Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2019 року

Київ

справа №825/694/17

адміністративне провадження №К/9901/22999/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (головуючого судді - Д`яков В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (суддя-доповідач - Гангечко О.М., судді: Коротких Н.М., Літвіна Н.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Чернігівський прикордонний загін), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення; зобов`язати Чернігівський прикордонний загін нарахувати та виплатити йому індексацію з січня 2016 року по квітень 2017 року та стягнути 4 500,00 грн витрат на правову допомогу.

2. Позов обґрунтовано тим, що під час проходження військової служби, відповідач з 2016 по 2017 рік не виплачував йому індексацію грошового забезпечення чим порушив положення законодавства України про оплату праці.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді помічника начальника відділу прикордонної служби «Деревини» ІІІ категорії (тип Б) з логістики Чернігівського прикордонного загону.

4. Наказом начальника Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України від 22 лютого 2017 року №66-ос з 24 квітня 2017 року помічника начальника відділу прикордонної служби «Деревини» ІІІ категорії (тип Б) з логістики майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, без права носіння військової форми одягу, за пунктом «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) та частини 6 (із застосуванням частини 8) статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

5. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 24 квітня 2017 року №138-ос позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення на підставі наказу від 22 лютого 2017 року №66-ос.

6. З довідки про доходи від 11 травня 2017 року №213 позивачу стало відомо, що з січня 2016 року по квітень 2017 року йому не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

7. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Чернігівського прикордонного загону в частині не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 2016 - 2017 роки. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2016 року по квітень 2017 року.

8. Задовольняючи позов та зобов`язуючи відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині, погодився апеляційний суд, виходив з того, що нормами Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон № 1282-ХІІ) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) визначено джерело коштів на проведення індексації. Виплата індексації заробітної плати (грошового забезпечення) не пов`язана з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тому відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію у 2016 - 2017 роках через відсутність на рахунках Чернігівського прикордонного загону коштів для здійснення таких виплат є неправомірною.

9. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року залишено без змін. Стягнуто з Чернігівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4200,00 грн витрат на правову допомогу.

10. Стягуючи з відповідача витрати на правову допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сума витрат підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

11. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Чернігівський прикордонний загін подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову в позові.

12. Заявник вказав, що при вирішенні спору судами не взято до уваги положення Бюджетного кодексу України та Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 згідно з якими головним розпорядником коштів є Міністерство внутрішніх справ України, а Чернігівський прикордонний загін є розпорядником нижчого рівня. Відповідач неодноразово звертався до Адміністрації Державної прикордонної служби України з цього приводу, проте через відсутність фінансових ресурсів видатків індексація грошового забезпечення не проводилась.

13. Суди не дали належної правової оцінки обставинам справи у сукупності з наданими доказами, які свідчать про правомірність дій відповідача, чим порушили вимоги статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

14. Стягуючи з відповідача витрати на правову допомогу, апеляційним судом не взято до уваги положення статей 90, 94 КАС України та положення Закону України 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (далі - Закон №4191-VI), нормами якого встановлено порядок та обмеження розміру таких виплат, зокрема, статтею 1 цього Закону. Розмір судових витрат у цій справі належним чином не підтверджено.

15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Чернігівського прикордонного загону.

16. Заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшли.

17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «;Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.

19. Предметом спору у цій справі є право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за 2016 - 2017 роки та правомірність відмови відповідача здійснити такі нарахування та виплати.

V. Джерела права й акти їх застосування

20. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

22. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

23. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Закон №1282-XII.

24. У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

25. Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

26. Згідно з частиною першою індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону №1282-XII).

27. Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

28. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

29. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).

30. Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

31. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

VІ. Висновки Верховного Суду

32. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що у 2016 - 2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

33. Також Верховний Суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

34. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про невмотивованість рішення апеляційного суду в частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки задовольняючи позов в цій частині апеляційний суд послався на договір від 03 липня 2017 року, копію диплома спеціаліста від 06 лютого 2005 року НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізично-особи підприємця серія НОМЕР_1 , акт виконаних робіт від 11 липня 2017 року та квитанцію від 11 липня 2017 року №15117/т.

35. Так, частинами першою, третьою статті 87 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

36. У частині перший статті 94 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

37. Враховуючи обмеження, встановлені статтею 1 Закону №4191-VI, та розмір прожиткового мінімуму, встановленого у 2017 році, на які посилається відповідач, Верховний Суд зауважує, що згідно з актом виконаних робіт від 11 липня 2017 року розмір компенсації, стягнутої на користь позивача, є меншим ніж 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні та під час вчинення нею окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, що спростовує доводи Чернігівського прикордонного загону про те, що розмір заявлених позивачем витрат перевищують, встановлені законом обмеження.

38. Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 4 200,00 грн, підтверджуються відповідними документами, відповідають вимогам закону та підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

39. Інші доводи та аргументи Чернігівського прикордонного загону зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

40. Вирішуючи спір, суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

41. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська