Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

м. Київ

справа №701/589/22

адміністративне провадження № К/990/36102/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №701/589/22

за позовом ОСОБА_1

до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3

про оскарження постанови

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року (суддя-доповідач: Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У вересні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3, у якому просив суд:

- визнати незаконною, протиправною і скасувати постанову №19 від 15 серпня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення;

- стягнути з відповідач кошти на відшкодування шкоди;

- постановити окрему ухвалу щодо злодіянь, які вчинив відповідач проти його прав.

Одночасно з цим, позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору та надав суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

19 вересня 2022 року Маньківський районний суд Черкаської області постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Водночас суд надав ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення її недоліків у спосіб надання оригіналу документу про сплату судового збору у в розмірі: 992,40 грн або документу, який підтверджують підстави звільнення від його сплати.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з того, що оскарження дій відповідача стосовно визнання їх протиправними та скасування постанови №19 від 15 серпня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди та постановлення окремої ухвали, - не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій та не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позивачем позовної заяви має бути сплачений.

Надалі цей суд ухвалою від 5 жовтня 2022 року повернув ОСОБА_1 позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви.

Указану ухвалу ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

Скаржник не додав до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, зазначивши, що він звільнений від його сплати на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

10 листопада 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Одночасно з цим, суд надав апелянту десятиденний строк для усунення недоліків скарги у спосіб подання документа про сплату судового збору в сумі: 2481,00 грн.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив з того, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» стосується позовів, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюється на позовні заяви із вимогами, які виходять за межі таких правовідносин.

Також суд опирався на те, що у статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється цей Закон, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Зрештою суд зауважив, що у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, серед яких відсутня пільга щодо сплати судового збору за подання позовної заяви з вимогами, подібними до тих, які заявив ОСОБА_1 .

На цій основі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не має пільги стосовно сплати судового збору.

Надалі ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач покликався на те, що як учасник бойовий дій він звільнений від сплати судового збору в усіх інстанціях відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто йому апеляційну скаргу.

Апеляційний суд дійшов висновку, що з огляду на предмет спору позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах. Суд указав, що не бачить підстав для звільнення позивача від сплати цього збору.

На основі цього суд апеляційної інстанції констатував, що ОСОБА_1 не усунув недолік скарги, тож її належить повернути.

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить:

- скасувати ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 5 жовтня 2022 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року, а справу передати до суду першої інстанції для продовження її розгляду;

- постановити окрему ухвалу з метою реагування на порушення, допущені суддею Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 .

Одночасно з цим, скаржник зазначив, що він як учасник бойових дій в силу пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд, перевіривши касаційну скаргу, постанов ухвалою від 10 січня 2023 року, відповідно до якої:

- відмовив у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 5 жовтня 2022 року;

- відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі: 2481,00 грн до ухвалення судового рішення у справі;

- відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 стверджує, що оскільки він має статус учасника бойових дій, то на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору в усіх інстанціях за подання позовної заяви, яка стосується порушення будь-якого права.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 червня 2018 року у справі №572/2088/17, неправильно розтлумачив указану норму, помилково не застосував її приписи до нього та, як наслідок, незаконно повернув апеляційну скаргу.

Також скаржник переконаний, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О. умисно внесла в офіційний документ неправдиву інформацію та перевищила повноваження, що є кримінальним злочином, тож просить касаційний суд відреагувати на ці факти окремою ухвалою.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 17 січня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Відповідно до пункту 1 частини п?ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Водночас серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. Підстави для відступу від цієї позиції відсутні.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 5 травня 2016 року.

Предметом спору в цій справі є постанова №19 від 15 серпня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником Шабалдаком А.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, і накладення штрафу у розмірі: 5100,00 грн.

Указана постанова не зачіпає і не стосується соціального чи правового захисту позивача як учасники бойових дій.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тож цей збір має бути сплачений на загальних підставах.

Оскільки позивач у встановлений строк не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме не надав документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що процесуальним наслідком такої бездіяльності є повернення апеляційної скарги.

Повертаючи скаргу, суд апеляційної інстанції врахував правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, що чітко зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №572/2088/17, є необґрунтованим, адже указана постанова ухвалена раніше, ніж постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, у яких сформульований висновок щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 вказала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року є законною й обґрунтованою. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Підстави для постановлення окремої ухвали, про що просить скаржник, відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального права і процесуального права.

На основі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги і відсутність підстав для її задоволення, тож оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі: 2481,00 грн до закінчення касаційного перегляду справи.

Указану суму судового збору, з огляду на результат касаційного перегляду, слід стягнути з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102) судовий збір за подання касаційної скарги у сумі: 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду