Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №440/798/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

справа № 440/798/19

адміністративне провадження № К/9901/30382/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 440/798/19

за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: С. С. Сич) від 24 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Н. С. Бартош, І. М. Ральченко, З. Г. Подобайло) від 08 жовтня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 05 березня 2019 року Приватний нотаріус Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03 квітня 2019 року, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 09 жовтня 2018 року № 3166/5.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, невмотивованим, незаконним, винесеним із порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення контролю, а тому підлягає скасуванню судом. Вказує, що позивачем не було допущено порушень законодавства України, за які його притягнуто до відповідальності оскаржуваним наказом, наказ від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 є невмотивованим, а також у порушення вимог Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації спірний наказ не надіслано позивачу у строки, передбачені відповідним Порядком.

3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/798/19, клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи Державного підприємства «Національні інформаційні системи» задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «Національні інформаційні системи»), у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Нотаріальної палати України - відмовлено, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 12:00 04 квітня 2019 року, витребувано докази.

4. 25 березня 2019 року Приватний нотаріус Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка проявилась у відмові відновити доступ приватного нотаріуса - державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення строку тимчасового блокування доступу до вказаного реєстру, встановленого наказом № 3166/5 від 09 жовтня 2018 року;

- зобов`язати Міністерства юстиції України негайно відновити доступ приватному нотаріусу - державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Підставою для звернення до суду з позовом у справі № 440/1057/19 позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю Міністерства юстиції України щодо не відновлення доступу приватного нотаріуса - державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення строку тимчасового блокування доступу до вказаного реєстру, встановленого наказом № 3166/5 від 09 жовтня 2018 року. Вважає, що має місце застосування відповідачем зворотної сили нормативно-правового акта, який на час винесення наказу та притягнення позивача до відповідальності не діяв.

6. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/1057/19, клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи ДП «Національні інформаційні системи» задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15:00 23 квітня 2019 року, витребувано докази.

7. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року об`єднано справу № 440/798/19 за адміністративним позовом приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ДП «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу зі справою № 440/1057/19 за адміністративним позовом приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ДП «Національні інформаційні системи», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в одне провадження, присвоївши їм № 440/798/19, підготовче засідання відкладено до 15:00 23 квітня 2019 року.

8. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суд від 23 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 440/798/19 на тридцять календарних днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16:00 14 травня 2019 року.

9. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року клопотання представника позивача про залучення другого відповідача у справі № 440/798/19 - задоволено. Залучено до участі у справі № 440/798/19 в якості другого відповідача ДП «Національні інформаційні системи».

10. Протокольною ухвалою суду від 31 травня 2019 року у зв`язку з залученням другого відповідача оголошено перерву в судовому засіданні до 09:00 24 червня 2019 року.

11. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи», що полягає у не відновленні приватному нотаріусу Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення строку тимчасового блокування доступу до вказаного реєстру, встановленого наказом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Зобов`язано Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити приватному нотаріусу Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 листопада 2019 року Державне підприємство «Національні інформаційні системи» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року в частині вимог до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» відмовити.

13. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

14. 20 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

15. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_2 08 січня 2009 року, та позивачу видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності 23 січня 2009 року.

17. На підставі наказу Міністерства юстиції України від 15 липня 2018 року № 2555/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», яким, зокрема, затверджено перелік державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, головним спеціалістом відділу контрою у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату ОСОБА_6 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за результатами якого складено відповідний акт від 30 серпня 2018 року, у якому зафіксовано, що в ході проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинених державним реєстратором - приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 виявлені порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

18. Наказом Міністерства юстиції України від 17 вересня 2018 року № 3349/7 призначено проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 з дати реєстрації цього наказу (пункт 1 наказу); утворено відповідно Комісію для проведення камеральної перевірки.

19. Копія наказу від 17 вересня 2018 року № 3349/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1» надіслана позивачу листом Міністерства юстиції України від 19 вересня 2018 року вих. № 10074/19.3.2/34-18.

20. За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 складено довідку від 25 вересня 2018 року, у якій відповідно до частини 2 статті 17-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

21. У довідці від 25 вересня 2018 року зафіксовано, що 26 липня 2017 року до приватного нотаріуса ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок № 20 ), зареєстрованою у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 23401182 (далі - заява № 23401182). Разом із заявою № 23401182 подані такі документи (електронні копії розміщені у Державному реєстрі прав): договір дарування, посвідчений 07 грудня 2001 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 за реєстровим № 3234; свідоцтво про смерть, видане 06 грудня 2016 року Пирятинським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, серії НОМЕР_1 ; технічний паспорт, виготовлений 19 листопада 2015 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 ; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, видана 09 грудня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області за № ПТ142153431770 (далі - Декларація). Згідно з Декларацією відбулось будівництво житлового будинку з мансардою та вигрібною ямою. 26 липня 2017 року за результатами розгляду заяви № 23401182 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 36363394, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1312879953238 та зареєстровано право власності за померлою ОСОБА_5 . У довідці вказано, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 4 частини 1 статті 3, частини 3 статті 10, частини 4 статті 18, частини 1 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 40, 41, 66 Порядку № 1127, оскільки державну реєстрацію права власності за заявою № 23401182 приватним нотаріусом ОСОБА_1 здійснено за відсутності: витягу із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи; документу, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу; документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки право власності на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок АДРЕСА_1 , на момент реєстрації не було зареєстровано у Державному реєстрі прав. Приватним нотаріусом ОСОБА_1 до запису про право власності № 21614670 за померлою ОСОБА_5 не внесено відомостей про смерть такої особи, чим порушено вимоги частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 9, 10, 25 Порядку № 1127.

22. Також зазначено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 під час формування та реєстрації заяв № 26926508, № 26927867, № 26976848, № 27168156, № 28831328 не додано документів, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника юридичної особи, що є порушенням вимог статей 10, 16, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 9, 10, 25, 571 Порядку № 1127.

23. Керуючись статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, на підставі довідки від 25 вересня 2018 року за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 17 вересня 2018 року № 3349/7, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (пункт 1 наказу); виконання пункту 1 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

24. Листом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2018 року № 10615/19.3.2/36-18 копію наказу від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» надіслано для виконання до ДП «НАІС», у якому також просило надати інформацію стосовно реєстраційних номерів заяв, які перебувають на розгляді у зазначеного приватного нотаріуса.

25. Листом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2018 року № 10616/19.3.2/36-18 копію наказу від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та копію довідки від 25 вересня 2018 року, на підставі якої прийнято зазначений наказ, надіслано позивачу рекомендованим листом.

26. Позивач не погодився з наказом Міністерства юстиції України «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 та бездіяльністю щодо не відновлення приватному нотаріусу Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 . доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення строку тимчасового блокування доступу до вказаного реєстру, встановленого наказом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що після закінчення трьохмісячного строку, встановленого спірним наказом від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 та станом на час розгляду справи судом, позивачу не відновлено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому має місце протиправна бездіяльність першого відповідача. Також, суд вказав, що Державне підприємство «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, саме Державне підприємство «Національні інформаційні системи» здійснює відновлення доступу користувачу до відповідного реєстру, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи», що полягає у не відновленні приватному нотаріусу Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення строку тимчасового блокування доступу до вказаного реєстру, встановленого наказом Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», та зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити приватному нотаріусу Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

28. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 суд першої інстанції зазначив, що цей наказ прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених вимог до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

30. Скаржник наводить доводи аналогічні доводам апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями в частині. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що судом першої та апеляційної інстанції не враховано норми чинного законодавства, що регулює питання відновлення до Єдиних та Державних реєстрів, не з`ясовано належним чином, обсяг повноважень ДП «Національні інформаційні системи», безпідставно визначено останнього суб`єктом владних повноважень, та внаслідок необґрунтованого та безпідставного виходу за межі позовних вимог, прийнято спірні рішення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

32. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

33. Враховуючи те, що судові рішення оскаржується тільки другим відповідачем та виключно в частині задоволення позовних вимог до ДП «Національні інформаційні системи», рішення попередніх інстанцій в іншій частині касаційним судом не переглядається.

34. Статтею 1 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

35. Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (стаття 2-1 Закону № 3425-XII).

36. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав визначені Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

37. Так, згідно пункту 2 частини першої статті 2 вищевказаного Закону, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

38. Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 1952-IV, Міністерство юстиції України: забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

39. Як встановлено пунктом 2 частини першої статті 10 Закону № 1952-IV, державним реєстратором є: нотаріус.

40. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 1952-IV, державні реєстратори, суб`єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

41. Частиною 1 статті 37-1 Закону № 1952-IV встановлено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

42. Відповідно до пункту першого частини другої вищенаведеної статті Закону, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

43. Умови, підстави та процедуру надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (далі - реєстри), уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації, центрів надання адміністративних послуг, утворених відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» (далі - центри надання адміністративних послуг), нотаріусам, їх помічникам, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальних органів, органів ліцензування, дозвільних органів, державним та приватним виконавцям та іншим особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрах (далі - користувачі) визначено Порядком надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 2015 року № 2586/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2015 року за № 1568/28013 (далі - Порядок).

44. Відповідно до приписів пункту 2 Порядку (у редакції, чинній на час винесення наказу про притягнення позивача до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до реєстру), доступ до реєстрів надається користувачам на безоплатній основі на підставі договору, укладеного з адміністратором реєстрів відповідно до загальних засад цивільного законодавства. У разі якщо користувачем є державний нотаріус, договір укладається між державною нотаріальною конторою, у якій працює такий користувач, та адміністратором реєстрів.

45. Пунктом 6 Порядку (у редакції, чинній на час винесення наказу про притягнення позивача до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до реєстру) встановлено, що тимчасове блокування та анулювання доступу до реєстрів у випадках, передбачених законом, здійснюється технічним адміністратором реєстрів на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, оформленого відповідно до законодавства.

Адміністратор реєстрів у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, яке надсилається супровідним листом, невідкладно здійснює тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру відповідного користувача незалежно від того, чи змінено ним категорію користувача (уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг, нотаріус, його помічник, посадова особа Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, уповноважена відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрі) на момент надходження відповідного рішення.

Тимчасове блокування доступу користувача до відповідного реєстру здійснюється на строк, указаний у рішенні Міністерства юстиції України, його територіального органу. У разі якщо дата відновлення доступу користувачу припадає на вихідний або святковий день, відновлення такого доступу здійснюється на наступний робочий день.

46. Наказом Міністерства юстиції України 29 грудня 2018 року № 4146/5 затверджено Зміни до деяких наказів Міністерства юстиції України, якими, серед іншого, друге речення абзацу третього пункту 6 Порядку викладено в такій редакції: «Відновлення доступу користувачу, у тому числі нотаріусу, здійснюється на наступний робочий день з дня спливу відповідного строку за умови надання таким користувачем сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, отриманого після прийняття Міністерством юстиції України, його територіальним органом рішення про тимчасове блокування доступу до відповідного реєстру.».

47. Вказані зміни до Порядку набрали чинності 04 січня 2019 року, тобто після прийняття відповідачем наказу від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

48. Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

49. Конституційний Суд України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

50. У даному випадку на час вчинення позивачем порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності на підставі пункту першого частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV та на час прийняття наказу Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2018 року № 3166/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Пирятинського районного округу Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», яким тимчасово заблоковано доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, положеннями Порядку не передбачалось як додаткове зобов`язання для відновлення доступу до реєстру за порушення вимог Закону № 1952-IV у вигляді отримання сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, а тому поширення на позивача пункту 6 Порядку (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 грудня 2018 року № 4146/5) є порушенням статті 58 Конституції України.

51. Інших підстав не відновлення позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім ненадання позивачем сертифікату про підтвердження професійної компетентності, відповідачем вказано не було.

52. Окрім того, інших застережень щодо відновлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім самого строку блокування, не встановлено.

53. За таких обставин, враховуючи сплив строку тимчасового блокування позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд касаційної інстанції погоджується з тим, що бездіяльність Міністерства юстиції України, яка проявилась у відмові відновити доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення строку тимчасового блокування доступу до вказаного реєстру, встановленого наказом № 3166/5 від 09 жовтня 2018 року є протиправною.

54. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

55. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

56. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.

57. Як встановлено частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

58. Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

59. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

60. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

61. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

62. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

63. Згідно Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

64. Відповідно до пункту 6 Порядку встановлено, що тимчасове блокування та анулювання доступу до реєстрів у випадках, передбачених законом, здійснюється технічним адміністратором реєстрів на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, оформленого відповідно до законодавства. Адміністратор реєстрів у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, яке надсилається супровідним листом, невідкладно здійснює тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру відповідного користувача незалежно від того, чи змінено ним категорію користувача (уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг, нотаріус, його помічник, посадова особа Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, уповноважена відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрі) на момент надходження відповідного рішення.

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Національні інформаційні системи» є адміністратором реєстру, якому визначений обов`язок, після надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу, здійснювати тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру.

66. Так, адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.

67. У межах адміністрування Єдиних та Державних реєстрів адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження, інформаційного та технічного обслуговування, модернізації веб-ресурсів та веб-сервісів Міністерства юстиції України, надає у випадках, визначених законодавством, послуги у сфері функціонування Єдиних та Державних реєстрів, здійснює технічне та технологічне супроводження інформаційної взаємодії Міністерства юстиції України та адміністратора Єдиних та Державних реєстрів з метою оперативного вирішення питань, що стосуються функціонування реєстрів.

68. Частиною 7 статті 2 Закону № 1952-IV встановлено, що технічний адміністратор Державного реєстру прав - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром;

69. Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 Статуту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Державне комерційне підприємство «Національні інформаційні системи» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

70. У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим Статутом.

71. Згідно з приписами пункту 2.2 цього Статуту основними завданнями Підприємства є, зокрема, адміністрування Систем.

72. На підставі викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що у даних спірних правовідносинах ДП «Національні інформаційні системи» є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України.

73. Як зазначалося вище, рішення про тимчасове блокування доступу до реєстру прийняте на трьохмісячний строк, який на момент вирішення справи в суді першої інстанції вже сплинув, але доступ до реєстру позивачу відновлений не був, що порушує його права в контексті того, що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 місяці та не поновлення доступу після спливу цього строку фактично позбавляє позивача можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності. При тому, що позивач має зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне зупинення його діяльності і після спливу трьохмісячного строку.

74. Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що ДП «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, саме ДП «Національні інформаційні системи» здійснює відновлення доступу користувачу до відповідного реєстру, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, відповідно до статті 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статті 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, є необхідним саме зобов`язати ДП «Національні інформаційні системи» відновити приватному нотаріусу Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець Оксані Олександрівні доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без надання сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, оскільки саме такий спосіб захисту у повній мірі сприятиме відновленню прав позивача.

75. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

76. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

77. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

78. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

79. Згідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

80. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

81. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 440/778/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов