Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2020 року

Київ

справа №826/12519/16

адміністративне провадження №К/9901/40374/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне обладнання-Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року (суддя Смолій І.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (судді: Сорочко Є.О. (головуючий), Земляна Г.В., Мельничук В.П.)

у справі № 826/12519/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне обладнання-Україна»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальне обладнання-Україна» (далі - ТОВ «Універсальне обладнання-Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2016 року № 0787140301.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 08 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Судові рішення мотивовані тим, що зовнішньоекономічні операції між позивачем і ОАО «Молдавський металургійний завод» відповідають визначеним критеріям контрольованих операцій та підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції.

Не погодившись із судовими рішеннями, ТОВ «Універсальне обладнання-Україна» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов.

На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що контрагент ОАО «Молдавський металургійний завод» зареєстрований та знаходиться територіально не в Республіці Молдова, а на непідконтрольній владі Республіки Молдова території Придністровської Молдавської Республіки, де у 2015 році об`єктом оподаткування був дохід, а не прибуток підприємств, як у Республіці Молдова. У зв`язку з цим ОАО «Молдавский металлургический завод» не є платником податку на прибуток в Молдові, а тому господарські операції з вказаним контрагентом не є контрольованими. Також скаржник послався на те, що ОАО «Молдавский металлургический завод» не має жодних податкових, реєстраційних, ідентифікаційних номерів у Республіці Молдова, що унеможливлює подання звіту про контрольовані операції.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Універсальне обладнання-Україна».

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

19 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем і ОАО «Молдавский металлургический завод» (адреса: 5500, м. Рибниця, ПМР, Молдова, вул. Індустріальна, 1) укладено зовнішньоекономічний контракт від 19 січня 2015 року №04-11/15, відповідно до якого ТОВ «Універсальне обладнання - Україна» у 2015 році здійснило поставку проволоки порошкової на загальну суму 552 981,85 дол. США (12 360 456,90 грн), що не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У липні 2016 року ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Універсальне обладнання-Україна» з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 рік, до контрольованих та неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

За результатами перевірки складено акт від 08 липня 2016 року № 211/1-26-15-14-03-01-34359534, відповідно до висновків якого контролюючий орган встановив порушення позивачем підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, що полягає в неподанні звіту про контрольовані операції за звітній період 2015 рік.

29 липня 2016 року відповідач на підставі акта перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення № 0787140301, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 365 400,00 грн відповідно до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №1042, від 14 травня 2015 року № 449-р та від 16 вересня 2015 року № 977-р Республіка Молдова входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України

За положеннями підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01 січня до 12 серпня 2015 року) для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватися такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов`язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов`язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом України від 15 липня 2015 року № 609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення» (далі - Закон № 609-VIII; набрав чинності з 13 серпня 2015 року), підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Разом із цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 609-VIII визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та здійснених платниками податків з 01 січня до 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України в редакції Закону № 609-VIII.

Таким чином, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України будуть визнаватися господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія), в якій такий нерезидент зареєстрований, була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 820/6318/16, від 04 травня 2018 року у справі № 810/2375/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 810/868/17.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, загальний річний дохід позивача за 2015 рік становив 58 769 693,00 грн, а обсяг господарських операцій, здійснених позивачем із компанією ОАО «Молдавский металлургический завод» у 2015 році склав 12 360 456,90 грн, що перевищує вартісні критерії, встановлені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що господарські операції, здійснені позивачем з ОАО «Молдавский металлургический завод» у 2015 році, відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.2 та 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України є контрольованими, а відтак ТОВ «Універсальне обладнання-Україна» зобов`язане було подати звіт про такі контрольовані операції, що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів позивача про те, що ОАО «Молдавский металлургический завод» знаходиться на території самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки, яка відсутня у переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а тому операції з цим підприємством не підпадають під визначення контрольованих, колегія суддів не бере до уваги та погоджується з судом апеляційної інстанції, що територія так званої невизнаної Придністроської Молдавської Республіки є частиною території Молдавської Республіки, тому всі підприємства, що знаходяться на цій території, є підприємствами Молдавської Республіки.

Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання ТОВ «Універсальне обладнання-Україна» на неможливість подати звіт про контрольовані операції через відсутність у контрагента ОАО «Молдавський металлургический завод» у Республіці Молдова жодних податкових, реєстраційних, ідентифікаційних номерів, оскільки це не скасовує обов`язок платника податку подавати звіт про контрольовані операції за наявності на це відповідних підстав. Крім того, жодних доказів на підтвердження цієї обставин позивачем надано не було.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне обладнання-Україна» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова