Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м.Київ

справа №804/4757/17

адміністративне провадження №К/9901/55801/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (судді: Лукманова О.М., Божко Л.А., Дурасова Ю.В.) у справі №804/4757/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, Центрального територіального управління Національної гвардії України, командувача Національної гвардії України Аллерова Юрія Володимировича, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України Набока Олександра Миколайовича, тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України Кривенка Олександра Васильовича, командира військової частини 3054 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчука Валерія Миколайовича, Військової частини 3054 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі, -,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Командувача Національної гвардії України Аллерова Ю.В., тимчасово виконуючого обов'язки Командувача Національної гвардії України Кривенка О.В., начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України Набока О.М., командира військової частини 3054 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчука В.М., Головного управління Національної гвардії, Центрального територіального управління Національної гвардії України, військової частини 3054 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішення у кримінальному провадженні №42017040010000089.

Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати таке рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування касаційної скарги посилається на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, та необхідність скасування оскаржуваної ухвали, оскільки зазначені у ній обставини не перешкоджають подальшому розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу командувач Національної гвардії України Аллеров. Ю.В. просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а також зазначає, що зупинення провадження виступає додатковою гарантією розумного користування ОСОБА_2 своїми процесуальними правами під час розгляду кримінальної справи та пришвидшить її розгляд.

Судами встановлено, що предметом спору у цій справі є оскарження наказів начальника ЦТУ НГ України від 19.05.2017 №212 про призначення службового розслідування, командувача НГ України від 30.06.2017 №409 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді позбавлення військового звання та похідних від них наказів: командувача Національної гвардії України (по особовому складу) від 24.07.2017 року №100 в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас (у зв'язку із позбавленням військового звання) ОСОБА_2; наказ командира військової частини 3054 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.07.2017 №192 в частині позбавлення військового звання, припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у національній гвардії України, виключення зі списків особового складу військової частини ОСОБА_2

Також встановлено, що в провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська перебуває на розгляді кримінальне провадження №42017040010000089 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.

Приймаючи рішення про зупинення провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що видання оскаржуваних наказів, які стали підставою для розірвання контракту з позивачем та звільнення його з військової служби, обумовлене тими ж обставинами, що встановлені ході кримінального провадження №42017040010000089.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Ключовим питанням законності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції є можливість з'ясування обставин цієї справи щодо звільнення позивача із займаної посади до судового вирішення кримінальної справи, про яку зазначено.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили суровим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок, що суд зупиняє провадження у справі лише в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, висновок про що суд зобов'язаний зазначити в ухвалі про зупинення провадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звільнення позивача відбулося на підставі оскаржуваних наказів відповідача за порушення дисципліни та скоєння вчинку, який дискредитує звання офіцера Національної гвардії України. І хоча рішення про притягнення позивача прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно ОСОБА_2 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Таким чином, з огляду на правове врегулювання підстав зупинення провадження у справі та обставини цієї справи Верховний Суд доходить висновку, що суд не позбавлений можливості перевірити обставини звільнення позивача із займаної посади, серед іншого, й підстави прийняття відповідачами оскаржуваних наказів про звільнення. При цьому, немає необхідності очікувати розгляду кримінальної справи з метою встановлення преюдиційних обставин для цієї справи, позаяк адміністративні суди мають відповідні повноваження для встановлення відповідних обставин щодо розв'язання конфлікту за цим позовом, і ці обставини не є похідними від судового розгляду вказаної кримінальної справи.

Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі №815/1956/16 та від 16 травня 2018 року по справі №826/22795/15.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості розгляду цієї справи до судового вирішення Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська кримінального провадження №42017040010000089, - є хибними.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права при зупиненні провадження у цій справі, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи в суд апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року в цій справі скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець