Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №806/3018/15

провадження №К/9901/11909/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/3018/15

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та зобов'язання сплатити суму втраченого заробітку в зв'язку з вимушеним прогулом, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Черняхович І. Е., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Зарудяної Л. О., суддів: Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) про визнання незаконним та скасуванням наказу від 10 липня 2015 року № 83-к, поновлення на роботі та зобов'язання сплатити 4839,23 грн. втраченого заробітку в зв'язку з вимушеним прогулом.

В мотивування позову зазначає, що з 19 липня 2000 року обіймав посаду начальника відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов з присвоєнням 11 рангу державного службовця, а з 26 серпня 2014 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення цього управління.

Однак, наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 10 липня 2015 року № 83-к, звільнено позивача із займаної посади за систематичне невиконання покладених на нього обов'язків на підставі пункту 3 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Позивач стверджує, що рішення про надання дозволу чи про відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою приймав не особисто, а готував лише проекти вказаних документів, які візували начальники інших відділів та підписував начальник ГУ Держземагентсва в Житомирській області.

Вважаючи наказ про звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування та, відповідно, поновити на посаді.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним наказ ГУ Держземагенства у Житомирській області № 83-к від 10 липня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1."

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення в ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з 11 липня 2015 року.

Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 11 липня 2015 року по 10 вересня 2015 року у сумі 4839,23 гривень.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Свою касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області мотивує правомірністю звільнення позивача із займаної посади, оскільки відповідно до пункту 10.2 Положення про відділ розпорядження землями сільськогосподарського призначення Головного управління Держземагенства у Житомирській області, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 20 червня 2014 року № 107-к, завданням відділу є розгляд заяв, клопотань, документів, матеріалів, документацій щодо передачі у власність або користування земельних ділянок, а тому саме начальник цього відділу несе персональну відповідальність за належний якісний та своєчасний розгляд звернень, які надійшли до відділу та стосуються його компетенції.

Водночас позивач у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом начальника ГУ Держземагенства в Житомирській області від 19 липня 2000 року № 161-к позивача призначено на посаду начальника відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов з присвоєнням 11 рангу державного службовця.

Наказом № 64-к/а від 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 присвоєно 10 ранг державного службовця.

26 серпня 2014 року відповідно до наказу начальника ГУ Держземагенства в Житомирській області № 146-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення цього управління.

На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 138 від 19 червня 2015 року на "Про утворення комісії для проведення перевірки" комісією Держгеокадастру проведено комплексну перевірку діяльності ГУ Держземагенства у Житомирській області за період з 01 січня 2014 року по 02 липня 2015 року, за результатами якої встановлено порушення термінів розгляду 156 документів, переважно це клопотання щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, виконавцем яких був ОСОБА_1 Рекомендовано розглянути питання щодо можливості притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення ГУ Держземагенства у Житомирській області ОСОБА_1 за неналежну організацію роботи підпорядкованого відділу, у тому числі в частині порушення термінів розгляду клопотань юридичних і фізичних осіб про надання дозволу на розробку документації із землеустрою за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності та її затвердження.

За результатами проведеної комплексної перевірки ГУ Держземагенства в Житомирській області видано наказ № 83-к від 10 липня 2015 року, яким звільнено начальника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Головного управління Держземагенства у Житомирській області ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання покладених на нього обов'язків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків під час підготовки проектів наказів про надання дозволів на складання документації із землеустрою та/або її затвердження відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Зазначена позиція була підтримана і Житомирським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Верховний Суд висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу".

За змістом статті 5 Закону України "Про державну службу" правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною першою статті 30 Закону України "Про державну службу" передбачені підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто передбаченими Кодексом законів про працю України, та спеціальними, які наведені в цьому Законі. В даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосування норми Кодексу законів про працю України, якими передбачено загальні підстави припинення державної служби.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначені приписами статті 40 КЗпП України, пунктом 3 частини першої якої Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до Положення про відділ розпорядження землями сільськогосподарського призначення Головного управління Держземагенства у Житомирській області, затвердженого наказом ГУ Держземагенства у Житомирській області від 20 червня 2014 року за № 107-к, основними завданнями відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення (далі - Відділ) є підготовка проектів наказів про надання дозволу на складання документації із землеустрою та її затвердження відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, поновлення договорів оренди та передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог чинного законодавства.

Однією із функцій Відділу є взаємодія із структурними підрозділами, задіяних у наданні земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, поновлення договорів оренди та передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а також отримання необхідної інформації для виконання поставлених завдань.

Взаємодія Відділу із структурними підрозділами Управління полягає у тому, що проекти наказів з основної діяльності та додатки до них візуються працівником, який створив документ, заступником начальника Головного управління відповідно до функціональних обов'язків, керівником юридичної служби, керівником структурного підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції та іншими посадовими особами.

Вказане підтверджується наказом № 215 від 25 листопада 2014 року "Про розмежування повноважень при погодженні шляхом візування проектів наказів".

Так, частиною 6 наведеного наказу визначено, що персональну відповідальність за організацію здійснення погодження шляхом візування проектів наказів про надання дозволів на складання документації із землеустрою та/або її затвердження відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення покладено на керівників структурних підрозділів ГУ Держземагенства у Житомирській області, визначених в п.п. 1.1-1.5 даного наказу.

Отже, персональна відповідальність покладена на керівників підрозділів, а не тільки на керівника відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення ОСОБА_1

В свою чергу, п.п. 1.1 - 1.5 вищезазначеного наказу встановлено, що погодження шляхом візування проектів наказів про надання дозволу на складання документації із землеустрою та/або її затвердження відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється, окрім відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення, керівником якого був позивач, ще відділом Державного земельного кадастру, сектором державної землевпорядної експертизи, відділом землеустрою та охорони земель та юридичним відділом, остаточне ж рішення приймає керівник Управління.

Відповідно до Розподілу обов'язків між начальником, першим заступником та заступниками начальника Головного управління Держземагенства у Житомирській області, затвердженого наказом ГУ Держземагенства у Житомирській області від 13 жовтня 2014 року № 186 саме другий заступник начальника Головного управління організовує роботу щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для всіх потреб в межах Житомирської області, а також безпосередньо координує та спрямовує, за погодженням з начальником Головного управління, діяльність відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, між відділами існує чіткий розподіл обов'язків та відповідальності. Контроль за організацією роботи у відділі розпорядження землями сільськогосподарського призначення здійснює другий заступник начальника Управління, керівництво Головним управлінням покладено на начальника Головного управління, ним же приймається остаточне рішення щодо видачі наказів про надання дозволів на складання документації із землеустрою та/або її затвердження відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

З матеріалів справи вбачається, що начальник відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення ОСОБА_1 неодноразово звертався до в.о. заступника начальника ГУ Держземагенства у Житомирській області ОСОБА_2 із службовими записками про неможливість здійснення підготовки проектів наказів по зверненням та клопотанням громадян у зв'язку з відсутністю керівника управління.

Слід зазначити, що з урахуванням колективної відповідальності керівників, а саме: відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення, керівником якого був позивач; відділу Державного земельного кадастру; сектору державної землевпорядної експертизи; відділу землеустрою та охорони земель та юридичним відділом; другого заступника начальника Головного управління, який координує роботу відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення; начальника Головного управління, який безпосередньо підписує накази про надання дозволу на складання документації із землеустрою та її затвердження, з метою встановлення всіх причин та умов, що призвели до порушення строків підготовки проектів вищезазначених наказів та прийняття відповідного рішення, відносно посадової особи може бути проведено службову перевірку або службове розслідування.

Така службова перевірка проводиться за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, під час проведення якої досліджуються відповідні факти, що мали місце.

В цьому випадку щодо порушення строків підготовки проектів документів.

Підставою ж проведення службової перевірки має бути наказ керівника, виданий на підставі доповідної записки його заступника або керівника структурного підрозділу тощо. У наказі визначається тривалість службової перевірки, склад комісії або зазначається конкретний працівник, який буде проводити перевірку. За результатами службової перевірки оформляється доповідна записка (акт), яка подається на розгляд керівнику. За результатами службової перевірки керівником приймається відповідне рішення.

Проведення службового розслідування щодо державних службовців визначається відповідним Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Статтею 147 КЗпП України передбачено два види стягнення за порушення трудової дисципліни, а саме: догана та звільнення.

Проте статтею 14 Закону України "Про державну службу" визначено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Зокрема, встановлено, що до державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу як попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

За такого правового врегулювання, враховуючи, що ні службова перевірка, ні службове розслідування відносно порушення строків підготовки проектів наказів ОСОБА_1 та візування вказаних проектів керівниками певних відділів ГУ Держземагенства у Житомирській області проведено не було, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність встановленого ступеня вини ОСОБА_1 та неврахування причин, які призвели до вказаних порушень.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відповідачем застосовано найсуворіше стягнення у виді звільнення, незважаючи на такі види стягнення як попередження про неповну службову відповідальність та затримку у присвоєнні чергового рангу.

Приписами частини першої статті 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність застосування найсуворішого виду стягнення без проведення службового розслідування та встановлення ступеня вини позивача, а відтак наказ про звільнення від 10 липня 2015 року № 83-к є протиправним.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець