Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.02.2019 року у справі №815/1419/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 лютого 2019 року

справа №815/1419/16

адміністративне провадження №К/9901/24781/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у складі судді Кравченка М.М.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у складі суддів Романішина В.Л., Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.

у справі № 815/1419/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Глобал Юкрейн»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Глобал Юкрейн» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням уточнення в квітні 2016 року позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2016 року №0000091402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 407 509 грн за лютий, березень 2015 року та №0000081402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 916 602 грн за квітень 2015 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.

22 квітня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, позов Товариства задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2016 року № 0000091402 та № 0000081402.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися на встановленні фактів здійснення господарських операцій (їх реальному характері) позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Акто Моноліт» у лютому та березні 2015 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Демо Груп» у квітні 2015 року, правомірності формуванні податкового кредиту на підставі належних первинних документів бухгалтерського обліку та документів податкового обліку.

19 лютого 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Відповідач вказує на невідповідність документів бухгалтерського та податкового обліку вимогам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

03 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 20 грудня 2016 року та витребувана справа № 815/1419/16 з суду першої інстанції.

Від позивача заперечення (відзив) на касаційну скаргу податкового органу до суду не надходили, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.

04 травня 2018 року справа № 815/1419/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 лютого 2018 року справа № 815/1419/16 разом із матеріалами касаційного провадження № К/9901/24781/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Глобал Юкрейн» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області як платник податків з 04 січня 2011 року за № 15809.

В період з 18 лютого 2016 року по 24 лютого 2016 року службовою особою податкового органу на підставі направлення від 17 лютого 2016 року № 002356/167, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на виконання постанови слідчого - начальника другого ВКР СУ ФР Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області Гавва Р.В. від 13 липня 2015 року, наказу від 17 лютого 2016 року № 179, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Акто Моноліт» за період з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року, за результатами якої 02 березня 2016 року складено акт № 1166/15-53-14-02/37476088 (далі - акт перевірки №1166).

Цією перевіркою встановлені порушення Товариством пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 938339,00 грн., у тому числі лютий 2015 року - 625074,00 грн., березень 2015 року - 313265,00 грн.

15 березня 2016 року на підставі акта перевірки № 1166 керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000091402, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1407509,00 грн., у тому числі за основним платежем 938339,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 469170,00 грн.

В період з 22 лютого 2016 року по 26 лютого 2016 року посадовою особою податкового органу на підставі направлення від 17 лютого 2016 року № 002355/168, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на виконання постанови слідчого з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Левченко А.В. від 02 червня 2015 року, наказу від 17 лютого 2016 року № 180, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Демо Груп» за період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року, за результатами якої 02 березня 2016 року складено акт № 1167/15-53-14-02/37476088 (далі - акт перевірки № 1167).

Цією перевіркою встановлені порушення Товариством пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, за квітень 2015 року на суму 611068,00 грн.

15 березня 2016 року на підставі акта перевірки № 1167 керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000081402, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 916602,00 грн., у тому числі за основним платежем 611068,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 305534,00 грн.

Податкові правопорушення, покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводяться відповідачем висновком про те, що надані до перевірок документи мають ознаки дефектності, не відповідають вимогам первинного документу, а також у зв'язку з наявною податковою інформацією щодо контрагента позивача відсутні факти реальності вчинення господарських операцій.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний товарний характер, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій прийняли акти перевірок, якими встановлені податкові правопорушення як належні докази, використали та оцінили висновки актів позапланових перевірок Товариства, проведених в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, що обумовило безпідставність збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведені позапланові документальні виїзні перевірки, про що зазначено Розділом першим «Вступна частина» актів перевірки, а саме вказано що вони здійснюється на виконання постанови слідчого - начальника другого ВКР СУ ФР Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області Гавва Р.В. від 13 липня 2015 року (акт перевірки №1166) та постанови слідчого з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Левченко А.В. від 02 червня 2015 року(акт перевірки № 1167).

Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності (в межах спірних відносин це є 31 березня 2014 року та 26 люте 2015 року) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм, на час ухвалення слідчими постанов, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень рішень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у цій справі.

Податковим органом порушені підстави та спосіб реалізації владних управлінських функцій. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

На порушення наведених положень податковий орган прийняв спірні рішення у березні 2016 року, до закінчення кримінального провадження у справі та використав акти перевірок, як докази кримінального провадження, у податкових правовідносинах.

Судами попередніх інстанцій при дослідженні спірних господарських операцій встановлено наступне.

Між Товариством (позивачем у справі) як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Акто Моноліт» як підрядником укладено договори підряду №14/01/15 від 14 січня 2015 року, №21/01/15 від 21 січня 2015 року та №02/03/15 від 02 березня 2015 року, предметом яких є виконання робіт по будівництву об'єкту «Торгівельно-розважальний центр «Лавина» по вул. Берковецькій, 6.

12 лютого 2015 року між цими ж суб'єктами господарювання укладено договір підряду №1202/15, предметом якого є виконання робіт по закладенню труб для електросіток в моноліті будівельних конструкцій на об'єкті Замовника «Реконструкція та забудова території в межах будинків №91, №93 по вул. Красноармійській, №22 по вул. Предславинській, №11а по бул. Ульяновій, №7/20 по вул. Предславинській у м. Києві».

02 березня 2015 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Акто Моноліт» (підрядник) укладено договір про надання послуг №0103/15, предметом якого є надання послуг по організації та керівництву будівництва об'єкта «Реконструкція та забудова території в межах будинків №91, №93 по вул. Красноармійській, №22 по вул. Предславинській, №11а по бул. Ульяновій, №7/20 по вул. Предславинській у м. Києві».

В підтвердження виконання умов вказаних договорів Товариством надано до перевірки та до судів попередніх інстанцій податкові накладні, платіжні доручення, акти прийому виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, договірні ціни, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). В акті перевірки №1166 зазначено, що податкові накладні зареєстровано контрагентом позивача в ЄРПН, розбіжності між контрагентами в лютому та березні 2015 року в задекларованих сумах податку на додану вартість відсутні.

Господарські відносини Товариства (позивач у справі) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Демо Груп» здійснювалися на підставі договору на виконання інженерно-геодезичних робіт №23011 від 23 січня 2015 року, договорів підряду №25032 від 25 березня 2015 року та №26031 від 26 березня 2015 року, предметом яких є виконання робіт по будівництву об'єкту «Торгівельно-розважальний центр «Лавина» по вул. Берковецькій, 6, договору надання послуг №27031 від 27 березня 2015 року, предметом якого є надання послуг по організації та керівництву будівництва об'єкта «Реконструкція та забудова території в межах будинків №91, №93 по вул. Красноармійській, №22 по вул. Предславинській, №11а по бул. Ульяновій, №7/20 по вул. Предславинській у м.Києві».

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано до перевірки та до судів попередніх інстанцій платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, договірні ціни, кошториси. В акті перевірки №1167 зазначено, що податкові накладні зареєстровано контрагентом позивача в ЄРПН, розбіжності між контрагентами в квітні 2015 року в задекларованих сумах податку на додану вартість відсутні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди попередніх інстанцій здійснили висновок, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, та підтверджують здійснення господарських операцій між Товариством та Товариствами з обмеженою відповідальністю «БК Акто Моноліт», «Демо Груп».

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Неприйнятними є доводи відповідача про неможливість проведення звірки податковим органом з постачальниками та покупцями контрагентів позивача, з огляду на те, що зафіксовані актами податкових інспекцій факти неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливають на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання послуг, робіт та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 815/1419/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер