Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №816/1534/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №816/1534/16

адміністративне провадження №К/9901/22231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н.А.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, справу №816/1534/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів щодо звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду, прийняту 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Катунова В.В., суддів: Ральченка І.М., Мельнікової Л.В.,

І. Суть спору

1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП), в якому просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП № 796 о/с від 27 липня 2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Національної поліції капітана поліції ОСОБА_1;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП № 244 о/с від 12 серпня 2016 року щодо звільнення капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області зі служби в поліції за підпунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 12 серпня 2016 року на підставі наказу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області № 796 о/с від 27 липня 2016 року,

1.3. поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУ НП;

1.4. зобов'язати ГУ НП нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу з 12 серпня 2016 року по день поновлення на роботі;

1.5. допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області та виплати середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що спірні накази були винесені у зв'язку з помилковими висновками проведеної відповідачем службової перевірки, відповідно до яких він підлягає звільненню з поліції, у зв'язку з тим, що не дотримався вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Позивач вважає, що рішення про його звільнення є необ'єктивним, упередженим, таким, що суперечить нормам дисциплінарного статуту і нормам чинного законодавства.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_3 з 2007 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - службу в Національній поліції України, серед іншого, на посаді оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції.

4. Наказом ГУ НП № 484 від 13 липня 2016 року «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування. Указане розслідування призначено у зв'язку з тим, що 10 липня 2016 року в м. Кременчук, по вул. Свободи, поліцейським роти №3 батальйону управління патрульної служби в м. Кременчук рядовим поліції ОСОБА_4 відносно оперуповноваженого Кременчуцького ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол ПА2 №162811 про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.

5. 22 липня 2016 року за фактом порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху оперуповноваженим Кременчуцького ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 складено висновок службового розслідування.

6. У межах проведеного службового розслідування члени комісії дійшли висновку про підтвердження факту керування автомобілем НОМЕР_1 та відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру оперуповноваженим Кременчуцького ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 10 липня 2016 року.

7. Службовим розслідуванням встановлено, що 10 липня 2016 року до УКЗ ГУ патрульної поліції управління патрульної поліції в м. Кременчук ДПП НП України рядовим поліції ОСОБА_4 встановлено факт керування автомобілем НОМЕР_1 оперуповноваженим Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_1, який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння.

8. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на предмет підтвердження факту сп'яніння, однак згідно висновку Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру №1865 від 10 липня 2016 року ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

9. Під час проведення службового розслідування від ОСОБА_1 відібрано письмові пояснення, за змістом яких останній пояснив, що 10 липня 2016 року близько 02:30 рухався в м. Кременчуці по вул. 60 років Жовтня на власному автомобілі ВАЗ 2109 та був зупинений патрулем національної поліції м. Кременчук, які не пояснивши причину зупинки почали звинувачувати його в тому, що він має ознаки алкогольного сп'яніння та почервоніння очей. В послідуючому на нього складено протоком про за статтею 130 КУпАП. Зазначає, що свідків даної події не було. Від підпису протоколу він відмовився, пропозицій від патрульної поліції щодо перевірки на місці не надходило, для освідування на стан сп'яніння його було направлено до наркологічному диспансеру де він відмовився від його проходження. В послідуючому освідування на стан алкогольного сп'яніння він самостійно пройшов за місцем мешкання в лікарні. Під час керування власним автомобілем перебував поза службою в цивільному одязі без табельної зброї. Спиртні напої до цього часу не вживав та не вживає.

10. Також письмові пояснення відібрано від поліцейських роти №3 батальйону патрульної поліції управління патрульної поліції м. Кременчук ДПП НП України рядові поліції ОСОБА_4, та ОСОБА_5, у яких зазначено, що під час патрулювання вулиць м. Кременчук ними було отримано інформацію про те, що водій автомобіля НОМЕР_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та здійснює рух по вул. Халаменюка в сторону проспекту Свободи. Зупинивши вказаний автомобіль на проспекті Свободи рядовим поліції ОСОБА_4 було встановлено, що дійсно водій, яким виявився ОСОБА_1, має явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота алкоголю, нестійку ходу, мляву мову), тому останньому було запропоновано пройти обстеження за допомогою алкотестера «Драгер». ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці події, після чого йому було запропоновано пройти огляд в умовах Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру. На вказане обстеження у даному закладі ОСОБА_1 погодився. Після прибуття до медичного закладу ОСОБА_1 у присутності лікаря відмовився від проходження огляду на предмет вживання алкогольних напоїв, тому відносно нього був складений протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП, а автомобіль передано тверезому водію.

11. За фактом відмови від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення АП2 №162811 за частиною першою статті 130 КУпАП.

12. За результатами службового розслідування складено висновок, що затверджений т.в.о. начальника ГУ НП в Полтавській області полковником міліції ОСОБА_6 27 липня 2016 року, згідно з пунктом 5 якого за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, оперуповноважений Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, капітан поліції ОСОБА_1 заслуговує на звільнення зі служби в поліції.

13. Пунктом 1 наказу ГУ НП №796 від 27 липня 2016 року «Про порушення службової дисципліни працівником Кременчуцького ВП ГУНП та притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виявилось у порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, оперуповноваженого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в Національній поліції України.

14. Вказаний наказ реалізовано наказом ГУ НП в Полтавській області №244 о/с від 12 серпня 2016 року «По особовому складу», яким капітана поліції ОСОБА_1 (М-255734) оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

15. Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за наслідками розгляду адміністративного матеріалу №524/5396/16-п, якій надійшов із Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП 14 листопада 2016 року прийнято постанову якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

16. У зазначеній постанові судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею частиною першою статті 130 КУпАП не доведена.

16.1. Також суд прийшов до висновку, що поліцейський ОСОБА_4 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, діяв не у відповідності до своїх повноважень та не у спосіб передбачений чинним законодавством, тому протокол про адміністративне правопорушення не визнаний судом допустимим доказом відповідно до вимог статті 251 КУпАП, а інші докази досліджені судом, не підтвердили факт наявності у ОСОБА_1 передбачених законом ознак алкогольного сп'яніння, які були б підставою для вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови від проходження такого огляду відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП.

16.2. При цьому суд зазначив про не підтвердження факту наявності у ОСОБА_1 передбачених законом ознак алкогольного сп'яніння, які були б підставою для законних вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови від проходження такого огляду відповідно до частини першої статті 130 КУпАП.

16.3. Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2016 року по справі №524/5396/16-п набрала законної сили 24 листопада 2016 року.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 12 січня 2017 року позовні вимоги задовольнив:

17.1. визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 27 липня 2016 № 796 «Про порушення службової дисципліни працівником Кременчуцького ВП ГУНП та притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

17.2. визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12 серпня 2016 року № 244о/с, в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (М-255734) оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області, зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

17.3. поновив ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області з 13 серпня 2016 року;

17.4. зобов'язав Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2016 року по 12 січня 2017 року у розмірі 27390,06 грн з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів;

17.5. постанова в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущена до негайного виконання.

18. Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що пункт 1 наказу т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 27 липня 2016 року № 796 «Про порушення службової дисципліни працівником Кременчуцького ВП ГУНП та притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні саме дисциплінарного проступку.

19. Також суд прийняв до уваги висновки постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2016 року у справі №524/5396/16-п та зазначив, що відповідачем доказів, які б спростували висновки зазначеної постанови суду надано не було.

20. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 травня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції і прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.

21. На думку апеляційного суду, факт вчинення позивачем правопорушення, яке дискредитує звання працівника органів Національної поліції, встановлено належними і допустимими доказами.

22. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

23. За встановлених в цій справі обставин апеляційний суд дійшов висновку, що на позивача правомірно наклали дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади, у зв'язку з наявністю факту вчинення ним грубого порушення дисципліни, що виразилося у відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, тому підстав для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції немає.

IV. Касаційне оскарження

24. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати його постанову і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

25. Свої вимоги мотивує, зокрема, тим що апеляційний суд при ухваленні рішення не врахував постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, якою встановлено відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що призвело до порушення приписів частини четвертої статті 72 КАС України.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

26. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

27. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Визначення публічної служби міститься у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України та означає діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

32. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114).

33. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

34. Згідно до частини другою цієї статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

35. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» №901-VІІІ від 23.12.2015 року визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

36. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

37. Частиною другою статті 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

38. Аналіз частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту доводить, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

39. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

40. Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

41. При цьому з урахуванням положень частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

42. Наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

43. Відповідно до п. 2.1. Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

44. Згідно з пунктом 2.6. Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

45. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

46. Відповідно до пункту 8.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

47. Згідно з частиною четвертою статті 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

48. За приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

49. Порядок проходження такого медичного огляду визначено статтею 266 КУпАП та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок №1103).

VІ. Висновки Верховного Суду

50. У цій справі суди встановили, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що 10 липня 2016 року він порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовившись від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Відносно позивача було складено адміністративний протокол за частиною першою статті 130 КпАП. Тобто звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

51. Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області, який розглядав справу про адміністративне правопорушення, закрив провадження по справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

52. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції взяв до уваги висновки постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2016 року у справі №524/5396/16-п.

53. Так, у постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2016 року у справі № 524/5396/16-п встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП не доведена. Також суд прийшов до висновку, що поліцейський ОСОБА_4 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, діяв не у відповідності до своїх повноважень та спосіб передбачений чинним законодавством, тому протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний судом допустимим доказом відповідно до вимог статті 251 КУпАП, а інші докази досліджені судом, не підтверджують факт наявності у ОСОБА_1 передбачених законом ознак алкогольного сп'яніння, які були б підставою для вимог щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови від проходження такого огляду відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП.

54. Вказану обставину, із врахуванням норм частини першої статті 72 КАС України, суд першої інстанції вважав такою, що свідчить про відсутність факту керування позивачем автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а тому відсутні підстави для звільнення позивача з роботи.

55. Однак, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

56. Крім того, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

57. Службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції.

58. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

59. Позивачем не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення грубого порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи, щодо неухильного дотримання ним законодавства України, Правил дорожнього руху України, що свідчить про підрив авторитету органів Національної поліції.

60. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірність накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв'язку із відсутністю факту вчиненого ним діяння, оскільки такий спростовується матеріалами справи та встановленими судами обставинами справи.

61. Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

62. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

63. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 13, 262, 263, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Н.А. Данилевич