Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2020 року у справі №812/1371/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 812/1371/16

адміністративне провадження № К/9901/17094/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського відділення Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Голового територіального управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції в Луганській області про визнання протиправними та скасування висновків, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (суддя Чиркін С. М. ) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя - Сіваченко І. В., судді Шишов О. О., Чебанов О. О.) у справі № 812/1371/16.

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

09 листопада 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Біловодського відділення Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Інспекція), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне територіальне управління юстиції у Луганській області, про визнання протиправними та скасування висновків Біловодського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 30.07.2015 № 33/1216/ 2919414322 та від 28.08.2015 № 55.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, адміністративний позов було залишено без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Суди вказали, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суди встановили, що Наказом Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - ГТУЮ у Луганській області) від
05.10.2015 № 2275 Позивача було звільнено з посади головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції у зв'язку з тим, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані нею із законних джерел (а. с. 38). Наказом від
24.06.2016 № 1827/К наказ ГТУЮ у Луганській області від 05.10.2015 №2275 "Про звільнення ОСОБА_1" та довідку про результати перевірки передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 05.10.2015 №9679/22/9 було скасовано та поновлено Позивача на посаді головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції (а. с. 39). Суди зауважили, що зазначені накази свідчать про обізнаність Позивача про наявність оспорюваних висновків. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом звернулась до Луганського окружного адміністративного суду 04.11.2016 (а. с. 42), тобто з порушенням шестимісячного строку звернення.

Посилання позивача на те, що початок перебігу шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з листом Інспекції від 26.07.2016 №503/9/1216-17-09, суди визнали необґрунтованими, оскільки вказаним листом податковим органом лише роз'яснено Головному територіальному Управлінню юстиції у Луганській області про відсутність підстав для проведення податкової перевірки у відношенні ОСОБА_1. Цей лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10 травня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, в якій просив їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до Луганського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що початком перебігу шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду треба вважати саме відмову Інспекції в проведенні додаткової перевірки з метою складання висновку встановленої форми, про що було повідомлено 26.07.2016 у листі Інспекції №503/9/1216-17-09. Таким чином, вважає, що адміністративний позов поданий в межах звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Також, скаржник вказував на протиправність винесених відповідачем висновків та наявність підстав для їх скасування.

Відповідачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на законність прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення. Вказував, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надала пояснення, відповідно до яких, предметом спору є правомірність складання висновків №33 та №55, які були отримані нею поштою в грудні 2015 року.

Водночас, доказів на підтвердження цих обставин, позивачем не було надано.

Вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.1 ст. 99 КАС України або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Доводи скаржника про те, що початок перебігу шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з листом Інспекції від 26.07.2016 №503/9/1216-17-09, Суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаним листом податковим органом лише роз'яснено Головному територіальному Управлінню юстиції у Луганській області про відсутність підстав для проведення податкової перевірки у відношенні ОСОБА_1. Отже, цей лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. А також, вказаний Лист відповідача № 503 про відмову в проведенні додаткової перевірки, не є предметом спору по даній справі.

Колегія суддів вказує, що, як було встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками прийняття оспорюваного висновку відповідача, було винесено Наказ Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 05.10.2015 № 2275, яким Позивача було звільнено з посади головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції у зв'язку з тим, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані нею із законних джерел, а в подальшому винесено Наказ від
24.06.2016 № 1827/К, яким наказ ГТУЮ у Луганській області від 05.10.2015 №2275 "Про звільнення ОСОБА_1" та довідку про результати перевірки передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 05.10.2015 №9679/22/9 було скасовано та поновлено Позивача на посаді головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції, що свідчить про обізнаність Позивача про наявність висновку від 30.07.2015 № 33/1216/ 2919414322 та листа від 28.08.2015 за №55.

Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного доказу об'єктивної неможливості своєчасного вчинення процесуальних дій, зокрема, звернення до суду з позовом про захист порушених прав та інтересів, у колегії суддів відсутні відомості про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду.

Окрім того, позивач не зверталась із заявою про поновлення строку та на пропозицію суду не надала документів поважності пропуску строку звернення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин, оскільки не була позбавлена можливості своєчасно оскаржити в судовому порядку висновок від 30.07.2015 № 33/1216/ 2919414322 та лист від 28.08.2015 №55, складений Інспекцією за результатами перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", а відтак, судом першої інстанції правильно залишено без розгляду позовну заяву.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 812/1371/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова