Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.08.2024 року у справі №360/290/23

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 360/290/23

адміністративне провадження № К/990/12644/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №360/290/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (головуючий суддя: Гайдар А.В., судді: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі на період дії воєнного стану за період з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року (з урахуванням фактично виплачених сум);

- зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі на період дії воєнного стану за період з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року (з урахуванням фактично виплачених сум);

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування й невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 70000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 18 листопада 2022 року, з 25 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року, з 1 січня 2023 року до 20 січня 2023 року (з урахуванням фактично виплачених сум);

- зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі: 70000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 18 листопада 2022 року, з 25 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року, з 1 січня 2023 року до 20 січня 2023 року (з урахуванням фактично виплачених сум).

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ). Вказував, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165 (гриф) його було направлено у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), де у період з 1 жовтня 2022 року до 20 січня 2023 року на підставі бойових наказів (розпоряджень) начальника НОМЕР_4 прикордонного загону він виконував бойові завдання на кордоні з Республікою Білорусь в Чернігівській області.

На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 тис грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, яку відповідач йому протиправно не виплатив.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 9 червня 2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної до 100 тис грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 1 жовтня 2022 року до 18 листопада 2022 року, з 25 листопада 2022 року до 31 грудня 2022 року;

- зобов`язано відповідача нарахувати й виплатити позивачу збільшену до 100 тис грн додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за 31 добу жовтня, 24 доби листопада та 31 добу грудня 2022 року;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, які стосуються періоду з 1 жовтня 2022 року до 18 листопада 2022 року та з 25 листопада 2022 року до 31 грудня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання збільшеної до 100 тис грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, оскільки під час дії воєнного стану перебував на території ведення бойових дій та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується наявними у справі довідкою й рапортами.

У цьому контексті суд також виснував, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-АГ, від 9 грудня 2022 року №628-АГ не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які стосуються невиплати збільшеної до 100 тис грн винагороди за період служби з 1 до 20 січня 2023 року, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не перебував у районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, оскільки за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України територія Чернігівської області з 1 до 31 січня 2023 року не була віднесена до територій ведення воєнних (бойових) дій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які стосуються невиплати додаткової винагороди розміром 30 тис грн за листопад 2022 року, суд виходив з того, що відповідач виплатив цю винагороду у належному розмірі, розрахувавши її за правилом пропорційності та з урахуванням факту перебування позивача у відпустці з 19 до 24 листопада 2022 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року задоволено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 червня 2023 року залишено без змін.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виснував, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ і від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ не потребували державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Також прийняте рішення суд апеляційної інстанції мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 тис грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.

Короткий зміст касаційної скарги і відзиву

7. Представник ОСОБА_1 - адвокат Мандрик В.В. просить Верховний Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - «КАС України»).

9. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 березня 2022 року №164-АГ, пунктів 4, 11 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, пунктів 3, 7, 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначених наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а саме:

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

Водночас скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у контексті правовідносин, що виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з виплатою чи невиплатою таким військовослужбовців додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постановою Кабінету Міністрів України №168, у її збільшеному до 100 тис грн розмірі.

10. Ухвалою від 11 квітня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

11. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Наказом начальника військової частини НОМЕР_1 від 15 вересня 2022 року №2902-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометником четвертого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби №2.

13. У період з 1 жовтня 2022 року до 20 січня 2023 року ОСОБА_2 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) військової частини НОМЕР_3 у складі відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 НОМЕР_2 прикордонного загону на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області.

14. Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4412 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області:

з 1 до 31 жовтня 2022 року,

з 1 до 18 листопада 2022 року,

з 25 до 30 листопада 2022 року,

з 1 до 31 грудня 2022 року,

з 1 до 20 січня 2023 року.

15. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 3 листопада 2022 року №3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі: 30000,00 грн за період з 1 жовтня 2022 року до 31 жовтня 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

16. Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі: 30000,00 грн за жовтень 2022 року, який є додатком до наказу від 3 листопада 2022 року №3632-ОС, під порядковим номером 521 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 1 до 31 жовтня 2022 року, кількість діб - 31, сума - 30000,00 грн.

17. Рапортом від 1 листопада 2022 року начальник відділу прикордонної служби №2 ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови №168 та Наказу №392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі: 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби №2 військової частини НОМЕР_1 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 1 до 31 жовтня 2022 року, зокрема головному сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 60) за період проходження служби з 1 до 31 жовтня 2022 року, кількість діб - 31.

Підстава рапорту - бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30 вересня 2022 року №601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21 жовтня 2022 року №668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 жовтня 2022 року №690-ДСК, розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28 жовтня 2022 року №699-ДСК, Журнал бойових дій №53 дск ст.7-14, 52-62.

18. Цей рапорт за резолюцією коменданта ПКШР 24 був направлений до військової частини НОМЕР_3 , яка, у свою чергу, листом від 8 листопада 2022 року №22/4313-22-Вих скерувала рапорт до військової частини НОМЕР_1 . У листі також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу №392-АГ відсутня.

19. Згідно із особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_1 та архівною відомістю №1 за період з січня 2022 року до квітня 2023 року позивачу в листопаді 2022 року на підставі наказу від 3 листопада 2022 року №3632-ОС виплачено додаткову винагороду в розмірі: 30000,00 грн за 31 день жовтня 2022 року.

20. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18 листопада 2022 року №3853-ВВ головному сержанту ОСОБА_1 надано відпустку за сімейними обставинами, тривалістю шість календарних днів та три доби для проїзду до Львівської області, місто Червоноград, з 19 листопада 2022 року.

21. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 3 грудня 2022 року №4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі: 30000,00 грн за період з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

22. Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі: 30000,00 грн за листопад 2022 року, який є додатком до наказу від 3 грудня 2022 року №4112-ОС, під порядковим номером 483 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 1 до 18 листопада 2022 року, з 25 до 30 листопада 2022 року, кількість діб - 24, сума - 24000,00 грн.

23. Рапортом від 1 грудня 2022 року начальник відділу прикордонної служби №2 ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови №168 та Наказу №392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі: 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби №2 військової частини НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 1 до 30 листопада 2022 року, зокрема головному сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 61) за період проходження служби з 1 до 18 листопада 2022 року, з 25 до 30 листопада 2022 року, кількість діб - 24.

Підстава рапорту - бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30 вересня 2022 року №601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21 жовтня 2022 року №668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 жовтня 2022 року №690-ДСК, розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28 жовтня 2022 року №699-ДСК, Журнал бойових дій №53 дск ст.13-20, 62-67.

24. Цей рапорт за резолюцією коменданта ПКШР 24 направлений до військової частини НОМЕР_3 , яка, в свою чергу, листом від 4 грудня 2022 року №22/4933-22-Вих скерувала рапорт до військової частини НОМЕР_1 . У листі також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу №392-АГ відсутня.

25. Згідно із особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_1 та архівною відомістю №1 за період з січня 2022 року по квітень 2023 року позивачу в грудні 2022 року на підставі наказу від 3 грудня 2022 року №4112-ОС виплачено додаткову винагороду розміром 30000 у сумі: 24000,00 грн за 24 дні листопада 2022 року.

26. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 26 грудня 2022 року №4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі: 30000,00 грн за період з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

27. Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі: 30000,00 грн за грудень 2022 року, який є додатком до наказу від 26 грудня 2022 року №4613-ОС, під порядковим номером 505 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 1 до 31 грудня 2022 року, кількість діб - 31, сума - 30000,00 грн.

28. Згідно із особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_1 та архівною відомістю №1 за період з січня 2022 року до квітня 2023 року позивачу в січні 2023 року на підставі наказу від 22 грудня 2022 року №4490-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі: 30000,00 грн за 31 день грудня 2022 року.

29. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 3 лютого 2023 року №56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 1 січня 2023 року до 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

30. Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі: 30000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 3 лютого 2023 року №56-ОС, під порядковим номером 488 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 1 до 31 січня 2023 року, кількість діб - 31, сума - 30000,00 грн.

31. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 8 лютого 2023 року №64-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі: 70000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень місяць 2023 року за період з 1 січня 2023 року до 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.

32. Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі: 70000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 8 лютого 2023 року №64-ОС, під порядковим номером 366 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби з 26 до 31 січня 2023 року, кількість діб - 6, сума - 13548,39 грн, підстава - БР ОТУ «Лиман» від 25 січня 2023 року №344 (гриф), БР командира 54 ОМБр від 26 січня 2023 року №73 (гриф), БР начальника 3 прикз від 26 січня 2023 року №БР188 (гриф), Журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31 грудня 2023 року №133 (гриф), Журнал СБД впс №2 від 12 січня 2023 року №38 (гриф), рапорт від 01 лютого 2023 року №ВХ1733Р.

33. Згідно із особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_1 та архівною відомістю №1 за період з січня 2022 року по квітень 2023 року позивачу в лютому 2023 року на підставі наказу від 3 лютого 2023 року №56-ОС виплачено додаткову винагороду розміром: 30000,00 грну сумі 30000,00 грн за 31 день січня 2023 року; на підставі наказу від 08 лютого 2023 року №64-ОС виплачено додаткову винагороду розміром 70000 грн у сумі: 13548,39 грн за 6 днів січня 2023 року.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

34. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

35. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

36. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

37. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

38. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

39. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

40. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

41. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

42. У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 28 вересня 2022 року до 20 січня 2023 року) не змінювався.

43. Разом з цим, у постанові від 6 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793 змін до постанови №168 у частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

44. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

45. Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.

46. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року №793.

47. 30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 1 серпня 2022 року.

48. Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

49. У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

50. Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

51. Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).

52. Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

53. З 1 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».

54. Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

55. Згідно з пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

56. На тлі доводів касаційної скарги та обставин справи колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ та Інструкції МВС від 18 березня 2016 року №188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

57. Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби та під час проходження службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) був відряджений до НОМЕР_4 прикордонного загону (військовій частині НОМЕР_3 ).

58. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4412, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період з 1 до 31 жовтня 2022 року, з 1 до 18 листопада 2022 року, з 25 до 30 листопада 2022 року, з 1 до 31 грудня 2022 року, з 1 до 20 січня 2023 року.

59. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.

60. Рапортами від 1 листопада 2022 року, від 1 грудня 2022 року начальник відділу прикордонної служби №2 підполковник ОСОБА_3 клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону щодо виплати винагороди для головного сержанта ОСОБА_1 у розмірі 70000 грн пропорційно із розрахунку на місяць.

61. Підставами для цього слугували бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30 вересня 2022 року №601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21 жовтня 2022 року №668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 жовтня 2022 року №690-ДСК, розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28 жовтня 2022 року №699-ДСК, Журнал бойових дій №53 дск ст.7-14, 52-62, ст.13-20, 62-67.

62. У період з 1 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» №262 від 1 жовтня 2022 року, №282 від 1 листопада 2022 року, №311 від 2 грудня 2022 року, №1 від 2 січня 2023 року.

63. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів безпосередньої участі позивача у діях або заходів, що дають право на отримання додаткової винагороди до 100 тис грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, ґрунтувався на відхилення довідки військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4412 з міркувань неповноти зафіксованих у ній відомостей про підтверджуючі документи.

64. Водночас цей висновок суду апеляційної інстанції не враховує того, що згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

65. У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції надав належну оцінку оформленим стосовно позивача довідці військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року №4412, рапортам про виплату йому додаткової винагороди у збільшеному до 100 тис грн розмірі, підставам їхнього складання та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 1 жовтня 2022 року до 18 листопада 2022 року та з 25 листопада 2022 року до 31 грудня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області.

66. Водночас невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.

67. Разом з цим, висновок суду першої інстанції щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ, з огляду на встановлені ним обставини справи й досліджені докази, не призвів до неправильного вирішення справи.

68. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, заявлених за період з 1 жовтня 2022 року до 18 листопада 2022 року та з 25 листопада 2022 року до 31 грудня 2022 року.

69. В окресленій касатором частині суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції.

70. Стосовно періодів правовідносин з 1 січня 2023 року до 20 січня 2023 року (щодо невиплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 тис грн) та з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року (щодо невиплати додаткової винагороди розміром 30 тис грн), то Суд ураховує, що в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося і у цій частині постанова суду апеляційної інстанції представником позивача не оскаржується. Натомість ним заявлена вимога про залишення в силі рішення суду першої інстанції, яким в цій частині відмовлено у задоволені позову. Відтак відсутні підстави для перевірки судом касаційної інстанції оскарженої постанови в означеній частині.

71. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

72. На цій основі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого суду й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених за період з 1 жовтня 2022 року до 18 листопада 2022 року та з 25 листопада 2022 року до 31 грудня 2022 року, із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції про задоволення позову. У іншій частині постанову суду апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

73. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року в частині ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених за період з 1 жовтня 2022 року до 18 листопада 2022 року та з 25 листопада 2022 року до 31 грудня 2022 року, скасувати і в цій частині залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 червня 2023 року.

У іншій частині постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………….

……………………………….

……………………………..

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду