Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/135/17 556/1153/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 556/1153/17

за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області, прийняту 05 вересня 2017 року у складі головуючого судді Котик Л.О. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, постановлену 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Капустинського М.М., суддів: Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.,

в с т а н о в и в :

Позивач у позовній заяві просив суд:

- визнати протиправними дії Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Володимирецьке ОУПФ України Рівненської області) щодо відмови в призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21 червня 2017 року, тобто з дати звернення до відповідача із заявою.

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, позов задоволено.

Зобов'язано Володимирецьке ОУПФ України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 21 червня 2017 року, тобто з дати звернення до відповідача із заявою.

У касаційній скарзі Володимирецьке ОУПФ України Рівненської області заявило вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що оскільки позивачу на даний час 53 роки, то підстав для призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілому 3 категорії немає.

Позивач заперечень на касаційну скаргу до суду не надав.

Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 досягла 53-річного віку, має статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи згідно посвідчення категорія 3 серії НОМЕР_1, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією.

Відповідно до довідки від 30 травня 2017 року № 691, виданої Біленською сільською радою про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення позивачка з 25 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року, з 23 квітня 1987 року по 26 грудня 1990 року проживала в с. В.Телковичі Володимирецького району Рівненської області, що складає станом на 01 січня 1993 року 04 роки 01 місяць 09 днів.

ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького ОУПФ України Рівненської області із заявою від 22 червня 2017 року про призначення їй пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 22 червня 2017 року № 1983/М-560 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав в призначенні їй пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції та апеляційний суд, виходили з того, що враховуючи положення статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Висновок судів попередніх інстанцій є вірним, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу першого статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Пунктом 2 частини третьої статті 55 зазначеного Закону встановлено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до довідки від 30 травня 2017 року № 691, виданої Біленською сільською радою про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, позивач з 25 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року, з 23 квітня 1987 року по 26 грудня 1990 року, а саме до 01 січня 1993 року - 4 роки 1 місяць 9 днів проживала в с. В.Телковичі Володимирецького району Рівненської області, яке у відповідності до переліку населених пунктів Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106.

Зазначені обставини також підтверджено і актом зустрічної перевірки факту проживання від 15 червня 2017 року Володимирецького ОУПФ України Рівненської області.

Відповідно до норм зазначеного Закону початкова величина зниження пенсійного віку ОСОБА_1 становить 3 роки. Таким чином, матеріалами справи підтверджено проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення 4 роки 1 місяць та 9 днів.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років (початкова величина зниження пенсійного віку, яка складає відповідно до Закону 3 роки + 2 роки за 4 повні роки проживання).

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновками судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 556/1153/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий Л.Л. Мороз

Судді А.Ю. Бучик

М.М. Гімон