм, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Інспекції при проведенні камеральної перевірки дотримання Товариством термінів реєстрації податкових накладних, результати якої оформлені актом № 484/212/33165522 від 12.12.2016, діяла на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

При цьому, посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не встановили, який вид перевірки був проведений контролюючим органом, відхиляються судом касаційної інстанції, як безпідставні, оскільки матеріали справи містять рішення ДФС України від 22.03.2017 № 5644/6/99-99-11-03-01-25 «Про результати розгляду скарги», у якому ДФС України вказує, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку Товариства, в запереченнях на апеляційну скаргу Інспекція зазначає про проведення нею камеральної перевірки позивача, у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій вказано про проведення контролюючим органом камеральної перевірки Товариства, з урахуванням того, що Товариство в обґрунтування підстав адміністративного позову на такі обставини не посилалося.

Таким чином, оскільки підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення Товариство визначило лише неправомірність проведення Інспекцією камеральної перевірки та відсутність порядку застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, а касаційна скарга не містить додаткових обґрунтувань щодо підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова