Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

м. Київ

справа №820/4602/17

адміністративне провадження № К/9901/26061/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 (суддя - Бабаєв А.І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 (судді - Донець Л.О., Бенедик А.П., Мельніков Л.В.)

у справі за його адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України про визнання дій та бездіяльності незаконними.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив:

визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 21.09.2017 у проведенні професійної орієнтації;

визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 21.09.2017 у здійсненні професійного інформування;

визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 21.09.2017 у проведенні професійного консультування;

визнати незаконними дії Харківського міського центру зайнятості під час прийому 21.09.2017 у видачі позивачу направлення на працевлаштування на непідходящу роботу за вакансією діловод до КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості №3 Харківської міської ради» без урахування середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де позивач зареєстрований як безробітний і по якій заробітна плата є нижчою від розміру заробітної плати за останнім місцем роботи позивача;

визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу направлення на працевлаштування на підходящу роботу за професією юрисконсульт до КП «Харківводоканал»;

визнати незаконними дії відповідача у фальсифікації корінця направлення на працевлаштування №20391709190051001 від 21.09.2017, які полягають у видаленні межі (стрічки) під графою «відмовлено в прийнятті на роботу, робоче місце зайняте з "__"р.».

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має диплом спеціаліста Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра Харківського національного університету внутрішніх справ за напрямом підготовки "Право".

Останнім місцем роботи позивача є "Фахівець з питань зайнятості (хедхантер)" у Харківському міському центрі зайнятості.

Згідно наказу Харківського обласного центру зайнятості №652-к від 16.08.2016 посадовий оклад за останнім місцем роботи позивача складав 1588,00 грн.

27.09.2016 ОСОБА_1 звернувся з заявою про сприяння у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований, як такий, що шукає роботу, з відкриттям персональної картки №203916092700052.

Наказом директора від 27.09.2016 ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 та відповідно до п.п. 2,4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.2.7., 2.9. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 по 28.09.2017.

21.09.2017 під час прийому у Харківському міському центрі зайнятості позивача було проінформовано про вакансію «юрисконсульт» КП «Харківводоканал».

Також відповідачем був здійснений пошук роботи за посадами: соціолог, викладач із соціальної педагогіки, архівіст, секретар, проте вакансії під час прийому 21.09.2017 були відсутні.

Фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості позивачу було видано корінець направлення №20391709190051001 від 21.09.2017 на працевлаштування до КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості №3» Харківської міської ради на посаду діловод.

Вважаючи дії та бездіяльність відповідача під час прийому 21.09.2017 протиправними позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийом позивача 21.09.2017 проведено відповідачем з дотриманням вимог Закону України «Про зайнятість населення», дії відповідача під час прийому були вчинені відповідачем з метою сприяння працевлаштування позивача.

Крім того, суд виходив з того, що відповідач був позбавлений можливості надати позивачу направлення на працевлаштування на роботу за професією юрисконсульт до КП «Харківводоканал» через вимоги роботодавця до освітньо-кваліфікаційного рівня кандидата на посаду юрисконсульта.

Крім того, суд виходив з того, що корінець направлення на працевлаштування №20391709190051001 від 21.09.2017 на вільне робоче місце до КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості №3» Харківської міської ради, виданий Харківським міським центром зайнятості позивачу, відповідає затвердженій законом формі та змісту.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що в порушення вимог частини першої статті 46 Закону України «Про зайнятість населення» відповідач видав йому направлення на роботу, заробітна плата на якій нижча розміру його заробітної плати за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний, а також суди не з?ясували чи підходила йому робота на вакантній посаді юрисконсульта КП «Харківводоканал».

Також покликається на те, що виданий відповідачем корінець направлення на працевлаштування не відповідає вимогам наказу Міністерства соціальної політики України №848 від 17.08.2015, оскільки з нього видалена стрічка під гарафою «відмовлено в прийнятті на роботу».

Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 32 Закону України «Про зайнятість населення» професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов`язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності.

Професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров`я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військкоматами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що надають послуги з професійної орієнтації.

Відповідно до статті 33 цього Закону професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом:

1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар`єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;

2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров`я та з урахуванням потреби ринку праці;

3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціальної політики.

За правилами частини першої статті 46 цього Закону підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час прийому 21.09.2017 відповідачем було поінформовано позивача про наявні вакансії, здійснено пошук роботи за посадами та видано направлення на працевлаштування на вільне робоче місце в КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості №3» Харківської міської ради на посаду діловод.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що за час перебування позивача на обліку у відповідача з ним неодноразово проводились заходи професійної орієнтації.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо дотримання відповідачем вимог Закону України «Про зайнятість населення» та відсутності бездіяльності відповідача щодо непроведення професійної орієнтації позивача.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що відповідач видав йому направлення на роботу, заробітна плата на якій нижча розміру його заробітної плати за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, є безпідставним, оскільки, як встановлено судами, позивача направлено на роботу на 0,5 ставки із заробітною платою в розмірі 1600,00 грн.

Судами встановлено, що такий розмір заробітної плати відповідає заробітній платі позивача за останнім місцем праці і становить половину від встановленої на 2017 рік мінімальної заробітної плати, яка відповідає роботі на повну ставку на запропонованій позивачу посаді. При цьому, позивач висловлює свою незгоду лише в частині розміру заробітної плати, а не в частині направлення на роботу на 0,5 ставки.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на зміну відповідачем змісту корінця направлення на працевлаштування також є безпідставним, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що виданий відповідачем корінець направлення на працевлаштування позивача відповідає вимогам наказу Міністерства соціальної політики України №848 від 17.08.2015.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а їх зміст зводиться до додаткової перевірки доказів, що в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наслідками касаційного перегляду порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій не встановлено, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук