Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №817/528/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2019 року

Київ

справа №817/528/17

адміністративне провадження №К/9901/47594/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №817/528/17

за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинення певних дій

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючий - Франовської К.С., суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Акту №40 форми Нвс-5 розслідування випадку смерті її чоловіка, молодшого сержанта ОСОБА_2 , який стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Луцькому прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, зобов`язання утворити комісію та провести розслідування нещасного випадку у відповідності до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на порушення комісією ч.8 розділу 2 Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704, а саме на необґрунтовані висновки розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 , не з`ясування обставин нещасного випадку, не встановлення, які саме дії, що вчинив ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, призвели до такого нещасного випадку як його смерть.

Також позивач вказує, що рішення комісії про не складення акту НПвс є незаконними, необґрунтованими та таким, що суперечать фактичним обставинам смерті ОСОБА_2 , оскільки його смерть згідно Ухвали Зарічненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2016 року перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з вчиненням ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.119 Кримінального кодексу України, а саме вбивства з необережності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Акт №40 форми Нвс-5 розслідування випадку смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Луцькому прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Зобов`язано Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України утворити комісію та провести розслідування нещасного випадку, що стався з молодшим сержантом ОСОБА_2 у відповідності до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що смерть ОСОБА_2 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку саме з вчиненням щодо нього кримінально-карних дій ОСОБА_3 , а саме, вбивства з необережності. Також суд зазначив, що в якості підстави для рішення комісії про не складання акту НПвс є відповідь головного лікаря «Зарічненської ЦРЛ» від 25.08.2016 року №1343/01-11/16 на запит Начальника відділу прикордонної служби «Вичівка» в якій однією з причини перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні вказано - алкогольна інтоксикація (клінічно). Вказану довідку ніяким чином не можна було враховувати в якості підстави для встановлення перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, адже у матеріалах розслідування випадку смерті відсутній будь-який висновок закладу охорони здоров`я щодо наявності у організмі ОСОБА_2 алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин, який був складений за результатними проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння. Більше того, в Зарічненський ЦРЛ взагалі не було проведено належного огляду ОСОБА_2 на наявність стану алкогольного сп`яніння, адже ОСОБА_2 був доставлений у непритомному стані та з тяжкими травмами, вказані дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю не відбирались, що підтверджується історією хвороби ОСОБА_2 .

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Прийнято нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування акту, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що смерть ОСОБА_2 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку саме з вчиненням щодо нього кримінально-карних дій ОСОБА_3 , а саме, вбивства з необережності. Проте, неспростованим залишився факт перебування ОСОБА_2 під час конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_3 , у стані алкогольного сп`яніння. Ця обставина, підтверджена повідомленням комунального закладу «Зарічненська ЦРЛ» про наявність у доставленогого 20.08.2016 до Зарічненської ЦРЛ ОСОБА_2 алкогольної інтоксикації. Позивач, вказаний висновок не оспорювала. За змістом обвинувального акту щодо ОСОБА_3 , в кафе-барі «Валентина», де перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 серпня 2016 року близько опівночі, між ними виник словесний конфлікт, в процесі якого ОСОБА_3 і вдарив ОСОБА_2 в обличчя. Отже, досудовим слідством встановлено, що конфлікта ситуація була обопільною. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не повинен був враховувати повідомлення Комунального закладу «Зарічненська ЦРЛ» щодо стану, у якому перебував ОСОБА_2 , є помилковим.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_2 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України (Луцький прикордонний загін) за контрактом, який укладено 21 липня 2016 року до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про мобілізацію.

20 серпня 2016 року у Луцькому прикордонному загоні Державної прикордонної служби України з ОСОБА_2 стався нещасний випадок (травмування).

За змістом обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 Кримінального кодексу України, досудовим розслідуванням у справі встановлено такі обставини: 19 серпня 2016 року близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні кафе-бару «Валентина» по вул. Центральній, 57а в Зарічному Рівненської області. В ході словесного конфлікту ОСОБА_3 , не маючи наміру на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , не передбачаючи можливості настання смерті останнього, хоча повинен був і міг її передбачити, завдав одного удару рукою в обличчя ОСОБА_2 , вивівши його з рівноваги, внаслідок чого останній впав та вдарився потиличною частиною голови об плоску поверхню керамічної підлоги, та отримавши від цього тілесні ушкодження у вигляді лінійно-завивистої наскрізної тріщини правої половини луски потиличної кістки, що поширилась на основу черепа у праву половину задньої черепної ямки, просторі крововиливи під м`яку мозкову оболонку, крапові крововиливи в сіру речовину півкуль мозку, рвано-забійну рану у тім`яно-потиличній ділянці голови з крововиливами у м`які тканини, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за ознакою небезпеки для життя в момент отримання) і які перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Згідно довідки, виданої Зарічненською центральною районною лікарнею, ОСОБА_2 був доставлений 20 серпня 2016 року біля 00:30 годин в приймальне відділення цього закладу та перебував на стаціонарному лікуванні по 21 серпня 2016 року з приводу: ЗЧМТ. Забій мозку. Підшкірна гематома лівого ока. Перелом кісток носа. Алкогольна інтоксикація (клінічно).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у нейрохірургічному відділенні Рівненської ЦМЛ настала смерть ОСОБА_2 від закритої черепно-мозкової травми із переломом кісток склепіння і основи черепа, забоєм речовини головного мозку та крововиливами під мозкові оболонки, яка в своєму перебігу ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку та компресією.

По вказаному факту отриманої ОСОБА_2 травми було проведено службове розслідування на підставі наказу т.в.о. начальника Луцького прикордонного загону «Про призначення службового розслідування» від 22 серпня 2016 року № 1307-аг.

За висновком службового розслідування по факту отримання травми молодшим сержантом ОСОБА_2 , затвердженого т.в. начальника Луцького прикордонного загону 30 серпня 2016 року, травмування сталося в неслужбовий час.

Водночас, розслідування нещасного випадку (смерті), що стався у Луцькому прикордонному загоні, було проведено Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби, про що було складено Акт розслідування випадку смерті форми №40 Нвс-5, який був затверджений 03 жовтня 2016 року.

Згідно висновків вказаного акту, випадок смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 вважається таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Крім того, за наслідками розслідування нещасного випадку (смерті), комісія, пославшись на довідку Зарічненської центральної районної лікарні від 25 серпня 2016 року №1343/01-11/16, прийняла рішення не складати акт форми НПвс, так як нещасний випадок (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з Актом № 40 форми Нвс-5, складеним відповідачем за наслідками розслідування нещасного випадку, позивач звернулася до суду з позовом у даній справі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі №817/528/17 через допущені судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що у ході дослідження історії хвороби ОСОБА_2 у суді першої інстанції було встановлено, що незважаючи на те, що ОСОБА_2 був доставлений у Заріченську ЦРЛ у непритомному стані та з тяжкими травмами вказані дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю не відбиралися. Тому скаржник погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана довідка Зарічненської ЦРЛ ніяким чином не може бути врахована в якості підстави для встановлення перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння. Щодо висновків апеляційного суду про те, що позивач не оспорював висновків скаржник зазначив, що повідомлення Комунального закладу «Зарічненська ЦРЛ» не є висновком згідно вимог чинного законодавства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Стрелець Т.Г., Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. від 19 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року.

01 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року.

Позиція інших учасників справи

14 травня 2018 року від Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанції залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги Верховний Суд виходить із такого.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

В той же час із матеріалів справи слідує, що розглядається, оспорюваний акт складений спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утворений наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Підсудність даної категорії спорів певний час була дискусійною, а тому справи цієї категорії допускали до проваджень суди різних юрисдикцій як адміністративної так і цивільної.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670, від 30.01.2019 у справі №805/1930/18-а остаточно вирішила питання про юрисдикцію означеної категорії спорів, де дійшла висновку, що за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин, ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішення даного спору по суті в порядку, визначеному КАС України, не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Верховний Суд не знаходить підстав для відступу від вищевикладеної позиції у даному спорі.

Отже, за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин, ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що суди всіх інстанції помилково розглянули вказану справу, у порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За змістом частини 4 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції в попередньому розгляді справи скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (абзац другий частини 1 статті 354 КАС України).

Отже, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні до суду касаційної інстанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2560грн. згідно квитанції №12 від 05 квітня 2018 року.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, Верховний Суд роз`яснює, що даний судовий збір може бути повернутий ОСОБА_1 за її клопотанням відповідною ухвалою суду у відповідності до п.5 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 238, 341, 343, 349, 354, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року скасувати.

3. Провадження у справі №817/528/17 за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинення певних дій - закрити.

4. Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду