Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

м. Київ

справа №804/9835/15

касаційне провадження №К/9901/10875/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 (суддя Озерянська С.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 (головуючий суддя - Туркіна Л.П., судді: Дурасова Ю.В., Коршун А.О.) у справі № 804/9835/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС», в якому просила стягнути з відповідача-1 кошти в сумі 307451,25 грн. та з відповідача-2 кошти в розмірі 12275,18 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.10.2015 провадження в адміністративній справі закрив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.03.2016 залишив ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 7, 10 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

При цьому зазначає, що держава наділили органи державного фінансового контролю правом на звернення до суду із позовом про відшкодування збитків, а тому Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області як суб'єкт владних повноважень, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення коштів, виконувала владні повноваження.

Крім того, позивач наголошує, що спір між ним та відповідачами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» про стягнення коштів є публічно-правовим.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно з пунктом 49 вказаного Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Відповідно до пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Наведені вимоги Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), узгоджуються з пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органам державного фінансового контролю надається право звертатись до суду в інтересах держави з позовом виключено до підконтрольної установи, якщо такою не було забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень.

Згідно з частиною третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

За таких обставин, по суті є правильним висновок судових інстанцій про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі № 804/9835/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк