Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №826/27863/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2019 року

Київ

справа №826/27863/15

адміністративне провадження №К/9901/9873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С. Г.,

суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 (головуючий суддя Карпушова О. В., судді: Епель О. В., Кобаль М. І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи у розмірі 48-місячного грошового забезпечення виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат (далі - спірна допомога).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 наводив мотиви про наявність у нього права на виплату спірної допомоги у розмірі, обчисленому виходячи з складових грошового забезпечення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - постанова КМУ №1294).

Позивач вважає протиправними дії відповідача стосовно виплати йому спірної допомоги, обчисленої з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених у пункті 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908 (далі - Порядок №908), оскільки це, на думку ОСОБА_1 , звужує обсяг його прав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В. А., судді: Арсірій Р. О., Огурцов О. П.) відмолено у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що приписи Порядку №908 підлягають пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин по відношенню до постанови КМУ №1294, оскільки належать до норм спеціального законодавства, яким врегульовані питання практичної реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги особами, правовий статус яких визначено Кодексом цивільного захисту України, до кола яких належить й позивач.

Вказане судове рішення позивач оскаржив до Київського апеляційного адміністративного суду, який постановою від 12.10.2016 його скасував та задовольнив позов, а саме: визнав протиправними дії ДСНС щодо неналежного розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи; зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу, одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи у розмірі 48-місячного грошового забезпечення виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що Кодекс цивільного захисту України, Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" далі - Закон №2011-XI, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), а також постанова КМУ №1294 по іншому визначають елементи грошового забезпечення, ніж Порядок №908, який звужує перелік виплат, з яких складається грошове забезпечення. Отже, суд апеляційної інстанції, виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що для визначення складових грошового забезпечення стосовно виплати спірної одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закон №2011-XI, які мають вищу юридичну силу, та обчислювати одноразову грошову допомогу виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2016 року відповідач звернувся з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2016.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке, на думку скаржника, ухвалене при правильному застосуванні норм матеріального і дотриманні норм процесуального права, є законним та обґрунтованим. Зокрема, ДСНС зазначає, що правовий статус позивача, як особи, яка проходила службу цивільного захисту, визначено Кодексом цивільного захисту України, статтею 118 якого делеговано повноваження Уряду щодо порядку та умов виплати спірної допомоги й положення Порядку №908, який належить до спеціального законодавства і врегульовує спірні правовідносини, у межах яких виник даний спір, не суперечать нормам цього Кодексу.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено склад колегії суддів для розгліду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 проходив внутрішню службу в МНС України на посаді головного фахівця відділу медико-біологічного захисту та медицини катастроф медичного управління апарату Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та має звання підполковника служби цивільного захисту.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0079215 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності строком до 01.04.2016.

Згідно витягу з протоколу засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 16.06.2014 №1124 травма ОСОБА_1 та її наслідки пов`язані з виконання службових обов`язків, а захворювання, які визначені в довідці від 14.12.2005 №152, виданим ЦЛЕК МНС України, пов`язані з проходженням служби.

16.05.2014 позивач звернувся до ДСНС із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, додавши до заяви необхідний пакет документів, за наслідками розгляду якого, ДСНС України прийнято рішення щодо призначення йому одноразової грошової допомоги.

Відповідно до довідки від 23.05.2014 №26-2-7/92, розмір грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку займав складався з посадового окладу - 1200 гривень, оклад за військовим званням 130 гривень; надбавка за вислугу років 399 гривень, а загалом 1729 гривень.

На підставі протоколу засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного від 16.05.2014 №6, позивачу встановлено виплатити одноразову грошову допомогу в сумі 82992 гривень, як інваліду ІІІ групи.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків сім`ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вимог статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007 затвердив Порядок №908.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №908 передбачено, що грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов`язків у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Наявність права на отримання названої вище допомоги не оспорюється, спірним, у даному випадку, є розмір такої допомоги і складові грошового забезпечення, які враховуються при її обчисленні.

Відповідно до пункту 3 Порядку №908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

В свою чергу, згідно з пунктом 1 постанови КМУ №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В той же час, за приписами статті 3 Закону №2011-XII, дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Враховуючи викладене, касаційний суд вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати спірної одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закону №2011-XII, виходячи з того, що пункт 3 Порядку №908 не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові №1294, а лише, відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка, до того ж, не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.

Таке правозастосування наведених норм матеріального права відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 28.02.2019 (справа №815/1768/16).

Питання ж, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.

Натомість, Закон №2011-XII встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд доходить висновку про те, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватись відповідно до пункту 3 Порядку №908, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи постанову про відмову у задоволенні позову, правильно застосував норми матеріального і процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, перевірених належними і допустимими доказами, дослідженими судом під час розгляду справи і наявних у її матеріалах.

За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду