Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа №152/224/17

провадження №К/9901/44917/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 23.05.2017 (суддя Славінська Н.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 (колегія у складі суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М., Граб Л.С.)

у справі №1552/224/17

за позовом ОСОБА_2

до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просила:

а) визнати незаконним та скасувати рішення у формі протоколу №14 від 13.01.2017 та рішення № 1 від 13.01.2017 відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за пунктом "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі зниженням пенсійного віку;

б) зобов'язати відповідача з 16.01.2017 призначити їй пенсію на пільгових умовах за пунктом "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі зниженням пенсійного віку як особі, яка досягла віку 51 рік та має понад 31 рік загального трудового стажу, із них понад 20 років стажу роботи дояркою, що була зайнята повний робочий день і обслуговувала встановлену норму корів.

2. Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 23.05.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.01.2017 ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як доярці.

5. Рішенням-протоколом від 13.01.2017 №14 та рішенням від 13.01.2017 №1 Комісією по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до норм чинного законодавства України про пенсійне забезпечення при Шаргородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області відмовлено в призначенні пільгової пенсії на підставі п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" через відсутність пільгового стажу 20 років роботи дояркою, які були б підтверджені виконанням норми обслуговування корів після 01.01.1992. Даними рішеннями відповідачем було зараховано позивачу лише 05 років 06 місяців 19 днів до пільгового стажу та 31 рік 05 днів до загального страхового стажу

6. Вважаючи зазначені рішення відповідача незаконними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджується наявність у позивача понад 20 років пільгового стажу, передбаченого п. "д" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на пенсію через відсутність у неї пільгового стажу 20 років роботи дояркою, які були б підтверджені виконанням норми обслуговування корів після 01.01.1992.

9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

11. Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками - операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

12. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для призначення відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ґрунтуються на тому, що на думку Пенсійного органу надані позивачем документи не підтверджують наявність у неї пільгового стажу 20 років роботи дояркою

13. Аналогічні доводи відповідачем наведені в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

14. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

15. Так, суди встановили, що відповідно до записів у трудовій книжці в період з 13.10.1988 по 15.09.2009 позивач працювала дояркою в радгоспі ім. 2-ї пятирічки с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області, який перейменовано в радгосп, а пізніше у держгосп "Федорівський", у СВАТ "Федорівське", а на сьогодні - у ПрАТ «Федорівське».

16. Відповідно до довідки від 28.07.2016 №139 ОСОБА_2 працювала у ПрАТ "Федорівське" дояркою з 13.10.1988 по 15.09.2009, при цьому вказано, що остання виконувала встановлену норму по обслуговуванню корів. Довідка видана на підставі книг обліку праці за період 1988-2009 роки.

17. Також, в матеріалах справи міститься копія Книги обліку нарахування заробітної плати працівникам СВАТ "Федорівське" за 2004-2009 в якій позивач зазначена у відомостях на отримання зарплати як доярка.

18. Таким чином, судами встановлено, що при зверненні за призначенням пенсії позивачем було подано належним чином оформлені документи, що підтверджують наявність у неї понад 20 років пільгового стажу роботи дояркою з виконанням встановлених норм обслуговування.

19. Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також підтвердили виконання позивачем встановлених норм обслуговування корів.

20. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача права на призначення пенсії відповідно до п. «д» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

21. Верховний Суд звертає увагу, що касаційна скарга не містить жодних доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, а зводиться до переоцінки встановлених судами фактів.

22. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

23. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

25. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

27. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 23.05.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі №1552/224/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб