Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2020 року у справі №366/2365/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

м.Київ

справа №366/2365/17

провадження №К/9901/32055/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

на постанову Іванківського районного суду Київської області від 21.08.2017 (суддя Тетервак Н.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (головуючий суддя Губська Л.В., судді Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.)

у справі №366/2365/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

про ви знання протиправною та скасування постанови, приписів та протоколу, установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовною заявою до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за участі третьої особи ОСОБА_2 , в якій просила суд визнати незаконними та скасувати протокол від 07.07.2017 №1-Л-А-0707/4 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, припис від 07.07.2017 №С-0707/4, припис від 07.07.2017 №С-0707/5 та постанову про адміністративне правопорушення від 19.07.2017 №А-1907/1, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1,6 ст. 96 КУпАП.

2. Постановою Іванківського районного суду Київської області від 21.08.2017 у справі №366/2365/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позов задоволено частково, визнано незаконним і скасовано приписи від 07.07.2017 №С-0707/4, від 07.07.2017 №С-0707/5 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; визнано незаконною та скасовано постанову про адміністративне правопорушення від 19.07.2017 №А-1907/1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1,6 ст. 96 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 25500,00грн. В решті позовних вимог-відмовлено.

3. Департамент державної архітектуро-будівельної інспекції у Київській області з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернулося з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Іванківського районного суду Київської області від 21.08.2017 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №366/2365/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 09.08.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримано від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КС 083162221562 на об`єкт будівництва: «Нове будівництво дитячого розважально-виховного центру по вул.Київська,12 в смт.Іванків, Київської області». Відповідно до зазначеної Декларації позивач та третя особа виступають як Замовники та Генпідрядники будівництва.

6. Відповідачем проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за вказаною адресою, за результатами якої складено Акт від 19.06.2017 №Т-1906/1.

7. Згідно з актом планової перевірки від 19.06.2017 за № Т-1906/1, проектувальником Приватним підприємством «АРЦС» запроектовано об`єкт будівництва всупереч вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану смт Іванків, затвердженого рішенням Іванківської селищної ради від 02.06.2011 за №VІ-15-419 (на розі вул. Київська та пров. Київський територія визначена, як зона зелених насаджень загального користування з водоймою), чим порушено вимоги ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положенням містобудівної документації на місцевому рівні (Генеральний план м.Іванків);

-проектна документація, стадія Проект, розроблена не в повному об`ємі для об`єктів невиробничого призначення наведеному у додатку Д, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», чим порушено вимоги cт. 23, 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

-проектувальником в розділі Організація будівництва (аркуш буд генплан 2015-05/011-ОБ) огородження будівельного майданчику запроектоване частково, лише з боку вул. Київська та пров. Київський). Складування матеріалів запроектовано частково за межами земельної ділянки, яка належить замовникам, чим порушено вимоги cт. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

-проектувальником запроектовано об`єкт будівництва з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (МБУ) від 17.03.2015 за №01-17/02-2015, а саме: в МБУ поверховість зазначена 4 поверхи в т. ч. цокольний, а запроектовано 4 поверхи, цокольний та технічний, чим порушено вимоги cт. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

-проектувальником запроектовано будівлю дитячого розважально-виховного центру та пандус з підпірною стіною, частково за межами земельної ділянки, яка належить замовникам, чим порушено вимоги cт. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

-замовником будівництва наведені недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.08.2016 № КС 083162221562, а саме: в пункті інформація про генерального підрядника не зазначено генпідрядну організацію, яка здійснює будівельні роботи, ПВР розробляє, будівельна організація на види та етапи робіт, які вона виконує. Для стадних видів робіт ПВР може розроблятися із залученням проектних організацій (у тому числі у складі проектної документації або науково-дослідних організацій відповідного напряму діяльності. ПВР повинен бути узгоджений з ПОБ за основними показниками: межі будівельного майданчика, прийняті методи будівництва, принципові рішення з організації і послідовності робіт, вимоги щодо міцності, стійкості та надійності об`єкта будівництва, вимоги комплексної безпеки будівництва, чим порушено вимоги ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5.3.5 ДБН А.3.1-5:2016. «Організація будівельного виробництва»;

-генпідрядником будівельний майданчик огороджено частково, розведення тимчасових електромереж виконано з порушенням (не забезпечено висоту прокладання кабелів та проводів на висоті над рівнем настилу 2,5м - над робочими місцями), чим порушено вимоги п.6.4.3,6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека»;

-генпідрядником не встановлено інформаційний стенд та схему руху автотранспорту. Окрім того будівельний майданчик організовано, не у відповідності до ПВР, чим порушено вимоги п.6.2 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного будівництва»;

- генпідрядником під час перевірки не надано протоколи випробування контрольних зразків арматури та журнал вхідного контролю, чим порушено вимоги п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного будівництва».

8. 07.07.2017 відповідачем відносно ОСОБА_1 складено протокол 1-Л-А-0707/4 про адміністративне правопорушення та приписи (С-0707/4, С-0707/5) про усунення наведених в акті перевірки порушень, а 19.07.2017 винесено постанову №А-1907/1, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,6 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.

9. Позивач вважає протиправними протокол, приписи та постанову про накладення штрафу, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Задовольняючи позовні вимоги про скасування приписів і постанови у справі про адміністративне правопорушення, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що:

- чинним законодавством передбачена альтернативність видання приписів та не передбачена можливість одночасного прийняття двох приписів: про усунення порушень та про зупинення робіт;

- зазначивши дев`ять порушень у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено лише один протокол відразу стосовно усіх порушень. Так, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення ч.ч.1, 6 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при цьому, в оскаржуваній постанові на позивача накладенні штрафні санкції у розмірі 25 500 грн., що відповідає розміру санкції передбаченої ч. 6 ст. 96 КУпАП, але, ні в протоколі, ні в приписах не ставиться ОСОБА_1 в провину виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оскільки спірний об`єкт будівництва відповідно до проектної документації належить до ІІІ категорії складності, згідно зареєстрованої відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.08.2016 №КС 083162221562, то дозвіл на виконання будівельних робіт в такому разі не вимагається;

- у повідомленні про проведення планової перевірки від 26.05.2017 №10/10-18/2605/06/01 підставою перевірки зазначено наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 №1012, однак, в ньому відсутній об`єкт будівництва «Дитячий розважально-виховний центр за адресою: Київська обл., смт. Іванків, вул.. Київська, 12», а також доказів направлення позивачу наказу від 23.03.2017 №466 «Про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва на 2 квартал 2017 року», в додатку до якого спірний об`єкт значиться, матеріали справи не містять;

- головний інспектор державного нагляду порушив при винесенні постанови вимоги ст.252 КУАП про оцінку доказів за своїм внутрішнім переконання.

11. Суд першої інстанції також зробив висновок про те, що протокол про адміністративне правопорушення - це документ, на підставі якого винесено постанову, тому суд, враховуючи те, що він є похідним документом, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування та визнання його не законним, обмежившись його оцінкою, щодо належності та допустимості як доказу, а саме: протокол від 07.07.2017 №1-Л-А-0707/4 не відповідає вимогам ст.256 КпАП України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що процедурні порушення при перевірці не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за доведене правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

13. Скаржник вважає, що наказ відповідача від 26.12.2016 №1012, і наказ від 23.03.2017 №466 не мали направлятися позивачу, оскільки для проведення планової перевірки по відповідному об`єкту будівництва було прийнято направлення від 23.05.2017.

14. Відповідач категорично не погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що законодавством не передбачено можливість одночасного прийняття припису про усунення порушень та припису про зупинення виконання робіт та вважає, що така можливість передбачена ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

15. У запереченнях на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанції та зазначає, що зазначені у протоколі та приписах відмітки про те, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису не відповідають дійсності, оскільки вказані документи не були надані позивачу для ознайомлення, що спричинило неможливість ОСОБА_1 подати свої заперечення на такі документи відповідача. Вказані документи були отримані позивачем поштою 19.07.2017, тобто в день прийняття постанови про накладення штрафу за адміністративне правопорушення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

18. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

19. Відповідно до п. 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

20. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що планова перевірка має бути передбачена планом роботи органу архітектурно-будівельного контролю на відповідний період, а періодичність її проведення залежить від ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у направленні на проведення планової перевірки від 23.05.2017 зазначено, що перевірка проводиться на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.03.2017 №466, у повідомленні від 26.05.2017 №10/10-18/2605/06/01 вказано, що перевірка буде проводитися на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 №1012.

При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що в наказі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 №1012 відсутній об`єкт будівництва «Дитячий розважально-виховний центр за адресою: Київська обл., смт. Іванків, вул. Київська, 12».

21. Тобто, відповідачем у повідомленні необґрунтовано вказано підставу для планової перевірки - наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 №1012.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що планова перевірка проведена на підставі направлення від 23.05.2017 і наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.03.2017 №466, але відповідач не надав судам попередніх інстанцій надсилання відповідного направлення ОСОБА_1 або повідомлення її в інший спосіб про дати, в які буде проведено планову перевірку.

22. Суд першої інстанції встановив, що перевірку проведено без ОСОБА_1 або її законного представника, а також позбавлено її можливості надати свої пояснення або заперечення щодо відповідної перевірки.

23. Верховний Суд вважає, що таке порушення істотнотно вплинуло на законність проведеної планової перевірки, виходячи з такого.

24. У п. 9 Порядку Порядок №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями п.п. 16, 18 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

25. Як передбачено у п. 17, п. 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

26. Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244) визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", пунктом 13 якого визначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

27. Згідно з п. 14 Порядку №244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком, а пунктом 17 останнього визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

28. Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними Порядком №244 та Порядком №553.

Викладене свідчить про наявність порушень процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та порушень процедури розгляду цих матеріалів.

Зокрема, факт несвоєчасного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

29. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом.

Один примірник припису надає суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідачем у приписі про усунення порушень було зазначено дату для добровільного усунення виявлених порушень 07.08.2017, а постанову про накладення штрафу прийнято до закінчення цього строку, що позбавило можливості позивача добровільно усунути виявлені порушення.

30. Щодо одночасного винесення відповідачем приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, Верховний Суд зазначає таке.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічні різновиди приписів визначено також і у пп. 3 п. 11 Порядку №553.

Своєю чергою п. 17 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

31. Верховний Суд зазначає, що вказаною нормою закону визначено види приписів, які можуть приймати посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, а Порядком №553 конкретизовано, що посадовою особою може бути обрано - або припис про усунення порушень, або припис про зупинення робіт.

Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт включає вимоги щодо усунення порушеннь вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У зв`язку з цим прийняття посадовою особою органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки одночасно обох приписів щодо одних і тих самих порушень є недоцільним.

32. Доводи касаційної скарги про те, що процедурні порушення при перевірці не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за доведене правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглянуті і відхилені Верховним Судом, оскільки встановлені судами попередніх інстанції порушення у їх сукупності, допущені посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки унеможливили прийняття законного, обґрунтованого і справедливого рішення суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу.

33. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що відповідачем допущено суттєві порушення процедури проведення перевірки, встановленої законодавством, що є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.

34. За приписами ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

35. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

36. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту державної архітектуро-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 21.08.2017 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №366/2365/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний