Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 820/6011/16

касаційне провадження № К/9901/28931/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі у тексті - Центральна ОДПІ м. Харкова, Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя - Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (головуючий суддя - Лях О.П., судді - Старосуд М.І. , Яковенко М.М.) у справі за позовом Голови ліквідаційної комісії відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Луганську (далі у тексті - Голова ліквідаційної комісії Відділу УФЗ ДССЗЗІ України в м. Луганську) до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,

У С Т А Н О В И В:

Голова ліквідаційної комісії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку та захисту інформації України в м. Луганську, звернувся до адміністративного суду із позовом, у якому просив скасувати рішення за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Відділу УФЗ ДССЗЗІ України в м. Луганську з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 15.06.2016; податкове повідомлення-рішення від 23.06.2016 № Ю-028 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 10 738, 65 грн; податкове повідомлення-рішення від 23.06.2016 № Ю-029 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 172 940, 57 грн; рішення від 05.08.2016 № 0003171304 про застосуванням штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску на суму 5 369, 34 грн; рішення від 05.08.2016 №0003181304 про застосуванням штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску на суму 86 470, 29 грн.

На обґрунтування своїх вимог Голова ліквідаційної комісії Відділу УФЗ ДССЗЗІ України в м. Луганську посилався на те, що він фактично знаходяться на тимчасово непідконтрольній території - в м. Луганську Луганської області; Інспекція всупереч вимогам Податкового кодексу України неправомірно та безпідставно донараховала суми єдиного соціального внеску (далі у тексті - ЄСВ) Відділу УФЗ ДССЗЗІ України в м. Луганську, оскільки позивачем своєчасно та у повному обсязі перераховано всі суми ЄСВ до бюджету України, а наявність обставин непереборної сили, що призвели до виникнення такого податкового боргу, підтверджується сертифікатами Торгово-промислової палати України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкову вимогу Центральної ОДПІ № Ю-028 від 23.06.2016 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 10 738, 65 грн; скасовано податкову вимогу Центральної ОДПІ № Ю-029 від 23.06.2016 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 172 940, 57 грн; скасовано рішення Центральної ОДПІ №0003171304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органам доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.08.2016 на суму 5 369, 34 грн; скасовано рішення Центральної ОДПІ №0003181304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органам доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.08.2016 на суму 86 740, 29 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначав, що в умовах проведення антитерористичної операції на території Луганської області Відділ УФЗ ДССЗЗІ України в м. Луганську вжив вичерпних заходів щодо забезпечення своєчасного перерахування єдиного соціального внеску, а надання звітів про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за спірні періоди не було можливим з об`єктивних причин, що також підтверджується відповідними документами.

Крім того, суд вказав, що фактично позивач просив у позовній заяві скасувати акт документальної позапланової виїзної перевірки Відділу УФЗ ДССЗЗІ України у м. Луганську з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 15.06.2016 року від 23.06.2016№2401/1304/1182675, але акт оформлення результатів ревізії не є рішенням суб`єкту владних повноважень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Центральна ОДПІ м. Харкова подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання обов`язків визначених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у т.ч. в частині своєчасного нараховування, обчислення та сплати єдиного внеску, а зазначений Сертифікат від 12.07.2016 № 6478 про форс-мажорні обставини, виданий Харківською торгово-промисловою палатою (далі у тексті - Харківська ТПП) до перевірки наданий не був, а тому не міг бути врахований під час прийняття податкових повідомлень - рішень.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.03.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28.03.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Луганську був зареєстрований у м. Луганськ до грудня 2014 року.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Відділу УФЗ ДССЗЗІ України у м. Луганську з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 15.06.2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.06.2016 №2401/1304/1182575.

На підставі висновків проведеної перевірки, податковим органом було прийнято: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.06.2016 № Ю-028 про необхідність сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 10 738, 65 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.06.2016 № Ю-029 про необхідність сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 172 940, 57 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.08.2016 № 0003171304 у розмірі 5 369, 34 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.08.2016р. № 0003181304 у розмірі 86 470, 29 грн.

Зазначені вище рішення податкового органу оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідками розгляду яких рішеннями ГУ ДФС у Харківській області від 08.09.2016 №5193/10/20-40-10-01-14, від 20.10.2016 №5795/10/20-40-10-01-14 та ДФС України від 10.10.2016 №17482/5/99-99-11-02-02-25 рішення та вимоги залишила без змін.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи містяться відповідні документи на підтвердження здійснення перерахування єдиного соціального внеску за червень-жовтень 2014 року з розрахункового рахунку Відділу УФЗ ДССЗЗІ України в м. Луганську та зарахування такої сплати на відповідні рахунки.

Обґрунтовуючи свою позицію ОДПІ у м. Харкові посилалась на положення частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно з якою платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Стосовно застосування штрафних санкцій, відповідач керувався частиною одинадцятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якою передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10%).

Згідно вимог статті 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та визнається сторонами у справі, позивачем платежі в рахунок погашення зобов`язань з єдиного внеску здійснені були до Державного бюджету України одночасно з виплатами заробітної плати, як того вимагає частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", незважаючи на можливість бути звільненими від сплати єдиного внеску.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Згідно з пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 №219-VIII пункт 9-3 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII вважати пунктом 9-4.

Отже, з аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Місто Луганськ Луганської області, на території якого знаходиться відповідач, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) та від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, Позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, тому згідно із положеннями Закону №1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині несвоєчасного або не в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску за період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

При цьому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, наявність сертифіката Торгово-промислової палати України не є обов`язковою підставою для звільнення платників від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо вчасної сплати єдиного внеску, в даному випадку, зважаючи на законодавче закріплення такого права, достатньо підтвердженого факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО, з урахуванням чого колегія суддів вважає, що доводи контролюючого органу в цій частині є необґрунтованими.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова