Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №820/648/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №820/648/17

адміністративне провадження №К/9901/24404/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ Національної поліції в Харківській області) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Курило Л.В. (головуючий), суддів: Бартош Н.С., Присяжнюк О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Національної поліції в Харківській області, третя особа - начальник ГУ Національної поліції в Харківській області генерал поліції Дмитрієв А.А., про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції в Харківській області від 13 січня 2017 року №19о/с;

1.2 поновити полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області - начальника слідчого управління, з 14 січня 2017 року;

1.3 стягнути з ГУ Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 січня 2017 року по дату поновлення на посаді;

1.4 відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

2. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 28 липня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2017 року, скасував зазначену постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою задовольнив позов частково.

3.1 Скасував наказ ГУ Національної поліції в Харківській області від 13 січня 2017 року №19о/с.

3.2 Поновив полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника ГУ Національної поліції в Харківській області - начальника слідчого управління з 14 січня 2017 року.

3.3 Стягнув з ГУ Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 14 січня 2017 року по 14 грудня 2017 року в розмірі 135 380, 22 грн.

3.4 В іншій частині позову відмовив.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 У період з 7 листопада 2015 року по 14 січня 2017 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді заступника начальника ГУ Національної поліції в Харківській області - начальника слідчого управління.

4.2 Наказом ГУ Національної поліції в Харківській області №19 о/с від 13 січня 2017 року на підставі частини третьої статті 68 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VІІІ) та наказу ГУ Національної поліції України в Харківській області від 2 листопада 2016 року №1143 полковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника ГУ Національної поліції в Харківській області - начальника слідчого управління, звільнено згідно з Законом №580-VІІІ за пунктом 4 частини першої статті 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) 14 січня 2017 року.

4.3 Не погодившись з наказом ГУ Національної поліції в Харківській області від 13 січня 2017 року№19о/с, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ Національної поліції в Харківській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. На обґрунтування касаційної скарги ГУ Національної поліції в Харківській області зазначило, що апеляційним судом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - положення частини четвертої статті 68 Закону №580-VIII та не враховано, що відносно позивача вживалися заходи щодо призначення його на вакантні посади.

7. Позивач - ОСОБА_1, подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

8. На обґрунтування заперечень, позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення, прийнято на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права і підстави для його скасування, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Конституція України:

9.1 Стаття 19.

<…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

9.2 Стаття 43.

<…> Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення <…>"

10. Закон України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію"

10.1 Стаття 68. Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації

1. У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

2. Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

3. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

4. Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.

5. Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

8. Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції.

10.2 Стаття 77. Звільнення зі служби в поліції

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.

12. Частинами першою-другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Відповідно до частин першої та третьої статті 68 Закону №580-VIII у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

14. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

15. Отже, Законом №580-VIII передбачено, що гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських та полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільненню підлягають не усі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені.

16. Разом із тим, у випадку перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні, звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. При цьому, саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не є підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів такої юридичної особи до і після реорганізації.

17. У разі скорочення штатів, поліцейському, посада якого скорочується, повинно бути запропоновано іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв'язку зі скороченням штатів.

18. Зазначений висновок обумовлюється тим, що формою волевиявлення поліцейського на призначення на іншу посаду є надання згоди. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, тобто ініціатива керівництва. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом надання згоди на ініціативу керівництва щодо іншої посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад виникають підстави для застосування пункту 4 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

19. Суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання наказу Національної поліції України від 24 жовтня 2016 року №1053дск, наказом ГУ Національної поліції в Харківській області від 2 листопада 2016 року №1143 "Про організаційно штатні зміни в Головному управління Національної поліції в Харківській області" оголошено штати ГУ Національної поліції в Харківській області, у якому зазначено про скорочення всіх посад у ГУ Національної поліції в Харківській області. У додатку до наказу №1143 (штатний розпис) передбачена посада - заступник начальника ГУ Національної поліції України в Харківській області - начальник Слідчого управління.

20. Апеляційний суд, проаналізувавши функціональні обов'язки заступника - начальника Слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 (Додаток до наказу ГУ Національної поліції в області від 28 вересня 2016 року №1008) та функціональні обов'язки начальника Слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області полковника поліції Тимошка В.В. (складено відповідно до наказів МВД України від 9 серпня 2012 року №686 та ГУ Національної поліції в Харківській області від 23 січня 2017 року №88) дійшов висновку, що посада начальника Слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області за своїми обов'язками та завданням відповідає посаді заступника - начальника Слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області, з якої звільнено позивача.

21. Апеляційний суд з'ясував ту обставину, що в даному випадку мало місце перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший структурний підрозділ із іншою назвою, але майже однаковими завданнями і функціями, та зміна назви посади позивача, що не може бути підставою для звільнення із займаної посади.

22. Як було встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не було запропоновано іншої посади, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції, як то передбачено частиною другою статті 68 Закону № 580-VIII.

23. Хоча встановлена законодавством можливість зміни штатного розкладу органу поліції з одночасним затвердженням іншого, не виключає, а визначає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню поліцейських на посади за новим штатним розкладом.

24. Відповідачем також не надано доказів встановлення наявності або відсутності у позивача переважного права на залишення на службі в поліції при реорганізації, відповідно до вимог частини п'ятої статті 68 Закону №580-VIII.

25. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ не ґрунтується на вимогах закону та прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на службі в поліції.

26. Проте, колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про недопустимість звільнення позивача з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України.

27. Так, відповідно до приписів частини четвертої статті 68 Закону №580-VIII перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.

28. Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

29. Частина четверта статті 68 Закону №580-VIII є пріоритетною в даних спірних відносинах, а норми частини другої статті 40 КЗпП України у цьому випадку не застосовуються.

30. Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд ухвалюючи рішення неправильно застосував норму матеріального права, зокрема, частину третю статті 40 КЗпП України, у зв'язку з чим підлягає зміні мотивувальна частина рішення.

31. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

32. Статтею 251 КАС України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

33. Частинами першою та другою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

35. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині мотивів його прийняття.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

36. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

37. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року змінити в мотивувальній частині, в іншій частині - залишити без змін.

38. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду