Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №344/5754/17

адміністративне провадження №К/9901/17688/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року (суддя Островський Л.Є.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (судді Гулид Р.М., Кузьмич С.М., Улицький В.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії за період з 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року; зобов'язати провести перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу, врахувавши до суми заробітку з якого обчислюється пенсія суми виплачених матеріальних допомог та компенсаційних виплат-індексації заробітної плати за вказаний період та виплачувати у розмірі 80 % від визначеного заробітку.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2010 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до статті 371 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-ХІІ).

У лютому 2017 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії як державному службовцю із врахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення.

Управління ПФУ листом від 28 лютого 2017 року відмовило у здійсненні такого перерахунку.

Позивачка, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулась до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановою від 01 червня 2017 року позов задовольнив. Визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням до суми заробітку з якого обчислюється пенсія виплачених матеріальних допомог та компенсаційних виплат-індексації заробітної плати за період 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року. Зобов'язав управління ПФУ провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, врахувати до суми заробітку з якого обчислюється пенсія суми виплачених матеріальних та компенсаційних виплат-індексацій заробітної плати за період з 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року. Пенсію виплачувати у розмірі 80 % від визначеного заробітку. Виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми пенсії з моменту призначення.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову про часткове задоволення позову. Визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням до суми заробітку з якого обчислюється пенсія виплачених матеріальних допомог та компенсаційних виплат-індексації заробітної плати за період 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року. Зобов'язав управління ПФУ провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, врахувати до суми заробітку з якого обчислюється пенсія суми виплачених матеріальних та компенсаційних виплат-індексацій заробітної плати за період з 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року. Пенсію виплачувати у розмірі 80 % від визначеного заробітку. Виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми пенсії з 20 лютого 2017 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання неправомірною відмови щодо проведення перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати та зобов'язання здійснити перерахунок за період з 01 листопада 2010 року по 02 листопада 2016 року включно - залишив без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Суди виходили із того, що пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Указує на те, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексація не відноситься до надбавок, чи структури заробітної плати, тому враховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» дає підстави вважати, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії сум виплат, з яких було фактично нараховані та сплачені страхові внески, то висновок суду апеляційної інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація, на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, є правильним.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 464/3737/17).

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко