Історія справи

Постанова КАС ВП від 07.06.2024 року у справі №240/34301/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року

м. Київ

справа № 240/34301/22

адміністративне провадження № К/990/33832/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року (суддя Горовенко А.В.) та

постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Сушка О.О., Мацького Є.М., Залімського І.Г.)

у справі № 240/34301/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 29.11.2022 підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області провести з 29.11.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 (далі - Постанова КМ України №106), віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача.

3. З 01.01.2015 виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII було припинено, у зв`язку із внесенням змін до Закону №796-ХІІ Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким зокрема статтю 39 Закону №796-ХІІ було виключено.

4. 17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 вказані зміни було визнано неконституційними, у зв`язку з чим, у лютому 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ.

5. Відповідач листом повідомило позивача, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 17 липня 2018 року по даний час йому не нараховується і не виплачується.

6. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що позивач не має права на отримання доплат до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як діючим законодавством це не передбачено.

9. Також зазначав, що після набрання чинності Законом № 1774-VIIІ заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину, а тому положення ст. 39 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення підвищення до пенсії в розмірі 2 мінімальних заробітних плат застосуванню не підлягають.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2023, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 29.11.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29.11.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ.

12. Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести нарахування і виплату позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, яка передбачена ст. 39 Закону №796-ХІІ, підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання нарахувати і виплатити таку доплату в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня календарного року, а не двом мінімальним заробітним платам, як зазначав позивач.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

14. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не врахували правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18, ухвалили рішення про розрахунок доплати до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, замість двох прожиткових мінімальних заробітних плат.

15. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Підставою для касаційного оскарження слугувала необхідність визначення розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №240/19227/21 виснувала:

« норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

6.37. Таким чином, ОСОБА_2 має право на щомісячне підвищення до пенсії як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року.»

20. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку у справі, що розглядається.

21. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

22. Також Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі № 240/2236/23, дійшов наступного висновку щодо наявності у непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, права на доплату, передбачену положеннями статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015), за відсутності посвідчення, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи:

« відновлена відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 стаття 39 Закону №796-ХІІ, належить до розділу VII Закону №796-ХІІ, який визначає особливості регулювання праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення і встановлює, серед іншого, право на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Аналізуючи вказане, колегія суддів зазначає, що розділ VII Закону України № 796-ХІІ встановлює наявність пільг у осіб, які проживають та(або) здійснюють трудову діяльність на територіях радіоактивного забруднення. Тому при застосуванні вказаної норми визначальним передусім є місце проживання особи, яка звертається за призначенням підвищення до пенсії та наявність у неї статусу непрацюючого пенсіонера.»

23. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Верховний Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №240/34301/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб