Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2019 року у справі №522/19225/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2019 року

Київ

справа №522/19225/18

адміністративне провадження №К/9901/2057/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №522/19225/18

за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року, прийняту в складі головуючого судді Домусчі Л. В., та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Семенюк Г. В., суддів Потапчук В. О., Шляхтицького О. І.

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з позовом, в якому просило продовжити строк затримання на шість місяців до 03.05.2019 громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

2. На обґрунтування позовних вимог Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області посилалося на те, що на даний час неможливо забезпечити примусове видворення відповідача у зв'язку з тим, що до теперішнього часу інформація від Посольства В'єтнаму в Україні щодо підтвердження факту належності відповідача до громадянства В'єтнаму не надходила та тим, що він не може бути документований сертифікатом на повернення в країну походження, що в свою чергу не дає можливості виконати рішення про його примусове видворення за межі України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, позов залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач звернувся до суду з цим позовом за три дні до закінчення строку затримання відповідача, з пропуском строку для звернення до суду, встановленого частиною 12 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області подало касаційну скаргу.

5. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що 31.10.2018 позивач звернувся до суду з цим позовом про забезпечення примусового видворення за межі території України відповідача та представником позивача було подане клопотання про поновлення строку на звернення до суду. Ухвалою суду першої інстанції був поновлений строк та відкрито провадження в справі. Відповідно до статті 289 Кодексу адміністартивного судочинства України справи щодо продовження строку затримання іноземців розглядаються у день подання відповідної позовної заяви. Однак суд першої інстанції під час судового засідання 02.11.2018 відклав розгляд справи на
06.11.2018, для надання відзиву, знаючи, що термін затримання відповідача спливає 03.11.2018 о 10 год.00 хв. А тому позивач вважає, що строк на подання позову ним не пропущений.

IV. Позиція інших учасників справи

6. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року.

8. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 31 травня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О. В. (головуючого судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк від 30 травня 2019 року №546/0/78-19.

9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 серпня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийнято до провадження.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 06 грудня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.05.2018 у справі №522/7636/18 було задоволено адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено примусово видворити з України громадянина В'єтнаму ОСОБА_1.

12. Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 03.05.2018 вирішено помістити у Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 для підготовки відповідних документів на виконання рішення суду від 03.05.2018.

13. Відповідно до акту-прийому передачі іноземця або особи без громадянства від
04.05.2018, відповідача було передано до Чернігівського пункту тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

14.07.05.2018 Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до Посольства В'єтнаму в Україні з листом №5100.5.5-7285/5100.3-18 щодо встановлення особи та документування громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 з метою подальшого документування паспортом для виїзду за кордон, або довідкою на повернення, для забезпечення примусового видворення з України.

15.23.07.2018 Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно звернулось до Посольства В'єтнаму в Україні з листом №5100.5.5-11755/51.3-18 щодо встановлення особи та документування громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 з метою подальшого документування паспортом для виїзду за кордон, або довідкою на повернення, для забезпечення примусового видворення з України.

16.30.08.2018 позивач втретє звернувся до Посольства В'єтнаму в Україні з листом №5100.5.5-14548/51.3-18 щодо встановлення особи та документування громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 з метою подальшого документування паспортом для виїзду за кордон, або довідкою на повернення, для забезпечення примусового видворення з України.

17.24.10.2018 Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області вчетверте звернулось до Посольства В'єтнаму в Україні з листом №5100.5.5-17036/51.3-18 щодо встановлення особи та документування громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 з метою подальшого документування паспортом для виїзду за кордон, або довідкою на повернення, для забезпечення примусового видворення з України.

18. Станом на 31.10.2018 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області не було отримано відповіді від Посольства В'єтнаму в Україні.

19.31.10.2018 позивач звернувся до суду з цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України

Частина перша статті 122. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодекс адміністративного судочинства України або іншими законами.

Частина четверта статті 123. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частина перша статті 289. За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Частина одинадцята статті 289. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частина дванадцята статті 289. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

VІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позову без розгляду.

24. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з цим позовом про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина В'єтнаму ОСОБА_1-31.10.2018, тобто за три дні до закінчення строку його затримання, що свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною 12 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

25. З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

26. Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

27. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався цією можливістю у встановлений законом строк, а надав позовну заяву з пропуском строку, не надавши докази поважних причин пропуску строку.

28. Доводи касатора про те, що судом першої інстанції безпідставно відкладався розгляд цієї справи, не впливають на правильне вирішення судами попередніх інстанцій питання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

29. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні та обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

IХ. Судові витрати

31. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в справі №522/19225/18 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко