Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2020 року у справі №160/3900/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 160/3900/19

адміністративне провадження № К/9901/15151/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Трак" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (правонаступник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 (суддя - доповідач Чумак С. Ю., судді - Чабаненко С. В., Юрко І. В. ),

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Леон Трак" (далі - ТОВ "Леон Трак", Товариство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якій (з урахуванням уточненої позовної заяви) просило:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС про включення ТОВ "Леон Трак" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 20.11.2018 №404;

зобов'язати ГУ ДФС виключити ТОВ "Леон Трак" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на відсутність підстав для внесення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач зазначав, що не відповідає жодному із критеріїв, передбачених пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2019 в позові відмовив з тих підстав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок опрацювання податкової інформації, складання протокольного рішення є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності або відсутності ризикових операцій. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не породжує для платника податків юридичних наслідків.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.11.2018 №404 про включення ТОВ "Леон Трак" до переліку ризикових платників податків; зобов'язано ГУ ДФС виключити ТОВ "Леон Трак" з переліку ризикових платників податків.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує його права, оскільки є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, які Товариство подає на реєстрацію, і, як наслідок, створює перешкоди для здійснення ним господарської діяльності.

ГУ ДПС (правонаступник ГУ ДФС) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у цій справі.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 ГУ ДПС зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з посиланням на те, що судом апеляційної інстанції застосовано, зокрема, норми пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), пунктів 2,5,6,7,10,17,23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, частини 1 статті 5 КАС, без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм, викладеного у постановах від 03.03.20200 у справі №240/3665/19, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Верховний Суд ухвалою від 03.07.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (з урахуванням змін, які набрали чинності з 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з витягом з протоколу від 20.11.2018 №404 засідання Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ "Леон Трак" було включено до переліку ризикових платників податків, як таке, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки згідно з інформацією структурного підрозділу ДФС, отриманою в межах алгоритму дій щодо моніторингу реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою виявлення платників - ймовірно ''зустрічних транзитерів'' (додаток 1), ТОВ "Леон Трак" не має достатніх матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає зазначеним вимогам.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.

У пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72,73 ПК.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС , зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3,5,6,7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165; далі - Порядок), передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так само, зупиняється реєстрація, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.

Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на підставі аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, за алгоритмом, встановленим пунктом 3 Порядку.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов'язку.

Обов'язковою ознакою рішення, дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають для них обов'язковий характер.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Верховним Судом вже зроблено висновок щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19, від 12.11.2020 у справі №240/3906/19, від 30.11.2020 у справі №520/4986/19.

Згідно з висновком Верховного Суду використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Включення Комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Підстав для відступу від наведеної правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд у цій справі не знаходить.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв'язку з викладеним суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що висновки суду першої інстанції є помилковими і що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції постановлене відповідно до встановлених з дотриманням вимог процесуальних норм обставин у справі та правильного застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтею 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 352 КАС межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

У зв'язку з утворенням юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та реорганізації деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача (Головне управління ДФС у Дніпропетровській на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській) відповідно до частини 1 статті 52 КАС.

Керуючись статтями 52, 328, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак