Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.07.2019 року у справі №804/3063/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/3063/18

адміністративне провадження №К/9901/18138/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В. М.,

суддів - Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Малиш Н. І. (головуючий), суддів: Білак С. В., Шальєвої В. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними рішення та дій, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 визнати протиправним рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, оформлене листом від 30 січня 2018 року №237/03/21;

1.2 зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести йому перерахунок та виплату пенсії починаючи з 5 березня 2015 року, з урахуванням повного заробітку, з якого сплачено внески до Пенсійного фонду за період роботи з 16 листопада 1992 року по 30 червня 1997 року, без обмеження коефіцієнту 5,6 заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

2.1 Визнано протиправним рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, оформлене листом від 30 січня 2018 року №237/03/21.

2.2 Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 25 січня 2018 року з врахуванням повного заробітку, з якого сплачено внески до Пенсійного фонду за період роботи з 16 листопада 1992 року по 30 червня 1997 року, без обмеження коефіцієнту 5,6 заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених сум на підставі довідки про заробітну плату №229 від 19 березня 2015 року, наданої (мовою оригіналу) - Ноябрьским управлением магистральных нефтепроводов ОАО "Сибнефтепровод". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3.18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із заявою визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у адміністративній справі №804/3063/18.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

5. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

6. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 травня 2019 року закрив апеляційне провадження. При цьому суд виходив із того, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року не підлягає апеляційному оскарженню.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Не погоджуючись із такою ухвалою апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

7.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що норми КАС України які обмежують його право на апеляційне оскарження порушують принципи закріплені основними засадами судочинства, у тому числі адміністративного судочинства, а саме принцип верховенства права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу.

8.1 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

9. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

10. Відповідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

11. Згідно абзацу другого частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

12. Частиною 6 статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому Частиною 6 статті 383 КАС України.

13. Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що КАС України не передбачає права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.

14. Крім цього, відповідно до частини 2 статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених частини 2 статті 293 КАС України.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені частини 2 статті 293 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.

15. Проте, оскаржувана ухвала суду не відноситься до переліку ухвал, зазначених в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України.

16. За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження, як помилково відкрите.

17. Колегія суддів, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ухвали суду першої інстанції можуть бути переглянуті в апеляційному порядку лише у випадку, якщо оскарження таких ухвал передбачають відповідні норми КАС України.

18. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року (справа №821/11/18).

19. Ураховуючи зазначене, доводи касаційної скарги про порушення його права на апеляційне оскарження є безпідставними.

20. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

21. Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

22. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

23. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі №804/3063/18 - залишити без змін.

24. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін