Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 березня 2019 року

справа №814/1817/16

адміністративне провадження №К/9901/33106/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера"

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у складі судді Гордієнко Т.О.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у складі суддів Яковлєва О.В., Бойка А.В., Танасогло Т.М.

у справі № 814/1817/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, правонаступником якої є Офіс великих платників податків ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року № 0000864100 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 255149 грн за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.пункту 54.3 статті 54 і абзацу 3 пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року №8, яким затверджено Порядок складання Звіту про контрольовані операції, статтею 50 Податкового кодексу України позивач у зв'язку з виявленими самостійно помилками у поданому Звіті про контрольовані операції за 2015 рік подав уточнюючий звіт про контрольовані операції 09 серпня 2016 року, в якому включено всю повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік та визначено загальну суму контрольованих операцій з компанією Sandypool LTD в розмірі 25 514 914 грн, тому у відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за не відображення у звіті по контрольованим операціям за 2015 рік операцій з компанією «Sandypool LTD».

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі платник податків зазначає, що уточнюючий звіт прирівнюється до податкового звіту, тому відповідальність у вигляді 1 відсотку суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому звіті про контрольовані операції в даному випадку, могла б настати, якщо б позивач не скористався правом на подання уточнюючого звіту про контрольовані операції.

17 березня 2016 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справу № 814/1817/16 витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду.

19 квітня 2016 року справа №814/1817/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

03 березня 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/33106/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Заперечення або відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

25 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання про заміну відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків в м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на його процесуального правонаступника Офіс великих платників податків ДФС, яке задоволено Судом.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що актом від 22 серпня 2016 року №157/28-08-41/22439446 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з питання подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік по взаємовідносинах з компанією «Sandypool LTD» встановлено, що 29 квітня 2016 року позивачем подано звіт про контрольовані операції за 2015 рік, в якому не зазначено операції з Компанією «Sandypool LTD» по виплаті процентів з кредитних договорів.

09 серпня 2016 року позивачем подано уточнюючий звіт про контрольовані операції за 2015 рік, яким включено операції з «Sandypool LTD», на загальну суму 25514914 грн, до звіту за 2015 рік.

На підставі встановлених актом перевірки порушень підпунктів 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року № 0000864100, яким нараховано штрафні санкції відповідно до вимог пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України у сумі 255149,00 грн.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Пункт 39.4. статті 39 Податкового кодексу України передбачає складення та подання звітності для податкового контролю, за положеннями підпункту 39.4.1 якого, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до підпункту 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 затверджено Порядок складання Звіту про контрольовані операції, відповідно до якого Звіт про контрольовані операції (далі - Звіт) складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість). Звіт подається до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати, зокрема, Звіт з позначкою "уточнюючий" (далі - уточнюючий Звіт) у разі його подання після 1 травня року, що настає за звітним.

Неподання платником податків звіту про проведені ним контрольовані операції, відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

Як встановлено судами, Звіт про контрольовані операції позивачем подано у строк, встановлений підпунктом 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, 29 квітня 2016 року, однак в ньому не відображено операції з компанією «Sandypool LTD». Уточнюючий звіт подано 09 серпня 2016 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виконання позивачем обов'язку щодо подання уточнюючого звіту за 2015 року не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, так як штрафні санкції застосовано саме за не включення до звіту, поданого позивачем 29 квітня 2016 року, інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання відповідача. Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків в м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на його процесуального правонаступника Офіс великих платників податків ДФС.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 814/1817/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер