Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року

Київ

справа №364/611/18

адміністративне провадження №К/9901/58725/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 14.06.2018

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018

у справі №364/611/18

за позовом ОСОБА_1

до Володарського відділення Сквирського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Володарського відділення Сквирського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:

- визнати причини пропуску строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 069854, поважними та поновити строк на оскарження цієї постанови;

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 069854 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 14.06.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, позовну заяву повернуто позивачу.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач дізнався про повернення з Київського апеляційного адміністративного суду адміністративної справи №364/107/18 та ухвалене цим судом рішення 12.04.2018, а з даним позовом звернувся лише 30.05.2018, тобто більше ніж через місяць після отримання повідомлення та через три місяці після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції (07.03.2018), що перевищує визначений частиною 2 статті 286 КАС України десятиденний строк звернення з позовом до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач заявляв клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив обставини, з якими пов`язує поважність причин пропуску строку звернення до суду, а саме - подання скарги до вищого органу та отримання відповіді про результати, після якої було подано позов до суду. Проте зазначені обставини, на думку позивача, не були враховані судами попередніх інстанцій при прийняті оскаржуваних рішень. Крім того, послався на постанову Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №210/3915/17, якою оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідачем відзив на касаційну скаргу не наданий, що не перешкоджає її розгляду по суті.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції ухвалою від 04 червня 2018 року на виконання приписів зазначених норм процесуального закону позов залишено без руху.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення БР № 069854 було винесена на місці вчинення правопорушення 29.11.2017 року.

Листом від 30.11.2017 за № 8455 Володарське відділення Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надіслало копію оскаржуваної постанови на адресу позивача.

26 січня 2018 року позивач звернувся до Володарського районного суду Київської області з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 069854.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 06.02.2018 року по справі № 364/107/18, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2018 року, позов залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю поважних причин пропуску строку на звернення до суду.

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом обґрунтоване тим, що він отримав оскаржувану постанову пізніше 30.11.2017 р. (при цьому не зазначає дати та не надає доказів на підтвердження того, коли саме він отримав цю постанову), а також просить взяти до уваги як причину пропуску термін судового розгляду справи за його аналогічним позовом про скасування тієї самої постанови.

Наведені позивачем причини пропуску строку на звернення з даним позовом до суду суд визнав неповажними, оскільки про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням позивач міг дізнатися та дізнався при винесенні оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення 29.11.2017 року, а до суду з даним позовом звернувся лише через три місяці після набрання законної сили ухвалою Володарського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року по справі № 364/107/18.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач дізнався про повернення з Київського апеляційного адміністративного суду адміністративної справи №364/107/18 та ухвалене цим судом рішення 12.04.2018, а з повторним позовом звернувся лише 30.05.2018, тобто більше ніж через місяць після отримання повідомлення та майже ніж через три місяці після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції (07.03.2018), що перевищує визначений частиною другою статті 286 КАС України десятиденний строк подання позову.

Посилання позивача на звернення зі скаргами на дії поліцейських щодо притягнення його до адміністративної відповідальності до вищестоящих органів, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки при зверненні до суду з даним позовом, позивач на вказані обставини не посилався. Окрім цього, вказані документи датовані, починаючи з лютого 2018 року.

Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків

Необхідною умовою для поновлення строку на звернення до суду є поважність причин його пропуску.

Суд зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, при належному добросовісному відношенні позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду в межах строку встановленого КАС України, проте таким правом не скористався.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем не наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили звернення до суду в межах встановленого КАС України строку. Інші обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №210/3915/17, суд відхиляє, оскільки у зазначеній справі судами попередніх інстанцій, на відміну від даної справи, не було надано правової оцінки обставинам звернення позивача зі скаргою до вищого органу (посадової особи).

Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень допустили порушення норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 14.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова