Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 686/5229/17

провадження № К/9901/16853/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 686/5229/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (суддя Салоїд Н. М.) від 26 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Матохнюка Д. Б., Боровицького О. А., Сапальової Т. В.) від 15 червня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку її пенсії з 01 грудня 2015 року відповідно до довідки від 16 вересня 2016 року № 6151 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому з 01 грудня 2015 року здійснити перерахунок та виплату її пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, яка була чинна на дату призначення пенсії; далі - Закон № 3723-XII), у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013) за посадою, якої була призначена пенсія, відповідно до довідки від 16 вересня 2016 року № 6151 із розрахунку 90 % від суми заробітної плати.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що з 2005 року вона отримає пенсію призначену відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», порядок призначення якої врегульовано Законом № 3723-XII, із розрахунку 90 % заробітної плати державного службовця.

У зв'язку із змінами в оплаті праці працівників, що перебувають на державній службі відповідно до Постанови КМУ № 1013, на думку позивача, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної йому пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.

3. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, і прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

5 Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 21 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, в якому відповідач просив оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 06 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 2005 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та отримує пенсію згідно Закону № 3723-XII в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця. До виходу на пенсію позивач займала посаду завідуючого відділом субсидій Хмельницької міської ради.

11. 16 вересня 2016 року у зв'язку із збільшенням розміру посадового окладу працюючого державного службовця на посаді завідуючого відділом субсидій Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому із заявою про перерахунок пенсію згідно довідки від 16 вересня 2016 року № 6151.

12. Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 20 вересня 2016 року № 632/8-12 ОСОБА_2 повідомлено про те, що провести перерахунок її пенсії з 01 грудня 2015 року згідно довідки від 16 вересня 2016 року № 6151 немає законних підстав. Вказана відмова мотивована тим, що з 01 червня 2015 року Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII) скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом № 3723-ХІІ не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

У вказаному листі також зазначено, що Постановою КМУ № 1013 скасовано п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (далі - Постанова КМУ № 865), яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-XII. Разом з тим, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), Закон № 3723-XII втратив чинність.

13. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-XII

Станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії законодавцем не визначено іншого, ніж існувало на час призначення позивачу пенсії, порядку та підстав для її перерахунку, але скасовано механізм його реалізації.

15. До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли виходячи з того, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і викладено цю норму у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

16. Порядок здійснення перерахунку пенсії було визначено у п. 4 Постанови КМУ № 865, згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

17. Водночас, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 року № 1013, яка набрала чинності 15 грудня 2015, був виключений п. 4 Постанови КМУ № 865, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», а п. 5 змінений. Постанова КМУ № 1013 регламентувала лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачала а ні можливості, а ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

18. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VIII. У зв'язку з набуттям чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

19. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

20. У зв'язку з наведеним, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що відповідачем правомірно прийняте рішення про відмову в проведенні такого перерахунку пенсії позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі скаржник з посиланням на ст. 22, 58 Конституції України зазначає, що вона мала право на збільшення розміру пенсії в залежності від збільшення розміру заробітної плати державним службовцям, оскільки законодавство чинне на час її виходу на пенсію, передбачало право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовця на відповідній посаді.

22. На думку скаржника, посилання судів першої та апеляційної інстанцій на ст. 90 Закону № 889-VIII є помилковими, оскільки вказана стаття стосується призначення пенсій громадянам, які реалізовують своє право на пенсійне забезпечення з часу набрання чинності цим Законом, тобто з 01 травня 2016 року.

23. Скаржник, з посиланням на відповідну практику Європейського суду з прав людини, вказує, що бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

24. Також скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року (№ К/800/27323/16).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

26. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та /або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

27. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ. Зокрема, ч. 1 ст. 37-1 цього Закону (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

28. Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця, чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

29. Однак, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 09 грудня 2015 року постанови № 1013 та набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом № 889-VIII правове регулювання відносин щодо перерахунку пенсій державним службовцям зазнало змін.

30. Чинним законодавством України не передбачено можливості перерахунку органами Пенсійного фонду України пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. Положень, які б надавали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців не містить і Постанова КМУ № 1013.

31. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

32. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

33. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року по справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 745/458/16-а.

34. Відтак вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

35. Безпідставними є посилання позивача у касаційній скарзі на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися, оскільки відсутність правового регулювання відносин щодо перерахунку пенсій держаним службовцям не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду України.

36. У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що у зв'язку зі зміною правового регулювання відносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням державних службовців, розмір призначеної ОСОБА_2 пенсії не зменшився.

37. Також безпідставним є посилання позивача на ст. 58 Конституції України, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу призначення пенсії.

38. Щодо практики Європейського суду з прав людини, Суд зазначає, що посилання позивача на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 23 рішення від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України», згідно якої якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними також є безпідставним та висновки суду апеляційної інстанції не спростовує, оскільки у спірних правовідносинах вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже скасовано норми національного законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не можуть виникати «законні сподівання» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

39. Безпідставними є посилання позивача у касаційній скарзі на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 26 червня 2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України», оскільки в цьому рішенні Європейський суду з прав людини вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, право на яку було встановлено законом, однак жодного рішення з цього приводу прийнято не було. Натомість у справі що розглядається право на перерахунок пенсії на час звернення позивача із відповідною заявою до пенсійного органу не передбачене законом.

40. Безпідставним є також посилання позивача на постанову Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року (№ К/800/27323/16), оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України висновки цього суду, висловлені у вказаному судовому рішенні щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, не створюють обов'язку для врахування цих висновків судами при вирішенні інших справ, але між тим, можуть свідчити про відсутність єдності судової практики. Провідна роль у забезпеченні єдності судової практики належить Верховному Суду.

41. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

42. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

45. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 686/5229/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук