ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року

Київ

справа №2340/4648/18

адміністративне провадження №К/9901/11223/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (суддя-доповідач - Ганечко О. М., судді: Коротких А.Ю., Федотова І.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) в якому просив: визнати протиправною бездіяльність керівника ГУ ПФУ в Черкаській області щодо невиплати заробітної плати; зобов`язати відповідача виплатити 11 100,00 грн неотриманої заробітної плати за період з 01 по 31 квітня 2018 без урахування обов`язкових податків та зборів.

2. Позов обґрунтовано тим, що при звільненні позивача з посади начальника УПФУ в Тальнівському районі, відповідач не виплатив йому заробітну плату у повному обсязі за період з 01по 30 квітня 2018 року.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Згідно з наказом УПФУ в Тальнівському районі від 30 березня 2017 року №17-о «Про оголошення пункту 4 наказу Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 №213-о «Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області»» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області за пунктом 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з реорганізацією.

4. З 03 квітня 2017 року позивача поновлено на займаній посаді на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 823/653/17 за наказом ГУ ПФУ в Черкаській області від 24 квітня 2018 року № 183-о.

5. Згідно з відомостями на веб-порталі Пенсійного фонду України позивачу не нараховано та не виплачено заробітну плату за період з 01 по 30 квітня 2018 року.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

6. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 8 122,50 грн середньої заробітної плати за період із 01 по 30 квітня 2018 року. В іншій частині позову відмовити.

7. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не дотримано процедуру поновлення працівника на посаді за судовим рішенням, тому відповідно до статті 236 КЗпП України ГУ ПФУ в Черкаській області зобов`язане виплатити позивачу середню заробітну плату за затримку виконання судового рішення.

8. Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року повернуто заявнику.

10. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що її не підписано особою, яка її подала.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

11. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

12. Заявник вказав, що ухвала суду не відповідає Конституції України, приписам статті 242 КАС України та суперечить висновкам Європейського суду з прав людини, оскільки апеляційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд», а Державна судова адміністрація України, відкликаючи оголошення про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи перебрала на себе функції законодавчого органу.

13. Судове рішення має ознаки свавільності, оскільки направляючи процесуальні документи через підсистему «Електронний суд», позивач підписував їх електронним цифровим підписом, що відповідає вимогам статей 3,4 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі - Закон № 852-IV), однак апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу через відсутність підпису чим обмежив доступ до правосуддя.

14. Заявник зазначає, що протягом останнього року він неодноразово звертався до судів різних інстанцій з процесуальними документами, з використанням електронного цифрового підпису і суди загальної юрисдикції під час розгляду цивільних справ приймають такі документи, не вимагаючи надати їх у паперовій формі. Вимоги суду апеляційної інстанції щодо власноручного підписання процесуального документу не відповідають нормам Закону № 852-IV.

15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1

16. Відзив на касаційну скаргу від ГУ ПФУ в Черкаській області не надійшов.

17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні. Учасники справи були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, проте у судове засідання не прибули.

18. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС України.

V. Джерела права й акти їх застосування

19. Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

21. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені статтею 296 КАС України, відповідно до частини першої якої апеляційна скарга подається у письмовій формі.

22. Наказом ДСА України від 23 березня 2017 року № 367 затверджено Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судами та учасниками судового процесу та згідно з пунктом 1 цього наказу Київський апеляційний адміністративний суд (з 03 жовтня 2018 року - Шостий апеляційний адміністративний суд) залучено до впровадження підсистеми «Електронний суд», як пілотний суд.

23. Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми забов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення).

24. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

25. Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).

26. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

27. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису.

28. Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

VІ. Висновки Верховного Суду

29. На сторінках апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 01 березня 2019 року, у її графі «Підпис» зазначено прізвище, ім`я, по батькові заявника - ОСОБА_1 .

30. Враховуючи те, що подати документ через систему «Електронний суд» без використання власного електронного підпису неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 ним не підписана.

31. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала на підставі частини четвертої статті 298 КАС України.

32. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

33. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

34. Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

35. За таких обставин, Верховний суд приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню.

VІI. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

3. Судові витрати розподілу не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська