Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №810/2773/17

касаційне провадження №К/9901/50320/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київські області (далі - Управління) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 (суддя - Лапій С.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (головуючий суддя - Троян Н.М., судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український племінний кролівницький комплекс» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Київські області про скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило: визнати протиправними дії Управління з призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, що оформлено наказом від 07.08.2017 №1437; визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 07.08.2017 № 1437 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства» у повному обсязі.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що положеннями підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податку, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, тоді як на письмовий запит Управління від 02.06.2017 № 3169/10/10-36-14-13 Товариство у визначений законодавством строк надало письмову та мотивовану відповідь.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 27.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, позов задовольнив: визнав протиправними дії Управління з призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, що оформлено наказом від 07.08.2017 № 1437; визнав протиправним та скасував наказ Управління від 07.08.2017 № 1437 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що у межах встановленого законодавством строку (з огляду на дату отамання запиту - 10.06.2017) Товариство 01.07.2017 засобами поштового зв'язку надіслало на адресу Управління письмову відповідь за вих. № 33 від 30.06.2017 на обов'язковий запит контролюючого органу, яка була вручена податковому органу 03.07.2017, з урахуванням того, що в порушення вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України запит Управління не містив переліку документів, які пропонувалося надати.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 23.05.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки надавши відповідь на запит податкового органу, Товариство автоматично погодилось на проведення перевірки, з огляду на що вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу є безпідставною. Також скаржник посилається на те, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні і залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, з підстав того, що передумовою для прийняття наказу про проведення позапланової документальної виїзної перевірки є ненадання платником податків відповіді на обов'язковий запит контролюючого органу, тоді як така відповідь Товариством була надана у визначений законодавством строк.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.02.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 05.02.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління надіслало на адресу Товариства письмовий запит від 02.06.2017 № 3169/10/10-36-14-13 «Про надання пояснень та її документального підтвердження», у якому з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.17 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цих запитів інформацію та її документальне підтвердження по викладеним фактам порушення податкового законодавства. Зокрема, у акті запиті було вказано, що у результаті проведеного аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року з питання виявлення помилок (порушень) показників, задекларованих у декларації з податку на додану вартість та додатків до неї, в тому числі арифметико-логічних помилок платника, встановлено, що по деклараціях з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування при розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг, в тому числі по операціях з продукцією тваринництва (додаток 9 до декларації з податку на додану вартість, скорочена) порушено вимоги пунктів 209.2, 209.19 статті 209 Податкового кодексу України в частині розподілу позитивних сум податку на додану вартість та в частині віднесення до групи «Продукція тваринництва» продукції групи 0106 згідно УКТ ЗЕД (кролі). Опису інформації, що запитується, та орієнтовного переліку документів, що її підтверджують, запит не містив.

Також, судами було встановлено, що зазначений запит Управління був вручений Товариству 10.06.2017.

На вказаний запит Товариство надіслало Управлінню відповідь за вих. № 33 від 30.06.2017, у якій вказало, що: Товариство є одним із найбільших підприємств України, яке спеціалізується на розведенні кролів порід Новозеландська і Каліфорнійська, статус племрепродуктора з розведення цих двох порід Товариство отримало відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук № 766/130 від 29.12.2005; порядок розрахунків з бюджетом під час дії спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства у 2016 році повністю здійснений Товариством з урахуванням прозорих та законних форм взаємодії з контролюючими органами, у тому числі з Вишгородською ОДПІ, що підтверджується: отриманням від контролюючих органів в порядку статті 52 Податкового кодексу України консультацій за зверненням Товариства з питань розрахунків з бюджетом; наслідками листування з відповідним контролюючим органом, в тому числі в частині прямого сповіщення контролюючого органу про напрям та вид діяльності Товариства; відсутністю жодних зауважень протягом справляння податків і зборів у 2016 році, у тому числі щодо внесення будь-яких неправдивих відомостей до податкових декларацій з податку на додану вартість; результатами перевірок у 2016 році, проведених Вишгородською ОДПІ, у тому числі з питань достовірності даних, які містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість. Також Товариство вказало, що усі документальні підтвердження наведених відомостей знаходяться безпосередньо у контролюючому органі - Вишгородській ОДПІ.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0208105117361 зазначена відповідь Товариства була надіслана на адресу податкового органу 01.07.2017 та вручена уповноваженому представнику за довіреністю 03.07.2017.

07.08.2017 заступник начальника Управління, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктами 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, прийняв наказ № 1437 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

В свою чергу, посадовими особами Товариства було відмовлено перевіряючим у допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про що складено акт № 512/10/32402865 від 10.08.2017.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З огляду на те, що фактичною підставою для прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства податковий орган визначив ненадання Товариством пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, тоді як така відповідь була надана позивачем у визначений законодавством строк, що не заперечується скаржником у касаційній скарзі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що запит, направлений Управлінням на адресу Товариства, не містив опису інформації, що запитується, та орієнтовного переліку документів, що її підтверджують.

Таким чином, доводи Управління, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київські області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна