Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2019 року

Київ

справа №2040/5263/18

адміністративне провадження №К/9901/9063/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуКиївської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській областіта ухвалуДругого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019(колегія суддів: Л.В. Тацій, А.М. Гриців, З.Г. Подобайло)у справі № 2040/5263/18за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доКиївської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській областіпровизнання протиправними дій та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Київської об`єднаної Державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області стосовно виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення Київської об`єднаної Державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області стосовно виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що приймалось в період з 2015 року - 2018 року (включно).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідача відсутні підстави для анулювання реєстрації Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , оскільки ним не проводилося жодних перевірок його діяльності та не складались акти.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Визнано протиправними дії Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області стосовно виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Скасовано рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 4541/20-34-17-06-21 від 30.09.2015 стосовно виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

На зазначене рішення суду відповідачем 05.09.2018 подано апеляційну скаргу, оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 3864,03 грн. та клопотання про відстрочення сплати судового збору в частині недоплаченої суми судового збору (1421,97 грн.) за подання апеляційної скарги, оскільки апелянт не має можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2018 залишено без руху апеляційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та надано час для направлення апелянтом до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанцій про сплату судового збору на суму 1421,97 грн.

09.10.2018 до суду надійшла заява Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 вищезазначене клопотання - задоволено та продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 2040/5263/18 на десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

30.10.2018 до апеляційного суду надійшла заява Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 апеляційну скаргу повернуто, копію вказаної ухвали відповідачу вручено 12.11.2018.

Повторно звертаючись з апеляційною скаргою 03.12.2018 року, відповідач надав докази сплати судового збору, в тому числі 1421,97 грн., суму якої він просив відстрочити під час первинного звернення до суду апеляційної інстанції та заяву про поновлення на апеляційне оскарження. Вказана заява мотивована тим, що ним своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв`язку із невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: через несплату частини розміру судового збору (1421,97 грн.). Після сплати судового збору (26.11.2018) одразу подана апеляційна скарга.

Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 визнані неповажними підстави, вказані в клопотанні Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 2040/5263/18, та відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 2040/5263/18; апеляційна скарга Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Відповідач, 20.12.2018, через канцелярію Харківського апеляційного адміністративного суду подав на виконання вимог ухвали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку зазначає про відсутність коштів, а також зазначає, що вживав послідовні дії щодо виконання як приписів Закону України «Про судовий збір», частиною п`ятою статті 296 КАС України, так і ухвал суду, що підтверджує листами, копії яких надавались первинно до апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 заяву Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення з тих підстав, що відсутність коштів та/або недостатність бюджетного фінансування не є поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Вважаючи, що ухвала суду апеляційної інстанцій від 21.01.2019 прийнята з порушенням норм процесуального права, скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Вказується на те, що ним вживались всі послідовні та можливі дії для оскарження рішення суду першої інстанції. Відсутність фінансування в контролюючого органу для можливості сплати судового збору за можливість оскарження рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції підтверджено документально, що свідчить про поважність підстав для пропуску строку на таке оскарження.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Згідно із приписами частини першої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час винесення судом апеляційної інстанції спірної ухвали, далі - КАС України) судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша статті 293 КАС України).

У відповідності до приписів пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

В свою чергу, згідно із частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя названої статті КАС України).

Частиною третьою статті 298 Кас України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Так єдиною підставою, яка була перешкодою у відповідача по прийняттю (вперше) його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до провадження судом апеляційної скарги був факт несплати ним під час первинного звернення до суду апеляційної інстанції у повному обсязі суми судового збору, як то передбачено статтею 296 КАС України.

Надаючи оцінку вказаним обставинам за матеріалами апеляційного провадження та змісту позовних вимог Верховний Суд вважає, що відповідач звертаючись до суду апеляційної інстанції сплатив судовий збір навіть в більшому розмірі, аніж то від нього вимагалось.

Зокрема, як вбачається із платіжного доручення №920 від 28.08.2018, відповідач задля можливості оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі до суду апеляційної інстанції самостійно, визначивши загальну суму судового збору в розмірі 5286,00 грн., сплатив лише 3864,03 грн. а решту суми у розмірі 1421,97 згідно заяви просив відстрочити.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI), відповідно до приписів якого за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду слід сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тоді як за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем слід сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір прожиткового мінімуму в 2018 році становив 1762,00 грн.

При цьому згідно із абз. другим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даному разі, Верховний Суд ознайомившись із змістом позовних вимог, які розглядались судом апеляційної інстанції та обставин, які вкладались в їх структуру вважає, що вони не містять двох вимог немайнового характеру. В даній справи, такі вимоги сформовані виходячи із однорідності спірних правовідносин, а саме незаконності рішення відповідача стосовно виключення позивача з реєстру платників податку.

З оглядку на зазначене, розмір судового збору, що підлягав сплаті як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції підлягав вирахуванню з огляду на наявність в позові однієї вимоги немайнового характеру. А тому база для визначення суми судового збору задля оскарження рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції в даній справі мала відповідати одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законодавцем у 2018 році, яка становила - 1762,00 грн.

Тобто, на переконання Верховного Суду, відповідач задля можливості оскаржити в апеляційному порядку рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у дані справі мав сплатити 3524,00 грн.

Тому враховуючи те, що відповідач ще під час первинного звернення до суду апеляційної інстанції сплатив більшу суму судового збору (3864,00 грн.) його право, на апеляційне оскарження названого судового рішення суду першої інстанції є порушеним.

В даному разі Верховний Суд враховуючи те, що вказані події стали наслідком прийняття оскаржуваної в касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції від 21.01.2019, вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду