Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 580/1950/21

адміністративне провадження № К/9901/36576/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 (головуючий суддя: Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 (головуючий суддя: Степанюк А.Г., судді: Бєлова Л.В., Курпушова О.В.) у справі № 580/1950/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУПФУ в Черкаській області або відповідач), в якому просила:

визнати протиправним і скасувати рішення ГУПФУ в Черкаській області від 22.10.2020 №971010186060 про перерахунок пенсії з 01.01.2020 із розрахунку 60% від заробітної плати, визначеної в довідці прокуратури Черкаської області від 16.10.2020 року №21-608вих20, та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії;

зобов`язати ГУПФУ в Черкаській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 16.10.2020 №21-608вих20 про розмір заробітної плати з розрахунку 80% від суми заробітної плати за відповідною посадою старшого прокурора відділу прокуратури області без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат та виплатити різницю за минулий час.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 11.05.2021 позов задовольнив частково:

визнав протиправним і скасував рішення ГУПФУ в Черкаській області від 22.10.2020 №971010186060 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язав відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), з 01.10.2020 виходячи з 80% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури №21-608вих20 від 16.10.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.09.2021 скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 в частині задоволених позовних вимог та у цій частині прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині (щодо відмови у задоволенні позову) залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити нову постанову задоволення позову в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 21.02.2011 перебуває на обліку в ГУПФУ в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 80 % від суми місячної заробітної плати прокурора за відповідною посадою.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ГУПФУ в Черкаській області із заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії згідно довідки від 16.10.2020 №21-608вих20, виданої Черкаською обласною прокуратурою, з 01.10.2020 в розмірі 80%, без обмеження граничим розміром.

Листом від 03.11.2020 №2300-0205-8/55207 відповідач повідомив заявницю, що здійснив перерахунок її пенсії відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-608вих20. Після перерахунку розмір пенсії позивачки складає 60% від грошового забезпечення, визначеного довідкою від 16.10.2020 №21-608вих20 та з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 17 120 грн (57 384,60 грн х 60%, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму (1 712 грн. х 10 = 17 120).

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернуся з позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Оскільки перерахунок пенсії пов`язаний із переглядом розміру вже призначеної пенсії, то при визначенні її розміру не може застосовуватися законодавство, яке прийняте після призначення пенсії, крім випадків покращення становища пенсіонера. Отже, відповідач повинен здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 80 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці від 16.10.2020 №21-608вих20, та виплачувати її без обмеження максимальним розміром пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Також позивачка зазначила, що судовим рішенням у справі № 712/13418/14-а підтверджено її право на перерахунок пенсії у розмірі 80 % від суми місячної заробітної плати прокурора за відповідною посадою.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що перерахунок пенсії проведений у відповідності до вимог чинного законодавства.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII щодо розміру пенсії застосовуються при призначенні пенсій працівникам прокуратури у разі реалізації ними первинного права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. При перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Одночасно суд першої інстанції зазначив, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Вирішуючи спір в зазначеній частині, суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.11.2019 у справі № 161/14321/16-а та від 10.12.2020 у справі №580/492/19.

Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог у зв`язку з чим скасував судове рішення в цій частині та ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що на момент виникнення спірних правовідносин, питання розміру заробітної плати прокурора, так само як і розміру його пенсійного забезпечення, врегульовані положеннями Закону №1697-VII, а тому відсутні підстави для застосування положень Закону №1789-ХІІ. Зазначив, що встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.

Апеляційний суд оцінив критично посилання позивачки на преюдиційні обставини, встановлені у справі № 712/13418/14-а, щодо набутого нею права на перерахунок пенсії виходячи із 80 % місячного заробітку працюючого прокурора, оскільки спір у справі № 712/13418/14-а виник щодо правовідносин, які існували до набрання чинності Законом № 1697-VII.

Одночасно суд визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Щодо посилань позивачки на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, то колегія суддів зазначила, що такі висновки є не релевантними, оскільки предметом розгляду у межах справи № 589/3997/16-а було проведення перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга позивачки обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій, в частині відмови у задоволенні позову, неправильно застосували положення статті 86 Закону №1697-VII, статті 50-1 Закону № 1789-XII, Закону № 3668-VI у зв`язку із чим дійшли помилкових висновків щодо відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивачки із розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмежень обмеження максимальним розміром пенсії. Скаржниця наполягає, що відповідач безпідставно застосував при перерахунку пенсії норми Закону № 1697-VІІ в частині визначення розміру пенсії 60%, а також обмеження її розміру, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Своєю чергою, позивачка вже є пенсіонером і пенсія була призначена до набрання чинності норм про обмеження виплати пенсії максимальним розміром, тому до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження, визначені Законами № 3668-VI та № 1697-VІІ. Також позивачка посилається на преюдиційність обставин, встановлених у справі №712/13418/14-а, щодо набутого нею права на перерахунок пенсії виходячи із 80 % місячного заробітку працюючого прокурора.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення з підстав її необґрунтованості.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційних скарг, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Спірним у цій справі є те, який відсоток заробітної плати слід застосовувати при перерахунку пенсії позивача та чи розповсюджуються на позивача встановлені Законом № 3668-VI обмеження розміру пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2021 (справа № 580/5962/20), яка прийнята у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд дійшов таких правових висновків:

«….розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.».

«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.».

«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.».

«…внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги Особа-1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.».

Правовий висновок Верховного Суду, висловлений у справі № 580/5962/20, є актуальним, та широко застосовується касаційним судом у ряді інших справ, зокрема, № 500/5077/21 (постанова від 29.06.2022), № 380/7330/21 (постанова від 14.09.2022), № 580/5239/20 (постанова від 30.03.2023), № 240/16449/20 (постанова від 06.04.2023), № 380/1163/21 (постанова від 17.05.2023).

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що позивачка має право на перерахунок пенсії з розрахунку 60 відсотків від заробітної плати, а не 80 відсотків як помилково визначив суд першої інстанції. Також, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а отже суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір в цій частині.

Одночасно колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені у справі №712/13418/14-а не створюють преюдиційного значення для вирішення цієї справи, позаяк судовому захисту підлягають конкретні порушені права та інтереси позивача і суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог, виходячи із нормативного регулювання, чинного на момент вирішення спору. Суд не захищає право на майбутнє.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивачки.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно із положеннями статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2021, в частині відмови у задоволенні позову, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі № 580/1950/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук