Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

Київ

справа №816/2161/14

адміністративне провадження №К/9901/17820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (головуючий суддя Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя Курило Л.В., судді - Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 про визнання рішення протиправним,

У С Т А Н О В И В:

10 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі № 816/2161/14 за його позовом до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 про визнання рішення від 2 жовтня 2010 року (акт огляду № 397) протиправним, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року та призначити справу до нового розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, заяву залишено без задоволення.

Рішення мотивовані тим, що названа ОСОБА_2 обставина не може вважатися істотною для справи, оскільки не спростовує фактичні дані, покладені в основу рішення суду першої інстанції, про перегляд якого подано заяву.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Вказану справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1, в якому просив визнати іі рішення від 2 жовтня 2010 року (акт огляду № 397) протиправним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 січня 1995 року № 13 "Про затвердження Переліку медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням" не передбачає медичних показань, які б давали право позивачу на одержання автомобіля з ручним керуванням, то рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 2 жовтня 2007 року (акт огляду № 397) є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року.

В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 8 квітня 2016 року у справі 540/477/16-ц встановлено факт визнання його інвалідом 1 групи по життєво та належність йому акту №228/7 огляду МСЕК від 14 квітня 2005 року, на підставі якого видана довідка МСЕК серії ВТЕ 86 №086911 від 14 квітня 2005 року, а рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 7 травня 2015 року у справі №531/573/15-ц встановлено факт належності йому консультативного висновку невролога Полтавської обласної клінічної лікарні від 10 липня 2007 року. Оскільки вказані факти дають йому право на отримання пільгового транспорту, а про наявність акту огляду йому не було відомо, то ці обставини , на думку ОСОБА_2, є безумовною підставою для перегляду постанови за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду із заявою, далі - КАС України) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно частини другої статті 245 вказаного Кодексу підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Вказані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Необхідно зазначити, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

За такого правового врегулювання та обставин справи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для перегляду постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року згідно, поданої позивачем заяви.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх Т.Г.Стрелець