Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа №460/9523/21

адміністративне провадження № К/990/12095/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 460/9523/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року (головуючий суддя Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.),

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладене у листі від 28.05.2021 №4252-3868/М-02/8-700/21;

- зобов`язати Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 по 30.09.2020 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 27.02.2020 №18-90 в розмірі 80% місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління 10 березня 2022 року звернулось до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою від 29 березня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави пропуску Управлінням строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків шляхом подання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначення інших підстав пропуску такого строку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 460/9523/21 за вищевказаним позовом.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги та не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та направити справу до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що про ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху та надання десятиденного строку для усунення зазначеного у ній недоліку Управління дізналося лише 13 квітня 2022 року під час моніторингу через систему «Електронний суд» справ, по яким повторно подані апеляційні скарги та сплачено судовий збір. В подальшому було сформовано та надіслано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновлення цього строку, яку судом отримано 27 квітня 2022 року.

У відзиві на касаційну скаргу позивачка просить залишити останню без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року - без змін.

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.

За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина друга статті 299 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, установлені законом.

«Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими». «Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Така позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Отже, суд, маючи дискреційні повноваження щодо поновлення строку на оскарження, обов`язково має проаналізувати наведені у відповідній заяві підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідні їм докази та зробити висновок про прийняття чи відмову у прийнятті таких підстав та їх достатність для поновлення строку на апеляційне оскарження.

У справі, яка розглядається, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Управління послалось на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху від 17 січня 2022 року ним отримано не було, що, в свою чергу, стало підставою повернення судом апеляційної скарги та необхідності повторного її подання уже з пропущенням строку апеляційного оскарження.

Проте, судом апеляційної інстанції вірно такі твердження відповідача визнано необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 17 січня 2022 року) уповноваженому працівнику Управління 31 січня 2022 року. Інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не наведено, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції залишив подану Управлінням апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліку - зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, як вже було зазначено в цій постанові, Управління у своїй касаційній скарзі посилається на те, що ухвалу суду від 29 березня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху цієї ж дати через електронний кабінет не отримувало, а дізналося про наявність такої ухвали лише 13 квітня 2022 року під час моніторингу через систему «Електронний суд».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України Кримінального процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень;.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 серпня 2022 року у справі №459/3660/21.

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 березня 2022 у цій справі скаржник отримав 29 березня 2022 року, вона була надіслана до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» info@rv.pfy.gov.ua.

З урахуванням наведеного та наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа (ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 березня 2022 року у справі № 460/9523/21) в електронному вигляді до «Електронного кабінету» Управління 29 березня 2022 року о 20 год 59 хв, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини є достовірним доказом отримання відповідачем зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції, яким йому було встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав для його поновлення.

За таких обставин, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Частиною третьою статті 375 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі №460/9523/21 - залишити без змін.

Поновити дію рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 у справі №460/9523/21.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик