Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №816/1645/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 816/1645/17

адміністративне провадження № К/9901/48056/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Дружба-Агрікол" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 (суддя - Кукоба О. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 (головуючий суддя - Мельнікова Л. В., судді: Бенедик А. П., Донець Л. О.) у справі №816/1645/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Дружба-Агрікол" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 11.09.2017 №0009011404.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 11.09.2017 №0009011404 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 412533,75 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області зазначає, що в порушення пункту 2.6. Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, при розгляді справи судами не враховано несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Дружба-Агрікол" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дочірнє підприємство "Дружба-Агрікол" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з
01.07.2014 по 30.06.2017.

За результатами перевірки складено акт від 14.08.2017 №1089/16-31-14-01-10/33933825, в якому, окрім іншого, вказано на порушення платником податків вимог:

пунктів 3.1,3.2,7.39,7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на суму 65111,74 грн;

пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, наслідком чого визначено несвоєчасне (в день надходження) оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства у розмірі 82506,75 грн.

На підставі названого акту перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків, контролюючим органом 11.09.2017 сформовано податкове повідомлення-рішення №0009011404, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 471730,45 грн.

Рішення судів в частині задоволення позову мотивовано тим, що готівка, одержана довіреними особами підприємства з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, не оприбутковується у касовій книзі підприємства. Окрім того, враховано що 14.05.2016,21.05.2016,28.05.2016,07.08.2016,10.09.2016,18.09.2016,12.11.2016,13.11.2016,03.12.2016,06.05.2017,13.05.2017 є вихідними днями, а зважаючи на встановлений підприємством п'ятиденний робочий тиждень (понеділок - п'ятниця), оприбуткування коштів в касі підприємства у суботу та неділю є неможливим.

Згідно із приписами пункту 2.6. Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 № 40/10320) у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" визначена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями передбачено фінансові санкції за порушення вимог Пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об'єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", так і того, що визначене пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фактично полягає у одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

З огляду на викладене, а також враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у подібних правовідносинах (постанова від 20.05.2020, справа № 1340/3510/18, провадження № 11-1160апп19) Верховний Суд, зазначає про протиправність застосування до спірних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", а відтак про протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 №0009011404 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 412533,75 грн.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №816/1645/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова