Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2018 року у справі №813/4430/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №813/4430/16

адміністративне провадження №К/9901/47255/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (головуючий суддя - Грень Н.М.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Кушнерик М.П.)

у справі № 813/4430/16

за позовом Приватного підприємства «Астро»

до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Приватне підприємство «Астро» (далі - ПП «Астро») звернулося до суду з адміністративним позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ), в якому просила:

- визнати протиправною повторну відмову Личаківської ОДПІ списати податковий борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн.;

- зобов'язати Личаківську ОДПІ списати податковий борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, Личаківську ОДПІ зобов'язано списати податковий борг у сумі 3 119 237,36 грн., однак відповідач повторно відмовив ПП «Астро» у списанні безнадійного боргу. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що суперечить статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, адміністративний позов ПП «Астро» задовольнив:

- визнав протиправною повторну відмову Личаківської ОДПІ списати податковий борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн.;

- зобов'язав Личаківську ОДПІ списати податковий борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн.;

- вирішив питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн. є безнадійним, оскільки стосовно цього боргу минув строк давності, встановлений ПК України, а тому відповідач зобов'язаний був списати такий безнадійний борг.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Личаківська ОДПІ звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити ПП «Астро» у задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що підстави для списання податкового боргу в сумі 3 119 237,36 грн. відсутні, оскільки не сплили строки давності відповідно до статті 102 ПК України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України скасовано лише постанову Львівського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в частині стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з банківських рахунків платника, однак документи, на підставі яких виникла пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (рішення про застосування штрафних санкцій) не є скасованими та залишаються в силі.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, пославшись на доводи, аналогічні тим, що були викладені в позовній заяві.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 29.10.2007 ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області прийняла рішення №0000132200/3/22476 та №1922012200/3/22476 про застосування штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 3119237,36 грн. за порушення приписів законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ДПІ в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області звернулась до суду із позовом про стягнення заборгованості в сумі 3 119 237,36 грн.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 23.01.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014, у справі № 2а-10673/12/1370 позов задовольнив та стягнув з рахунків ПП «Астро» до Державного бюджету України заборгованість в сумі 3 119 237,36 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26.11.2014 касаційну скаргу ПП «Астро» задовольнив частково: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 скасував, а позов залишив без розгляду як такий, що поданий поза межами законодавчо встановленого строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами.

Незважаючи на прийняття Вищим адміністративним судом України вказаної ухвали, відповідач продовжував обліковувати наявність у підприємства боргу на суму 3119237,36 грн.

10.02.2015 позивач звернувся до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області із заявою про списання безнадійного боргу на суму 3 119 237,36 грн., що виник на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Листом від 20.02.2015 №3001/23-020 ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області відмовила позивачу у списанні податкового боргу в сумі 3119237,00 грн., оскільки такий податковий борг виник 31.07.2012.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПП «Астро» звернулося з позовом до суду.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 30.07.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, у справі № 813/1836/15 визнав протиправною відмову відповідача списати податковий борг та зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву ПП «Астро» від 10.02.2015 №4.

У ході примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 на адресу підприємства надійшов лист, в якому відповідач повторно відмовив ПП «Астро» у списанні безнадійного боргу, посилаючись на те, що таке списання є передчасним, оскільки в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Личаківської ОДПІ до ПП «Астро» про накладення арешту на кошти підприємства, в тому числі на суму боргу 3 119 237,36 грн.

Не погоджуючись із повторною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн. є безнадійним, оскільки стосовно цього боргу минув строк давності, встановлений ПК України, а тому відповідач зобов'язаний списати такий безнадійний борг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 у справі №813/1836/15, яка набрала законної сили, встановлено, що податковий борг ПП «Астро» в розмірі 3119237,36 грн. є узгодженим з 22.02.2012.

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до приписів статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).

Контролюючі органи, згідно з пунктом 101.5 статті 101 ПК України, щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577), у пункті 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (підпункт 3 пункту 2.1 Порядку №577).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 577 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що відповідач діяв всупереч вимогам Порядку № 577, повторно відмовляючи позивачу у списанні податкового боргу в розмірі 3 119 237,36 грн., який має статус безнадійного.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про втручання в його дискреційні повноваження, зобов'язуючи його списати податковий борг ПП «Астро», виходячи з наступного.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки борг ПП «Астро» в сумі 3 119 237,36 грн. є безнадійним, повторна відмова відповідача у списанні податкового боргу є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов'язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова