Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2019 року у справі №806/3602/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2019 року

м. Київ

справа №806/3602/15

адміністративне провадження №К/9901/13834/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року (суддя Гурін Д.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року (колегія у складі суддів: Капустинський М.М., Мацький Є.М., Шидловський В.Б.)

у справі №806/3602/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для ведення індивідуального садівництва у власність на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.03.2015 з урахуванням обставин викладених у рішенні суду.

2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 позов задоволено.

3. 18.01.2016 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, прийняти нову про відмову в позові, а справу розглядати без участі представника відповідача.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 відкрив касаційне провадження у справі.

5. 13.04.2016 позивач подав до суду заперечення на касаційну скаргу. Просить залишити судові рішення без змін, а справу розглядати за участю сторін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 подав до Головного управління Держземагентства у Житомирській області заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. До заяви були додані: викопіювання з кадастрової карти, викопіювання з оновлення планово-картографічних матеріалів земель Оліївської сільської ради, рішення Оліївської сільської ради від 27.01.2015 "Про розгляд заяв щодо надання погодження на надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", список громадян, яким рекомендовано звернутись із заявою до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, копія довідки про участь у вирішенні завдань АТО, копію паспорта та ідентифікаційного коду..

7. Листом Головного управління Держземагентства у Житомирській області №19-6-0.21-5158/2-15 від 27.03.2015 громадянину ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

8. Підставою для відмови стало те, що запитувана земельна ділянка прилягає до водного об`єкту і розташована у прибережній захисній смузі, а тому надання її у користування не відноситься до компетенції Головного управління Держземагентства у Житомирській області.

9. Згідно з висновками технічного звіту на предмет встановлення меж земельної ділянки прибережної захисної смуги та визначення крутизни схилу на ній, розташованої між землями гаражів ГО "Крошня" та ставом на території Оліївської сільської ради, земельна ділянка біля гаражів ГО "Крошня", що запитується громадянами, учасниками АТО, розташована за межами 50 метрової прибережної захисної смуги. Нахил поверхні у межах прибережної захисної смуги та на ділянці заявленій до відведення до трьох градусів. Категорія земель визначена як землі сільськогосподарського призначення.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до викопіювання з кадастрової карти (плану) з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та викопіювання з оновлення планово-картографічних матеріалів земель Оліївської сільської ради Житомирського району чітко видно, що бажана земельна ділянка знаходиться на відстані більше ніж 50 метрів захисної смуги ставу і не може належати до земель водного фонду.

11. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі, а тому відповідач не має компетенції щодо надання цієї земельної ділянки у користування або власність.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким повністю погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що матеріалами справи, а саме технічним звітом на предмет встановлення меж земельної ділянки прибережної захисної смуги та визначення крутизни схилу на ній, розташованої між землями гаражів ГО "Крошня" та ставом на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, підтверджено, що земельна ділянка біля гаражів ГО "Крошня", що запитується громадянами, учасниками АТО, розташована за межами 50-ти метрової прибережної захисної смуги і відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

13. З урахуванням наведеного суди дійшли висновку, що відповідач неправомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення з правом передачі у власність земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_1 . з підстав відсутності компетенції для надання такого дозволу.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

14. Відповідач у касаційній скарзі покликається на наступні аргументи:

а) відповідно до п. 3 ст. 60 ЗК України встановленню прибережної захисної смуги передує розроблення проекту землеустрою. Тобто, визначення відстані та градусу крутизни схилу передбачено винятково на підставі проекту землеустрою та винятково в літні місяці. Технічна документація, на яку посилається позивач, виготовлена в листопаді 2015 року, що виключає можливість здійснення вимірів, які повинні здійснюватись у період низької водності;

б) такого виду документації у сфері землеустрою як технічний звіт взагалі не існує, тому наданий позивачем технічний звіт не може братись до уваги як доказ;

в) на час подання касаційної скарги відповідачеві стало відомо, що третьою особою межі прибережної смуги ставу у с. Оліївка було встановлено та вона становить 100 м від водойми.

15. У запереченнях на касаційну скаргу позивач стверджує, що суди повністю з`ясували всі обставини справи, які мають значення, правильно застосували норми права Відповідно до ст. 198 ЗК України межі земель водного фонду необхідно встановити кадастровою зйомкою. Кадастрова зйомка виконана сертифікованим інженером, яка підтверджує, що бажана земельна ділянка знаходиться на відстані більше ніж 50 метрів захисної смуги ставу, а тому ніяк не може належати до земель водного фонду. Відповідач не надав жодних доказів, що на земельній ділянці кут нахилу більше 3 градусів. Кадастрова зйомка є однією з технічних складових документації із землеустрою.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, і дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, орієнтовною площею 0,09 га, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, якої відмовлено позивачеві, не належить до земель водного фонду. Зазначені обставини доводив ОСОБА_1 на підставі технічного звіту на предмет встановлення меж земельної ділянки прибережної захисної смуги та визначення крутизни схилу на ній, розташованої між землями гаражів ГО "Крошня" та ставом на території Оліївської сільської ради.

18. Таким чином, предметом спору є відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів.

19. Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

20. За змістом підпункту «б» частини 1 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

21. Згідно з частиною 2 статті 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період). При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

22. Зі змісту вищезазначених норм випливає, що дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки, на яку поширюється режим прибережної захисної смуги, з тією метою, щоб навіть потенційне їх порушення не могло зашкодити охороні навколишнього природного середовища в цілому й конкретному водному об`єкту зокрема.

23. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 N 486.

24. Наведене вище правове регулювання свідчить, що визначення відстані та градуси крутизни схилу передбачено на підставі проекту землеустрою та в літні місяці.

25. Згідно із статтею 26 Закону України "Про землеустрій" склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Її розробниками є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

26. Таким чином, суд погоджується з доводами скаржника, що позивач не належить до перелік осіб, що мають право на виготовлення проекту землеустрою.

27. Водночас, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не може свідчити про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір і межі встановлено законом, а тому такі земельні ділянки, що належали до земель водного фонду, не можуть бути передані у приватну власність (ст. 83 ЗК України) (постанова Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі N 3-52гс14).

28. Як вбачається з матеріалів справи, основним доводом позивача, який суди взяли до уваги, про те, що спірна земельна ділянка розташована за межами 50 метрової прибережної захисної смуги, є технічний звіт, виготовлений інженером-землевпорядником.

29. Разом з тим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не звернули увагу на те, що статтею 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено виключний перелік видів документації із землеустрою. В цьому переліку такий вид документації як технічний звіт відсутній.

Відповідач звертав увагу судів на цей аргумент, але його було проігноровано. Тому суди безпідставно послалися як на доказ на зазначений технічний звіт. Крім того, технічний звіт виготовлений в листопаді 2015 року, тобто не у меженний період (літні місяці), а також в період дощів, що виключає можливість здійснення вимірів, які повинні здійснювати у період низької водності.

30. Відповідно ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

31. З огляду на допущені обома судами порушення норм матеріального права, Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, якими позов задоволено, скасувати. Ухвалити нову судове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 351, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити повністю.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року скасувати.

3. Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб