Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.03.2019 року у справі №826/19650/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 березня 2019 року

справа №826/19650/14

адміністративне провадження №К/9901/27410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року у складі судді Кобилянського К.М.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у складі суддів Земляної Г.В., Межевича М.В., Сорочко Є.О.

у справі № 826/19650/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

15 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2014 року №0012382201, яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 106 488 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26622 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

11 березня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року, позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2014 року №0012382201.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановили правомірність формування позивачем за липень 2014 року податкового кредиту за спірними господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «КГБ Фудс Трейдінг» на підставі відповідних первинних документів та податкових накладних, які в повному обсязі підтверджують економічний зміст спірної операції та ділову мету.

У липні 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Мотивів того, в чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права касаційна скарга не утримує. Доводи відповідача зводяться до непогодження ним з оцінкою наданою судами попередніх інстанцій встановленим обставинам, та викладенням податкової інформації, яка міститься в акті про неможливість проведення зустрічної звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю «КГБ Фудс Трейдінг» (далі - власна назва, контрагент позивача).

06 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків на виконання вимог ухвали цього суду від 18 липня 2016 року, справа №826/19650/14 витребувана з суду першої інстанції.

30 вересня 2016 року від Товариства надійшло заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін з посиланням на їх законність та обґрунтованість.

08 грудня 2016 року справа №826/19650/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

22 лютого 2018 року справа №826/19650/14 разом з матеріалами касаційного провадження № К/9901/27410/18 передана з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої складено акт від 14 листопада 2014 року №1249/26-54-22-01-34956246 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2014 року на загальну суму 106 488,00 грн та відповідно до заниження на цю суму податку на додану вартість.

02 грудня 2014 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 86.7 статті 86, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0012382201, яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 133110,00 грн, у тому числі 106 488,00 грн за основним платежем, 26 622,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», не підтвердження здійснення операцій належними первинними документами бухгалтерського обліку, фактичним не отриманням товару, відсутністю поважної розумної економічної мети здійснення операцій.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.2, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що електромонтажні роботи, до виконання яких на умовах субпідряду позивачем залучалось Товариство з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», виконувались на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛФ» (код ЄДРПОУ35033679).

09 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛФ» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (Субпідрядник) укладений договір субпідряду № КР-ПЕ, згідно якого Субпідрядник зобов'язується на умовах договору та згідно вимог діючого законодавства за завданням Генпідрядника на свій ризик, власними силами, засобами, технікою і обладнанням доставити матеріали до місця виконання робіт, виконати і здати Генпідряднику в установлений договором строк комплекс робіт, передбачений додатком №1 до договору «Розподіл ціни договору по пакетам робіт» (п.1.1); проектна документація на виконання робіт видається Генпідрядником (п. 1.3); роботи повинні бути виконані до 05 грудня 2013 року включно (п. 2.1); вартість робіт за договором складає 4 794 114 (чотири мільйони сімсот дев'яносто чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 85 коп. з ПДВ і є твердою (п.п. 5.1, 5.2 договору).

05 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛФ» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (Субпідрядник) укладена Додаткова угода №1 до договору субпідряду №КР-ПЕ від 09 серпня 2013 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо внесення змін до об'єму робіт за договором, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» доручено виконання додаткового об'єму електромонтажних робіт, передбачених додатком №1 до додаткової угоди, на суму 1 360 800 (один мільйон триста шістдесят тисяч вісімсот) грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 226 800 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот) грн 00 коп. (п.1 додаткової угоди).

З метою належного та вчасного виконання умов вищезазначеного договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 20 лютого 2014 року № ПТ/2002/КР, за умовами якого Субпідрядник бере на себе зобов'язання на умовах договору та згідно вимог діючого законодавства та відповідно до завдання та вимог підрядника, у встановлені терміни на свій ризик власними і залученими силами виконати та здати комплекс робіт Повний перелік робіт є в додатку №1 до договору «розподіл ціни договору по пакетам робіт».

Роботи виконуються з матеріалів субпідрядника, проектна документація для виконання робіт надається підрядником, технологія виконання робіт узгоджується з підрядником до початку виконання робіт, субпідрядник підтверджує відведення місць робіт, отримання всієї необхідної інформації та проектної документації для виконання робіт, яка наявна в матеріалах справи.

Строк виконання робіт згідно договору встановлена до 03 липня 2014 року.

Ціна договору складає всього 638 927,34 грн, в тому числі податок на додану вартість 106487,89 грн.

В підтвердження виконання електромонтажних робіт на об'єкті - торгівельно -розважальний комплекс на перехресті вул. Червоногвардійської та Червоноткацької в Дарницькому районі м. Києва, Товариством надані та долучені до матеріалів справи акти здачі-приймання виконаних робіт з додатками (в яких вказано повний перелік проведених робіт, кількість використаного матеріалу та розрахунок вартості виконаних підрядних робіт і суми оплати за розрахунковий місяць: №№ 1-4 від 01 липня 2014 року, №№ 5-8 від 02 липня 2014 року, №№ 9-11 від 03 липня 2014 року), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на загальну суму 638927,34 грн. (в т.ч. ПДВ -106487,89 грн), рахунки - фактури, податкові накладні, на підставі зазначених документів позивач відображав отримані електромонтажні роботи в бухгалтерському та податковому обліку.

Аналізуючи положення статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ та застосовуючи ці норми до спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій у охопленому перевіркою періоді Товариством з його контрагентами та дійшли висновку про правомірність віднесення позивачем податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі відповідних первинних документів бухгалтерського обліку та належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних.

Податковим органом не заперечується та обставина, що вищезазначені документи оформлені належним чином та відповідають вимогами чинного податкового законодавства України до оформлення первинних документів.

Судами попередніх інстанцій досліджені акти звірки взаєморозрахунків від 08 липня 2014 року та від 04 серпня 2014 року, які підтверджують проведення повного розрахунку за отримані послуги Товариством за договором від 20 лютого 2014 року №ПТ/2002/КР про відступлення права вимоги від 08 липня 2014 року №0807/14, укладеного між первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», новим кредитором - Приватним підприємством «Люкспостач» та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго».

Згідно цього договору про відступлення права вимоги первісний кредитор (контрагент позивача) передає належне йому право вимоги згідно з договором субпідряду від 20 лютого 2014 року №ПТ/2002/КР з боржником, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.

Суди першої та апеляційної інстанцій також установили виконання позивачем в повному обсязі своїх зобов'язань перед Замовником (Товариством з обмеженою відповідальністю СТІЛФ») по додатковій угоді, для виконання робіт якої і було залучено спірного контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг», що підтверджується рахунком-фактурою, актом здачі-приймання виконаних робіт, додатком №1 до акту здачі-приймання виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року, податковою накладною, банківською випискою.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з його контрагентом та свідчать про безпідставність збільшення податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 106 488,00 грн спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відсутність підстав збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає неприйнятними доводи заявника касаційної скарги, які також спростовані судом апеляційної інстанції, щодо порушення позивачем Закону України «Про охорону праці» у зв'язку з неподанням до перевірки журналу вступного інструктажу, оскільки це не є свідченням порушення Товариством податкового законодавства, а також документом який доводить нереальність господарської операції. Цей Закон за його преамбулою визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці та не впливає на склад податкових правопорушень, покладених в основу збільшення грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням.

Неприйнятними є доводи заявника касаційної скарги про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентом позивача, з огляду на те, що зафіксовані актами податкових інспекцій факти неможливості проведення звірки посвідчують виключно цю обставину і жодним чином не впливають на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

У цій справі реальність господарських операцій позивача із контрагентом встановлена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій, їх економічного змісту та ділової мети.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 826/19650/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер